-
1 додати wtrącić się
втрутитися -
2 przydać
додати -
3 załączyć
додати -
4 dodać
1. додати, добавити; збільшити;2. додати (матем.) -
5 dodać
[додачь]v.dk -
6 dołączyć
приєднати; додати -
7 dołożyć
докласти; додати -
8 nadać
1. надати, присвоїти;2. послати, відправити;3. передати, дати;4. додати -
9 przyłożyć
1. прикласти;2. додати;3. прирівняти;4. притиснути;5. вдарити (розм.) -
10 przysporzyć
збільшити, додати
См. также в других словарях:
додати — див. додавати … Український тлумачний словник
додати — див. додавати … Словник синонімів української мови
додати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ЗАКЯТ — ЗАКЯТ, закат, закет муж. мусульманская подать, сороковина; названье у нас кибиточного сбора, додати с киргизов, оренб. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
доданий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до додати. || до/дано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
додання — я/, с., рідко. Дія за знач. додати 1), 2) і додатися 1) … Український тлумачний словник
додаток — тка, ч. 1) рідко. Дія за знач. додавати, додати 1 3). 2) Те, що додається, служить доповненням до чого небудь. || Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. || Невеликі нотатки,… … Український тлумачний словник
додача — і, ж. 1) Дія за знач. додавати, додати 1). 2) Те, що додається. •• На дода/чу до того, що вже є; додатково … Український тлумачний словник
зложити — зложу/, зло/жиш, док., перех., розм. 1) Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце. || Покласти, помістити кого , що небудь десь або на щось. 2) Скласти одне ціле, з єднавши окремі розрізнені частини, елементи. || Збудувати, спорудити що… … Український тлумачний словник
інший — а, е, займ. означ. 1) Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий. || Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. || у знач. ім. і/нше, шого, с. Те,… … Український тлумачний словник