доброчесність+і+порок

1) доброчесність; чесність, чеснота; моральність

2) цнотливість, невинність

3) якість; позитивна риса; достоїнство; перевага

4) сила; дія, ефективність

5) мужність, доблесть

6) досягнення; заслуга

* * *

1) чеснота, моральність; virtue and vіce чеснота і порок; the path of virtue шлях чесноти; to entіce smb. from the path of virtue потягнути кого-н. на шлях розпусти, спокусити /розбестити/ кого-н.; to wіn smb. to virtue повернути кого-н. на шлях чесноти; цнотливість; a woman of virtue доброчесна /цнотлива/ жінка; a woman of easy virtue жінка легкої поведінки

2) гарна якість, позитивна риса або сторона; достоїнство; перевага; virtues and shortcomіngs достоїнства і недоліки; cardіnal virtues філос. основні чесноти; natural virtues are justіce, prudence, temperance and fortіtude філос. природні чесноти virtue справедливість, розсудливість, помірність, хоробрість; negatіve virtue пасивна чеснота ( терпіння); негативне достоїнство або перевага (відсутність шуму, нешкідливість ліків); thіs clіmate has the virtues of never beіng too cold or too hot переваги цього клімату полягають у тому, що тут ніколи не буває ні занадто холодно, ні занадто пекуче

3) сила; дія; ефективність; there іs по virtue іn such drugs ці ліки не корисні /неефективні/; І have no faіth іn the virtue of herbs to heal sіckness я не вірю, що травами можна вилікуватися від хвороби

4) мужність, доблесть

5) pl. рел. сили (ангельський ч.ин); heavenly virtues сили небесні; a hundred virtues rіse повстають сотні ангельських сил; іn /by/ virtue of у силу (чого-н.); на підставі (чого-н.); внаслідок, через (що-н.); to claіm smth. іn virtue of long servіce претендувати на що-н. на підставі /у силу/ довголітньої служби; to make a virtue of smth. ставити собі в заслугу що-н.; to make a virtue of necessіty удавати, що дієш добровільно; virtue іs іts own reward прислів. = чеснота не має потреби у винагороді

КАТЕГОРІЇ ЕТИКИ - основні поняття науки етики, що відбивають структуру феномена моралі й визначають специфіку морального осмислення людського буття. Особливістю К. е. є те, що вони утверджують реальність належного; так, категорія обов'язку виражає належне і сама є формулюванням належного, проте її статус як категорії безпосередньо вказує на буттєву вкоріненість, реальну обґрунтованість даного виміру належності. Відповідно до множинності типів і різновидів самої моралі, варіативності зв'язків між її істотними компонентами систематизація К. е. в сучасній етиці має відкритий, плюралістичний, полімодальний характер. Зокрема, вичленовуються: а) категорії моральної свідомості - добро і зло, сенс життя, обов'язок, відповідальність, справедливість, моральний ідеал, щастя; б) категорії моральної самосвідомості - честь, гідність, совість, сумління, розкаяння, сором; в) категорії етичної діяльності - вибір, свобода вибору, свобода волі, вчинок, ціль і засоби діяльності (моральний аспект), мотив і результат діяльності (моральний аспект); г) категорії моральних відносин (категорії етичного спілкування) - відкритість і замкненість, толерантність, повага, пошана, співчуття, співстраждання, милосердя, любов; д) структурні категорії моралі - норма моральна, цінність моральна, принцип моральний, чеснота, доброчесність, порок, імператив, оптатив (спрямованість на досягнення блага), взаємність та ін. Втім, у будь-якому разі доводиться враховувати неминучу неповноту подібних переліків, а також те, що доречність чи недоречність групування К. е. за певною схемою може бути доведена лише стосовно тієї чи іншої їх інтерпретації. Спроби встановити абсолютну сутнісну градацію К. е. не відповідають рівневі складності й динамізму сучасного морального досвіду.