домовлятися

См. также в других словарях:

• домовлятися — я/юся, я/єшся, недок., домо/витися, влюся, вишся; мн. домо/вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що небудь …   Український тлумачний словник

• домовлятися — [домоўл’а/тиес а] л а/йус а, л а/йеіс :а, л а/йеіц :а, л а/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

• домовлятися — домовитися (з ким у попередніх розмовах, перемовах досягти певної згоди, вирішити щось), у[в]мовитися, у[в]мовлятися, змовитися, змовлятися, домовити, домовляти (кого що), зговоритися, зговорюватися, погодитися, погоджуватися, згодитися,… …   Словник синонімів української мови

• домовлятися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• договорюватися — ююся, юєшся і рідко договоря/тися, я/юся, я/єшся, недок., договори/тися, ворю/ся, во/ришся, док. 1) до чого, рідко чого. Багато говорячи, збиватися на нісенітницю або взагалі зазнавати чого небудь небажаного, неприємного. 2) Приходити до згоди… …   Український тлумачний словник

• домовитися — див. домовлятися …   Український тлумачний словник

• єднати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) рідко. Скріплювати щось яким небудь способом. 2) Встановлювати сполучення, зв язок із чим небудь, між чим небудь. || Встановлювати спілкування між ким , чим небудь за допомогою засобів зв язку. 3) Створювати між ким… …   Український тлумачний словник

• замовляти — я/ю, я/єш, недок., замо/вити, влю, виш; мн. замо/влять; док. 1) перех. Доручати кому небудь виготовити, виконати, підготувати або доставити що небудь у певний, наперед визначений строк. || Просити принести які небудь страви або напої в їдальні,… …   Український тлумачний словник

• зговорюватися — ююся, юєшся, недок., зговори/тися, ворю/ся, во/ришся, док. 1) Домовлятися про що небудь, приходити до згоди. 2) тільки док., зазвичай із запереченням не. Порозумітися в розмові, бесіді. 3) тільки док., діал. Завести розмову, розговоритися …   Український тлумачний словник

• згоджуватися — уюся, уєшся і рідко згоджа/тися, а/юся, а/єшся, недок., зго/дитися, джуся, дишся, док. 1) Давати згоду (у 1 знач.). 2) з ким – чим і без додатка. Виражати, підтверджувати свою згоду (у 3 знач.), визнаючи що небудь правильним, доречним. || у знач …   Український тлумачний словник

• змовлятися — я/юся, я/єшся, недок., змо/витися, влюся, вишся; мн. змо/вляться; док. 1) Погоджувати між собою якісь дії, домовлятися з ким небудь про щось. 2) Робити змову, укладати таємну угоду для здійснення певної мети (перев. політичної). 3) заст.… …   Український тлумачний словник