Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

доводиться

  • 61 незрелый

    1) (неспелый в прямом знач.) недостиглий, нестиглий, недостояний, (и в прям. и в перен. знач.) недоспілий, неспілий, недозрілий, недійшлий, (зелёный) зелений; см. ещё Зелёный 2. [Недостиглі (зелені, недостояні) груші (Брацл.). Все мляве або недоспіле я геть одкидаю (Куліш)]. -лый плод - недостиглий и т. п. плід (овоч), зеленець (-нця), (преимущ. о ягодах) зелепух (-ха). [Пообривали черешні ще зелепухами (Брацл.)]. В -лом виде - зазелень, зеленцем, надзелень. -лый умом - розумом недійшлий, на розум неспілий;
    2) (невозмужалый) недійшлий, недорослий, недоспілий, недозрілий, (зелёный) зелений. [Таких молодих та зелених доводиться одсилати на тяжку працю (Васильч.)].
    * * *
    незрі́лий; ( недозрелый) недозрі́лий; (о плодах, хлебах) неспі́лий, недости́глий, нести́глий

    Русско-украинский словарь > незрелый

  • 62 неловкий

    1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];
    2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];
    3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];
    4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;
    5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.
    * * *
    1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний
    2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний
    3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний
    4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чний

    попа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі

    Русско-украинский словарь > неловкий

  • 63 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 64 отдуваться

    отдуться
    1) віддуватися, віддутися, віддиматися. [Одежина віддувається]. -щийся (об одежде) - бахматий;
    2) віддихуватися, віддихатися, відсапуватися, відсапатися, відсапнути, дух переводити, перевести;
    3) відбуватися, відбутися за кого, що. Теперь отдувайся за старые грехи - відбувай тепер за старі гріхи. Приходится -ваться своими боками - доводиться на собі терпіти.
    * * *
    несов.; сов. - отд`уться
    1) ( тяжело дышать) віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти и відітхну́ти, віддува́тися и віддима́тися, відду́тися; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти
    2) (несов. перен.: за кого-что-л.) відбува́ти
    3) (делаться выпуклым, надуваться) віддува́тися и віддима́тися, відду́тися

    Русско-украинский словарь > отдуваться

  • 65 платиться

    плачиваться
    1) платитися, сплачуватися. [За роботу платиться грішми];
    2) платитися за що, приплачуватися за що, відпокутувати (за) що. [Добрі платяться за ледачих. Людині доводиться гірко свою цікавість відпокутувати]. -ться жизнью (гибнуть) - накладати життям (головою) за що, полягти головою. [Швед поліг головою (Котл.)].
    * * *
    1) плати́тися
    2) страд. (несов.) плати́тися; спла́чуватися

    Русско-украинский словарь > платиться

  • 66 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

  • 67 приходиться

    * * *
    несовер.
    2) (падать на какой-либо день, на долю и т.п.) прыпадаць, выпадаць
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. прыходзіцца

    Русско-белорусский словарь > приходиться

  • 68 довестись

    безл.; разг.
    have occasion (to), chance (to), happen (to)
    * * *
    доводиться; довестись have occasion, chance

    Новый русско-английский словарь > довестись

  • 69 довестись

    сов. от доводиться I

    Новый большой русско-английский словарь > довестись

  • 70 приходиться

    несов. - приходи́ться, сов. - прийти́сь
    1) (по дт.; соответствовать) fit (d)

    ша́пка пришла́сь ему́ по голове́ — the hat fitted his head quite well

    прийти́сь кому́-л по вку́су — be to smb's taste, suit smb's taste

    кни́га пришла́сь ему́ по вку́су — he found the book to his liking; he liked the book

    2) (на вн.; выпадать) fall (on)

    выходно́й день прихо́дится на 7 ма́я — the day off falls on the 7th of May

    3) безл. (+ инф.; дт.; выражает необходимость) переводится гл. have (+ to inf)

    ему́ пришло́сь уе́хать — he had to leave

    вам придётся подожда́ть — you'll have to wait

    прихо́дится терпе́ть — one has to be patient

    прихо́дится призна́ть — it has to be admitted

    4) безл. (дт. + инф.; иметь случай, возможность) переводится выражениями have a chance [an occasion] (+ to inf); happen (+ to inf)

    ему́ пришло́сь там побыва́ть — he happened [had an occasion] to visit the place

    ему́ не раз приходи́лось наблюда́ть восхо́д со́лнца — he watched the sunrise more than once [on many occasions]

    5) (с рд.; причитаться) be due (from)

    с него́ прихо́дится две́сти рубле́й — he must pay two hundred roubles

    ско́лько ещё прихо́дится с вас за маши́ну? — how much is still due on your car?

    6) (на вн.; выпадать - о доле, сумме) be the share (of); ( доставаться) go (to), be due (d)

    на ка́ждого из нас прихо́дится по ты́сяче ру́блей — one thousand roubles is the share of each one of us

    7) тк. несов. (дт. тв.; являться, доводиться) be related (to as)

    кем она́ вам прихо́дится? — how is she related to you?

    он прихо́дится ей ро́дственником — he is related to her

    он прихо́дится мне отцо́м [дя́дей] — he is my father [uncle]

    он мне прихо́дится двою́родным бра́том — he is a cousin ['kʌz-] of mine

    ••

    не прихо́дится (+ инф.) — there is no (ger)

    жале́ть об э́том не прихо́дится — this is not to be regretted; there is no regretting that

    не прихо́дится сомнева́ться в том, что — there is no doubt that

    ему́ прихо́дится ту́го / нелегко́ / тяжело́ — he is hard pressed; he is having a rough / hard time

    Новый большой русско-английский словарь > приходиться

  • 71 сообщаться

    1) тк. несов. безл. (доводиться до сведения, объявляться) be reported

    как сообща́ется вводн. сл. — as is reported; according to reports; it is reported that

    как сообща́ется, захва́чено де́сять зало́жников — ten persons are reported to have been taken hostage

    2) тк. несов. (иметь связь, соединение) be communicated, communicate
    3) тк. несов. уст. (с тв.; находиться в общении) be in communication (with), communicate (with)
    4) (сов. сообщи́ться) (дт.; передаваться) be imparted (to)
    5) страд. к сообщать

    Новый большой русско-английский словарь > сообщаться

  • 72 довестись

    совер. безл. разг. см. доводиться 1

    Русско-иронский словарь > довестись

  • 73 доводить

    -вожу, -водишь, ρ.δ.
    1. βλ. довести.
    2. (τεχ.) ετοιμάζω ολόπλευρα τη δουλιά (για μηχανή, εργοστάσιο κλπ.).
    1. βλ. довестись.
    2. μέ δοτ. φέρνομαι, κάνομαι για συγγενής.

    Большой русско-греческий словарь > доводить

  • 74 сродни

    επίρ. με δοτ. ως κατηγ. με τα ρ: быть, доводиться, приходиться: συγγενεύω, έχω συγγένεια.

    Большой русско-греческий словарь > сродни

  • 75 сродни

    [srodní] avv. (+ dat.):

    быть (доводиться) сродни кому-л. — (a) (ant.) essere parente di qd.; (b) essere congeniale a, confarsi

    "Они доводились сродни моей матушке" (И. Тургенев) — "Erano parenti di mia madre" (I. Turgenev) музыка Прокофьева сродни таланту этого пианиста la musica di Prokof'ev si confa a quel pianista

    "Душа безмятежна, душа глубока, сродни ей спокойное море" (А.К. Толстой) — "La mia anima è serena e profonda come un mare calmo" (A.K. Tolstoj)

    Новый русско-итальянский словарь > сродни

  • 76 кучедалалташ

    кучедалалташ
    -ам
    безл. приходится, прийтись, доводиться, довестись бороться (за что-л., против кого-чего-л.), драться, сражаться (с кем-л., против кого-л.)

    Качестве верч чот кучедалалтеш. Г. Ефруш. Приходится серьёзно бороться за качество.

    Марийско-русский словарь > кучедалалташ

  • 77 пернаш

    пернаш
    -ем
    1. удариться, стукнуться обо что-л.; натолкнуться, наткнуться, наскочить на кого-что-л.

    Миен пернаш наткнуться, наскочить;

    ваш пернаш удариться друг о друга;

    толын пернаш с силой удариться, попасть во что-л.

    Староста вуйжо дене янак воктен пернен. С. Чавайн. Староста головой стукнулся о косяк.

    Настийын ведраже омса лондемеш перна, вӱдшӧ кышкалалтеш. Я. Элексейн. Ведро Насти ударяется о порог, вода проливается.

    Сравни с:

    тӱкнаш
    2. попадаться, попасться; оказаться на пути перед кем-л.

    Корно ӱмбалнышт мо перна – чыла пытарат, суртым йӱлалтат, вольыкым кочкыт. Н. Лекайн. Что попадается на их пути – всё уничтожают, жгут постройки, съедают скот.

    Пытартыш жапыште гына нылытым (председательым) вашталтыме. Эре ала-могай пелторта-влак пернат. «Ончыко» Лишь в последнее время сменили четырёх председателей. Все какие-то придурки попадаются.

    Сравни с:

    логалаш
    3. попадать, попасть; оказаться, очутиться, угодить куда-л.

    Кугу кредалмашке пернаш попасть в большое сражение.

    Марий чодыра мучко ондалчык пире вынем ятыр уло, кӧ тушко перна, иктат илыше ок код. К. Васин. В марийских лесах имеется много ям – волчьих ловушек, кто туда попадёт, никто в живых не останется.

    А ача тыгодым пленыш ошо-влак деке пернен. С. Вишневский. А отец в это время попал в плен к белым.

    Сравни с:

    логалаш
    4. доставаться, достаться; выпасть, прийтись на долю

    Тыгай кучедалмаште тӱрлӧ нелыжат перна, ик жаплан чытыде ок лий. С. Чавайн. В такой борьбе достаются разные трудности, некоторое время придётся потерепеть.

    Ялыште кушкын шудымо рвезе ден нӧргӧ озак-влак веле кодыныт. Неле пӧръеҥ паша ынде нунылан перна. П. Корнилов. В деревне остались лишь подростки и юноши. Тяжёлая мужская работа теперь достаётся им.

    Сравни с:

    логалаш, тӱкнаш
    5. разг. попадать, попасться; доставаться, достаться; получить наказание; влететь

    А поян Каврилан, эре яра тарзым ашнымыжлан чот перныш. Я. Элексейн. А богачу Каври за бесплатное использование батраков сильно досталось.

    Колыштам – имне нерген шомак шоктыш. Ындыже товат мыланем перна манам. Г. Ефруш. Слушаю – речь пошла о лошади. Теперь, думаю, ей-богу мне попадёт.

    Сравни с:

    логалаш
    6. безл. приходиться (прийтись) делать что-л.; стать неизбежным в связи с какими-л. обстоятельствами, условиями; доводиться, довестись

    Чыталташ перна придётся потерпеть;

    каяш перна придётся идти.

    Йыванлан тушеч кораҥаш перныш. А. Юзыкайн. Ивану пришлось удалиться оттуда.

    А вет мылам изием годым тыге модаш ыш перне. Г. Чемеков. А ведь мне в детстве не довелось так играть.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > пернаш

  • 78 тичмашлалташ

    тичмашлалташ
    -ам
    возвр.
    1. мат. округляться, округлиться; даваться (выражаться) в круглых цифрах

    Киндым калыклан ужалыме годым кок але ныл ужашлан пӱчкедаш лийме годым тудлан эрыкан розничный ак тичмашлалтеш. «Мар. Эл» При продаже населению хлеба при возможности разрезания на две или четыре части их свободная розничная цена округляется.

    2. дополняться, доводиться (быть доведенным) до полного состава или достаточного качества

    Материал тичмашлалтын огыл, тыланда йӧрен, вуйдымо-почдымо материалым Наркомземыш колтен улыда. М. Шкетан. Материал не дополнен, вам всё равно, вы отправили в Наркомзем кое-как набранный (букв. без начала и конца) материал.

    Марийско-русский словарь > тичмашлалташ

  • 79 туешкалташ

    туешкалташ
    -ам
    безл. приходиться, прийтись, доводиться, довестись, случаться, случиться заболеть (захворать, прихворнуть)

    Тыгай пагытыште туешкалтын гын, мом ыштет? Д. Орай. Если в такое время довелось заболеть, то что поделаешь?

    Марийско-русский словарь > туешкалташ

  • 80 тунемалташ

    тунемалташ
    Г.: тыменялтӓш
    -ам
    безл.
    1. свыкаться, свыкнуться; быть (стать, становиться) привычным; входить (войти) в привычку

    Йӱк-йӱан деке тунемалташ свыкнуться с шумом.

    Мыланем кажне кечын ныл-вич гана кӱзен волаш верештеш. Тунемалтын. А. Айзенворт. Мне каждый день приходится подниматься и спускаться четыре-пять раз. Стало привычным.

    Мый йӱмаш уке вет, кувай. Тунемалтын огыл. Д. Орай. Я ведь не пью, бабушка. Не вошло в привычку.

    2. приходиться (прийтись), доводиться (довестись), случалось (случилось) обучаться, приучаться, учить

    Шагал вот тунемалтын. Д. Орай. Мало вот пришлось обучаться.

    Пылышын колын веле тунемалтын. В. Косоротов. Доводилось учиться только на слух.

    Марийско-русский словарь > тунемалташ

Страницы

См. также в других словарях:

  • доводиться — приводиться, приходиться, случаться; случиться Словарь русских синонимов. доводиться 1. см. приходиться 2. 2. см. случаться 2 …   Словарь синонимов

  • доводиться —     ДОВОДИТЬСЯ/ДОВЕСТИСЬ     ДОВОДИТЬСЯ/ДОВЕСТИСЬ, приводиться/ привестись, приходиться/прийтись, случаться/случиться …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ДОВОДИТЬСЯ — ДОВОДИТЬСЯ, довожусь, доводишься, несовер. 1. (совер. довестись), с инф. Случаться, удаваться (разг.). Мне не доводилось там бывать. 2. кому кем. Быть в родстве, приходиться каким нибудь родственником (разг.). «Как вам доводится Настасья… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОВОДИТЬСЯ — ДОВОДИТЬСЯ, ожусь, одишься; несовер. 1. см. довестись. 2. кому кем. Быть в том или ином родстве с кем н. (разг.). Д. дядей. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Доводиться до сведения — ДОВОДИТЬ ДО СВЕДЕНИЯ кого, что. ДОВЕСТИ ДО СВЕДЕНИЯ кого, что. Сообщать, передавать кому либо что либо (в деловом языке). Лекарь рассказал мне довольно замечательный случай, а я вот и довожу теперь его рассказ до сведения благосклонного читателя… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Доводиться — I несов. неперех. страд. к гл. доводить I II несов. неперех. страд. к гл. доводить II III несов. неперех. страд. к гл. доводить III IV …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • доводиться — доводиться, довожусь, доводимся, доводишься, доводитесь, доводится, доводятся, доводясь, доводился, доводилась, доводилось, доводились, доводись, доводитесь, доводящийся, доводящаяся, доводящееся, доводящиеся, доводящегося, доводящейся,… …   Формы слов

  • доводиться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я довожусь, ты доводишься, он/она/оно доводится, мы доводимся, вы доводитесь, они доводятся, доводись, доводитесь, доводился, доводилась, доводилось, доводились, доводящийся, доводившийся, доводясь… …   Толковый словарь Дмитриева

  • доводиться — довод иться, ож усь, одится …   Русский орфографический словарь

  • доводиться — I дово/дится, безл. Им доводится иногда встречаться. II (II), довожу/сь, во/дишься, дятся. Он доводится мне двоюродным братом …   Орфографический словарь русского языка

  • доводиться — Syn: приводиться, приходиться, случаться …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»