-
1 довіряти
= довірити1) тк. недок. ( вірити комусь) to trust (smb.), to confide (in smb.); ( вірити чомусь) to give credence (to smth.)не довіряти комусь — to distrust smb.
не довіряти чомусь — to give no credence to smth.
2) ( доручати) to entrust (to), to commit (to)довіряти комусь щось — to entrust one with smth., to commit ( to entrust) smth. to one
-
2 довіряти
= дові́рити1) (только несоверш.) доверя́ть; ока́зывать дове́рие, име́ть дове́рие (к кому́)2) ( передавать на попечение) доверя́ть, дове́рить, поруча́ть, поручи́ть; вверя́ть, вве́рить3) ( сообщать) поверя́ть, пове́рить -
3 довіряти
confide, credit, ( справу тощо) entrust, rely, trust -
4 довіряти
дієсл. -
5 довіряти
ნდობა -
6 довіряти
inanmaq; emanet etmek (доручити) -
7 не довіряти
distrust, mistrust -
8 довірити
док. див. довіряти 2) -
9 довірити
см. довіряти -
10 звірятися
I = звіритися( перевіряти) to check ( with)II = звіритися( довіряти) to confide (to), to entrust (to) -
11 вірити
to believe, to have faith in; ( довіряти) to trustвірити комусь — to have confidence in, to give credit to, to trust; to give credence (to)
сліпо вірити комусь — to have implicit faith in, to swear by
-
12 таємниця
жsecret; ( таємність) secrecy, privacy; (щось нерозгадане, неясне) mystery; hugger-muggerлікарська таємниця — medical ethics, patient confidentiality
службова таємниця — official secret, administrative privacy
комерційна таємниця — commercial ( business) secret
виказувати таємницю — to betray/reveal a secret, to let out a secret
довіряти свої таємниці кому-небудь — to take smb. into one's confidence, to let smb. into one's secrets
тримати в таємниці — to keep secret, to keep dark
-
13 доручати
doruczatyдієсл. -
14 дані
мн.анкетні дані — biographical ( personal) data, biographical particulars
бухгалтерські дані — booking ( bookkeeping) data
дані випробувань — test data, test results; inspection findings
розвідувальні дані — combat intelligence, military intelligence, military information
технічні дані — technical data, technical characteristics ( specifications)
цифрові дані — numerical data, figures
перевіряти дані — to check (to verify, to control) data
2) комп.вихідні дані — output data, date-line
база даних — database, data bank
3) ( здібності) makings, qualities, gifts, potentialities4) ( підстава) groundsнадійні дані — solid/firm data
См. также в других словарях:
довіряти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
довіряти — I (кому ставитися до когось із довір ям), довірятися, довіритися, вірити, йняти віру[и], пойняти віру[и], покладатися, покластися (на кого), звірятися, звіритися (на кого), надіятися (на кого); у[в]віряти, у[в]вірити (кому, на кого), у[в]вірятися … Словник синонімів української мови
довіряти — я/ю, я/єш, недок., дові/рити, рю, риш, док. 1) неперех., кому, чому. Вірити кому , чому небудь, покладатися на кого , що небудь. 2) перех. Виявляти довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось. 3) перех. Ділитися з ким небудь своїми… … Український тлумачний словник
довірливий — а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому небудь. || Який виражає довір я (про погляд, посмішку і т. ін.) … Український тлумачний словник
довірятися — я/юся, я/єшся, недок., дові/ритися, рюся, ришся, док. 1) кому. Довіряючи кому небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до довіряти 2), 3) … Український тлумачний словник
довіряння — я, с. Дія за знач. довіряти і довірятися … Український тлумачний словник
довірливий — (який легко довіряє, схильний довіряти), легковірний, наївний, простакуватий … Словник синонімів української мови
довірити — вірям, віряш, Рс. Опускатись на чиюсь вірність, довіряти кому небудь когось або щось, виявити довір я комусь … Словник лемківскої говірки
довірити — див. довіряти … Український тлумачний словник
звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти … Словник синонімів української мови
звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… … Український тлумачний словник
