доходили

у X-a не до всего доходят руки - X can't manage (соре with) everything (at the same time).

• РУКИ НЕ ДОХОДЯТ/НЕ ДОШЛИ (у кого до кого-чего or что сделать) coll

[VPsubj; may be used without negation to convey the opposite meaning; usu. this WO]

=====

⇒ s.o. cannot find the time to turn his attention to or focus on some person, matter etc:

- у X-a руки не доходят до Y-a ≈ X never gets around to Y;

- X never has time for Y;

- X never has a (the) chance to do thing Y;

- X never gets down to thing Y;

     ♦ Говорят, что он собирался как-нибудь на досуге почитать написанное Ермолкиным, но то забывал, то руки не доходили... (Войнович 4). They say that he intended to read what Ermolkin had written when he had time to spare, but either forgot or never got around to it (4a).

     ♦ Не до всего доходили руки старика, посев уменьшился, а про остальное уж и говорить нечего (Шолохов 3). The old man could not cope with everything; he had even reduced his sowings, not to mention other things (3a).

• РУКИ НЕ ДОХОДЯТ/НЕ ДОШЛИ (у кого до кого-чего or что сделать) coll

[VPsubj; may be used without negation to convey the opposite meaning; usu. this WO]

=====

⇒ s.o. cannot find the time to turn his attention to or focus on some person, matter etc:

- у X-a руки не доходят до Y-a ≈ X never gets around to Y;

- X never has time for Y;

- X never has a (the) chance to do thing Y;

- X never gets down to thing Y;

     ♦ Говорят, что он собирался как-нибудь на досуге почитать написанное Ермолкиным, но то забывал, то руки не доходили... (Войнович 4). They say that he intended to read what Ermolkin had written when he had time to spare, but either forgot or never got around to it (4a).

     ♦ Не до всего доходили руки старика, посев уменьшился, а про остальное уж и говорить нечего (Шолохов 3). The old man could not cope with everything; he had even reduced his sowings, not to mention other things (3a).

1. it is so obvious that it does not even have to be stated: нечего и говорить, что... - needless to say

об X-e нечего и говорить - one need hardly mention (say anything about) X

2. sth. or s.o. is excluded altogether (as a possibility): об X-e нечего и говорить = X is out of the question

X Y-y не пара = X is not a (good) match for Y

• НЕЧЕГО И ГОВОРИТЬ, что... or о ком-чём, про кого-что coll

[these forms only; impers predic with быть, usu. pres; и always precedes говорить]

=====

1. it is so obvious that it does not even have to be stated:

- нечего и говорить, что... ≈ needless to say;

- it goes without saying (that...);

- of course;

|| об X-e нечего и говорить≈ one need hardly mention (say anything about) X;

- [when the person or thing in question is juxtaposed with a person or thing in the preceding context] to say nothing of X;

- not to mention X.

     ♦ "Нечего и говорить о том, что мы приняли решение вашего превосходительства к непременному исполнению..." (Салтыков-Щедрин 2). "Needless to say, we accepted your excellency's decision and put it into effect immediately" (2a).

     ♦ Ближе - яснее - господин. Вы думаете, я сужу по пальто? Вздор. Пальто теперь очень многие и из пролетариев носят. Правда, воротники не такие, об этом и говорить нечего, но всё же издали можно спутать (Булгаков 11). As he came closer it was obvious that he was a gentleman. I suppose you thought I recognized him by his overcoat? Nonsense. Even lots of proletarians wear overcoats nowadays. I admit they don't usually have collars like this one, of course, but, even so, you can sometimes be mistaken at a distance (lib).

     ♦ Нечего и говорить о том, как утешительно было находить в письмах незнакомых людей отклик на то сокровенное, что годами вынашивалось молчком (Гинзбург 2). I need hardly say how reassuring it was to discover in letters from unknown people their reaction to inner secrets that for long years had been cherished in silence (2a).

     ♦ Не до всего доходили руки старика, посев уменьшился, а про остальное уж и говорить нечего (Шолохов 3). The old man could not cope with everything; he had even reduced his sowings, not to mention other things (3a).

2. sth. or s.o. is excluded altogether (as a possibility): об X-e нечего и говорить ≈ X is out of the question; [in limited contexts] there is no question of (person Y's) doing thing X.

     ♦ О поездке в Прагу нечего и говорить. Going to Prague is out of the question.

     ♦ [author's usage]...Маргарите решительно нечего было надеть, так как все её вещи остались в особняке, и хоть этот особняк был очень недалеко, конечно, нечего было и толковать о том, чтобы пойти туда и взять там свои вещи (Булгаков 9)....Margarita had nothing to put on, since all her things remained in her house, and though it was not far, there was, of course, no question of her going there to take her clothes (9a).

• НЕ ПАРА кому

[NP; Invar; subj-compl with быть (subj: human); usu. pres]

=====

⇒ one does not suit s.o. in some respect, with regard to certain qualities (often in refer, to suitability for marriage in terms of social or financial status, age, appearance etc):

- X Y-y не пара≈ X is not a (good) match for Y;

- X is not right (not the right match) for Y;

- X is no match (mate) for Y;

- X is not the man (the woman) for Y;

- [in limited contexts] X is not Y's equal;

- X is not meant for Y.

     ♦ Наш замполит, капитан Сазонов, - типичный замполит, тупой, обрюзгший, с красной бычьей шеей и глазами навыкате, - был особенно ревнив... А она [его жена] - молоденькая, хрупкая, изящная, совсем ему не пара... (Буковский 1). Captain Sazonov, a typical commissar - stupid, flabby, with a red bull neck and bulging eyes-was the most jealous of all...She [his wife]-youthful, fragile, graceful-seemed not at all the right match for him.. (1a)

     ♦ [Марья Андреевна:] Я искала любви, вы - интриги, побед. Мы с вами не пара (Островский 1). [М. А:] I was looking for love, and you-for intrigues and conquests. You and I are no match, no match at all (1a).

     ♦ "Можете судить потому, до какой степени ее бедствия доходили, что она [Катерина Ивановна], образованная и воспитанная в фамилии известной, за меня согласилась пойти! Но пошла! Плача и рыдая, и руки ломая-пошла! Ибо некуда было идти"... Раскольникову [Катерина Ивановна] показалась лет тридцати, и действительно была не пара Мармеладову (Достоевский 3). "You can judge the degree of her privations from the fact that she [Katerina Ivanovna], so educated and cultivated and from a well-known family, consented to marry me! But she did! Weeping and sobbing and wringing her hands-she married me! For there was nowhere else to go."...She seemed to Raskolnikov to be about thirty, and truly was no mate for Marmeladov... (3a).

     ♦ "Я не богат, не чиновен, да и по летам совсем ему не пара..." (Лермонтов 1). "I am not rich, I don't hold high rank, and I'm certainly not his equal in years..." (Id).

достигнуть, достичь

1) наздоганяти; см. Настигать, настичь;

2) (добиваться чего стараньем) добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, досягати, досягти чого, осягати, осяг(ну)ти що, доходити, дійти чого и до чого, допевнятися, допевнитися, домагатися, домогтися, доскочити, доконати чого, доп'ясти чого, запобігти чого. [Оце єдиний спосіб здобутися національної волі (Грінч.). Якби хоч підступом добути свого. Ви досягли своєї мети. Бажала Оленка і собі дійти такого життя (Тесл.). Чого ти хотіла, того й запобігла (Чуб.). То чоловік доскочний: як напосядеться, то й доскочить свого. Боротимусь - і допевнюсь (Куліш). Чого схоче, того й доможеться. Аби діп'яти свого! (Коцюб.)]. Достичь всего - осягти все, осягнути все. -стичь славы, почестей - зажити слави, чести;

3) (куда, до чего) доходити, дійти чого, до чого, досягати, досягти, сягати, сягнути, доставати, достати чого и до чого. [Ніякі зовнішні вражіння не доходили до його. Сонце сюди не досягало (Крим.). Вино сягнуло до половини посудини (Коцюб.)]. -стичь (глубокой) старости - дійти (дожити) (вельми) старого віку, (вельми) старих літ. Достигнутый - здобутий, досягнений, осягнений.

* * *

несов.; сов. - дост`игнуть и дост`ичь

1) (добираться куда-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягну́ти и осягти́ (що, чого), сягати, сягну́ти (чого); (о звуках, слухах) дохо́дити, дійти́ (до чого)

2) (доходить до какого-л. уровня, предела) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти (чого), дохо́дити, дійти́ (до чо́го)

3) (определённого возраста, старости) дохо́дити, дійти́ (чого), дожива́ти, дожи́ти (до чого)

4) (добиваться чего-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягнути и осягти́ (що); ( добиваться старанием) здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти (що), здобува́тися, здобу́тися (чого)

5) (догонять, настигать) настига́ти, насти́гнути и насти́гти

захаживать, зайти

1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;

2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;

3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];

4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];

5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];

6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;

7) (расшевелиться) розходитися;

8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.

* * *

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

несовер. в разн. знач. хæццæ кæнын

см. дойти

1. спор; словесное отстаивание своего мнения

Сравни с:

ӱчашымаш

2. ссора, ругань, перебранка

Сравни с:

вурседылмаш, каргашымаш