Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

достать

  • 1 достать

    діста́ти; здобу́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > достать

  • 2 достать

    діста́ти; здобу́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > достать

  • 3 достать

    см. Доставать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > достать

  • 4 доставать

    достать
    1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;
    2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;
    3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;
    4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.
    * * *
    несов.; сов. - дост`ать
    1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти
    2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти
    3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)
    4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити

    Русско-украинский словарь > доставать

  • 5 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 6 негде

    нрч. нема(є) де, ніде, (диал.) нігде. [Гине слава, батьківщина; немає де дітись (Шевч.). Нема де прихилитись в світі одиноким (Шевч.). Ніде подітись (Київщ.). Нігде правди діти (Шевч.)]. Мне -де сесть - мені ніде (я не маю де) сісти. Достать воды было -где - (роз)добути (дістати) води не було де. -где яблоку упасть - нема де (ніде) яблукові впасти.
    * * *
    нареч.
    1) ні́де, нема́є (нема) де; ні́где
    2) ( где-то) десь

    Русско-украинский словарь > негде

  • 7 постараться

    о чём (позаботиться) постаратися, подбати про що и за що, поклопотати(ся), попеклуватися чим и про що; (потрудиться) припильнувати, попильнувати, посилкуватися, (сделать усилие) намогтися (зробити що). [Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо]. -ться достать что-л. - устарати для кого що, розстаратися на що. [Пани не полають за те, що я для діточок хлібця устараю… А хто-ж для їх устарає? (Федьк.). Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку (Номис)]. -ться около (у) чего-л. - попоходити коло чого. [Не так він попоходив коло справи, щоб можна її було так легко направити (Н.-Рада)]. Срв. Стараться.
    * * *
    постара́тися; ( позаботиться) подба́ти

    Русско-украинский словарь > постараться

См. также в других словарях:

  • ДОСТАТЬ — ДОСТАТЬ, достану, достанешь, повел. достань, совер. (к доставать). 1. что. Взять что нибудь, находящееся на некотором расстоянии. Достать с полки бутылку. Достать книгу из шкафа. || Извлечь что нибудь спрятанное. Достать бумагу из портфеля.… …   Толковый словарь Ушакова

  • достать — раздобыть(ся), разжиться, отхватить, опостыть, плешь переесть, настрять в зубах, намозолить глаза, опостынуть, сыт по горло, навязнуть в зубах, прожужжать уши, дотянуться, получить, сидеть в печенках, выцарапать, опаскудеть, прискучить, надоесть… …   Словарь синонимов

  • ДОСТАТЬ — ДОСТАТЬ, ану, анешь; достань; совер. 1. что. Взять что н., находящееся на расстоянии, или извлечь откуда н. Д. книгу с полки. Д. платок из кармана. Д. ведро из колодца. 2. кого (что). Получить, раздобыть. Д. билет в театр. 3. до кого (чего).… …   Толковый словарь Ожегова

  • достать — I. (коснуться, дотронуться до чего л., находящегося на расстоянии) до чего и чего. [Кутузов] перекрестился привычным жестом, достал рукой до земли и, тяжело вздохнув, опустил свою седую голову (Л. Толстой). [Иван Иваныч] поплыл дальше и все нырял …   Словарь управления

  • достать — ДОСТАВАТЬ, таю, таёшь; несов. (сов. ДОСТАТЬ, ану, анешь), кого с чем и без доп. Надоедать, изводить кого л. Ты меня неделю доставал и достал таки …   Словарь русского арго

  • достать —   , стану, сов., что, чего. разг.   Раздобыть, приобрести (о дефицитном товаре).   ◘ Когда необходимо что то “достать” для себя или своего ближнего, способов у них немало. ЧиЗ, 1983, № 10, 38 …   Толковый словарь языка Совдепии

  • Достать коротышку — Get Shorty Жанр …   Википедия

  • Достать до неба — Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин Автор сценария Гарри Бардин Роли озвучивали …   Википедия

  • Достать коротышку (фильм) — Достать коротышку Get Shorty Жанр комедия Режиссёр Барри Зонненфельд Продюсер Грэхэм Плэйс Сьюзэн Ринго …   Википедия

  • Достать до неба (мультфильм) — Достать до неба Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин Автор сценария Гарри Бардин Роли озвучивали П. Дегтярев, А. Рыбникова, К. Харито …   Википедия

  • ДОСТАТЬ ДНО — (То get soundings) говорят о лоте, когда он дойдет до дна. Если же лот дна не достал, то говорят пронесло . Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»