добігати

См. также в других словарях:

• добігати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• добігати — а/ю, а/єш, недок., добі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця; прибігати. || перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). || перен. Наближатися до кінця, завершуватися. 2) тільки… …   Український тлумачний словник

• добігти — див. добігати …   Український тлумачний словник

• подобігати — а/ємо, а/єте, док. Добігти (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

• доноситися — донестися (про звуки, запахи й под. ставати чутним, відчутним), долітати, долетіти, доходити, дійти, долинати, долинути, досягати, досягти, досягнути, приноситися, принестися, прилітати, прилетіти, прибиватися, прибитися, добігати, добігти,… …   Словник синонімів української мови

• долітати — літам, таш, Ол. Добігати, добігти. Так го ногы боліли, же ледво долетів домів …   Словник лемківскої говірки

• допадати — падам, Ол. [1.] Добігати, добігти до чогось. Допав єм до хыжы. [2.] Наздогнати. Але м го нарешті допав …   Словник лемківскої говірки

• розтавати — а/ю, а/єш, недок., розта/нути і розта/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). || Звільнятися від крижаного покрову (про воду). || розм. Розчинятися, розпускатися в рідині. || перен. Поступово …   Український тлумачний словник

• нежели — (265) союз. 1. Противит. А не, но не: Добро ‹ѥсть обличати не›||жели ˫аритисѧ. (ἤ) Изб 1076, 178 об.–179; Ариане... раздѣльници... плъть тъкъмо хс҃ѹ ѿ мари˫а въспри˫ати извѣщающе нежели дш҃ю (оὐχὶ δὲ καὶ ψυχήν) КЕ XII, 258б; нѣ(с) имъ грѣха… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)