-
1 sufficient
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > sufficient
-
2 satisfactory evidence
достатній (переконливий) доказ, достатні (переконливі) докази -
3 satisfactory proof
достатній (задовільний) доказ, достатні (задовільні) докази; достатня доведеність -
4 sufficient evidence
достатній доказ, достатні докази -
5 sufficient proof
достатній доказ, достатні докази -
6 ample corroboration
-
7 ample security
-
8 good reason to believe
-
9 legally valid
достатній з правової точки зору; юридично чинний; який має законну силу -
10 satisfactory security
достатній рівень безпеки, достатня безпека -
11 strength of evidence
достатність доказів; сила (вага) доказів; сила (вага) свідчення -
12 sufficiency
достатність; обґрунтованість- sufficiency in law
- sufficiency of disclosure
- sufficiency of performance -
13 sufficiency of performance
English-Ukrainian law dictionary > sufficiency of performance
-
14 sufficient
достатній; обґрунтований; належний; вчинений із дотриманням всіх формальностей- sufficient bail
- sufficient care
- sufficient cause
- sufficient consideration
- sufficient culpability
- sufficient evidence
- sufficient evidence of guilt
- sufficient funds
- sufficient ground
- sufficient intelligence
- sufficient justification
- sufficient mental capacity
- sufficient petition
- sufficient proof
- sufficient provocation
- sufficient standing
- sufficient warrant -
15 sufficient consideration
-
16 sufficient evidence of guilt
English-Ukrainian law dictionary > sufficient evidence of guilt
-
17 sufficient funds
-
18 sufficient intelligence
-
19 sufficient justification
-
20 valuable consideration
достатнє (належне, цінне) зустрічне задоволення
См. также в других словарях:
достатність — ності, ж. Абстр. ім. до достатній 1), 2) … Український тлумачний словник
достатнє — присл., діал. Те саме, що достатньо … Український тлумачний словник
достатній — я, є. 1) Який задовольняє що небудь або відповідає яким небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий. 2) діал. Заможний … Український тлумачний словник
достатній — прикметник … Орфографічний словник української мови
достатній — заможний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
достатність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
доволний — достатній, спроможний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості … Український тлумачний словник
забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування … Український тлумачний словник
незабезпечений — а, е. Який не має достатніх засобів до існування. || Який характеризується відсутністю достатніх засобів до існування. •• Незабезпе/чена заборго/ваність перевищення кредиторської заборгованості підприємства, фірми по позичках над її забезпеченням … Український тлумачний словник
незнаючий — а, е. Який не має достатніх знань, досвіду в чому небудь. || у знач. ім. незна/ючий, чого, ч.; незна/юча, чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду в чому небудь … Український тлумачний словник