-
1 substantiate
v1) доводити правоту (чогось); наводити переконливі аргументи, підкріпляти доказами2) надавати конкретної форми, робити реальним3) надавати твердості, робити міцним* * *v1) обґрунтовувати ( що-небудь); наводити достатні підстави, підкріплювати доказами2) робити реальним; надавати конкретної форми; втілювати3) надавати твердості, міцності -
2 corroborate
підкріплювати, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); доповнювати ( докази іншими доказами)- corroborate by a document
- corroborate by other evidence
- corroborate testimony -
3 proof
доказ, докази; доведення; підтвердження; доведеність; судове слідство; шотл. судовий розгляд без участі (суду) присяжних засідателів, розгляд справи суддею замість суду присяжних; коректураproof by circumstantial evidence — = proof by indirect evidence доведення непрямими доказами; доведеність непрямими доказами
proof on a preponderance of probabilities — доведеність наявністю більшої ймовірності ( критерій доведеності в цивільному процесі)
- proof and hearingproof that will stand up in court — докази, що ніхто не зможе спростувати у суді
- proof beyond reasonable doubt
- proof by affidavit
- proof by indirect evidence
- proof by confession
- proof by confession evidence
- proof by direct evidence
- proof by notoriety
- proof by presumption
- proof by testimony
- proof by testimony evidence
- proof from the contrary
- proof of admission
- proof of age
- proof of attestation
- proof of authenticity
- proof of birth
- proof of confession
- proof of consistency
- proof of evidence
- proof of fact
- proof of genuineness
- proof of handwriting
- proof of illegal activities
- proof of novelty
- proof of official record
- proof of ownership
- proof of payment
- proof of priority
- proof of record
- proof of special damage
- proof of witness
- proof presentation
- proof-proof
- proof to the contrary -
4 proof by direct evidence
доведення прямими доказами; доведеність прямими доказами; доведеність визнанням факту; доказ, отриманий внаслідок визнання факту -
5 substantiation
n1) доведення, підтвердження доказами2) доказ, довід3) втілення* * *n1) доведення; підтвердження доказами; доказ2) втілення -
6 undefended
adj1) незахищений; що не обороняється2) не підкріплений доказами; необгрунтований3) юр. без захисту, без адвокатаundefended prisoner — в'язень, який не має захисника
* * *[ˌendi'fendid]a1) незахищений; що не обороняється2) не підкріплений доказами, доводами3) юp. що не має захисника -
7 substantiate
v доводити правоту (чогось); наводити переконливі аргументи, підкріпляти доказами- to substantiate a charge підкріпляти обвинувачення доказами- to substantiate a claim доказувати обґрунтованість претензії- to substantiate a statement доказувати справедливість твердження/ заяви -
8 accord prosecution
(на)давати слово для обвинувачення; погоджуватися із доводами (доказами) обвинувачення -
9 amendment to conform to proof
внесення поправок до змагального паперу у відповідності з прийнятими судом доказамиEnglish-Ukrainian law dictionary > amendment to conform to proof
-
10 avouch one's words with proofs
English-Ukrainian law dictionary > avouch one's words with proofs
-
11 back
підписувати, візувати, індосувати; скріплювати підписом; ставити підпис на звороті документа; підкріплювати доказами- back a candidacy
- back-alley morals
- back contract
- back diplomatic sanctions
- back-door
- back duty
- back interest
- back letter
- back order
- back pay
- back payment
- back rent
- back-room
- back taxes
- back the currency
- back-to-back letter of credit
- back up -
12 backing
підтримка; візування, індосування; індосамент; підкріплення доказами -
13 circumstantial proof
встановлення факту непрямими доказами, доведення за допомогою непрямих доказів -
14 circumstantially proved
доведений за допомогою побічних доказів, доведений непрямими доказами -
15 constitute corroboration
підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); слугувати підтвердженням -
16 corroborate by other evidence
English-Ukrainian law dictionary > corroborate by other evidence
-
17 corroborated confession
зізнання, підкріплене доказами -
18 corroborated instrument
документ, підкріплений доказами -
19 corroborated negation
підтверджене ( доказами) заперечення -
20 corroboration of evidence
English-Ukrainian law dictionary > corroboration of evidence
См. также в других словарях:
бездоказовий — а, е. Який не потверджується доказами … Український тлумачний словник
голослівний — а, е. Не підтверджений доказами, фактами; необґрунтований … Український тлумачний словник
ґрунтувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Стверджувати що небудь переконливими доказами. 2) Покривати ґрунтовкою полотно, признач. для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої небудь речовини … Український тлумачний словник
доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… … Український тлумачний словник
недоведений — а, е. Не підтверджений фактами, незаперечними доказами … Український тлумачний словник
перемагати — а/ю, а/єш, недок., перемогти/, о/жу/, о/жеш, док., перех. 1) також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки. || Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. 2) перен. Виходити переможцем із труднощів, складної … Український тлумачний словник
підтверджувати — ую, уєш, недок., підтве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого небудь. || Доводити достовірність, істинність чого небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
підтверджуватися — ується, недок., підтве/рдитися, диться, док. 1) Виявлятися правильним, достовірним, істинним; підкріплюватися фактами, доказами. 2) тільки недок. Пас. до підтверджувати … Український тлумачний словник
розвивати — а/ю, а/єш, недок., розви/ти, розів ю/, розів є/ш і розви/нути, ну, неш; мин. ч. розви/в, вила/, вило/ і розви/нув, нула, нуло; док., перех. 1) розм. Розвертати, розгортати що небудь згорнуте, складене, скручене. || рідко. Робити прямим,… … Український тлумачний словник
стверджуватися — уюся, уєшся, недок., стве/рдитися, джуся, дишся, док. 1) Остаточно встановлюватися, усталюватися, непохитно укріплятися. || перев. док. Упевнитися, укріпитися в якому небудь рішенні, думці і т. ін. 2) Виявлятися істинним, достовірним, правильним … Український тлумачний словник
Протоколи якості — документи з об’єктивними доказами виконаних робіт чи одержаних результатів … Управління якістю
