добродушно

1. n

1) добродушне кепкування; жарти

2) жартівлива розмова; глузування

2. v

1) добродушно кепкувати; жартувати; дражнити

2) вести жартівливу розмову

3) глузувати

4) обдурювати

* * *

1) добродушне кепкування; жарти

2) жартівлива розмова

1) добродушно жартувати, кепкувати, дражнити; ( with) вести жартівливу розмову, обмінюватися жартами

2) арх. висміювати

3) арх. обдурювати, ошукувати

добродушно

* * *

1) м'яко, добродушно

2) соковито

* * *

1) м'яко, добродушно

2) м'яко; соковито

добродушний, добротливий, (вульгарно) добрячий. [Він був добротливий, навіть, може, добрий]. Добродушно - добродушно, добротливо, (вульг.) по-добрячому.

* * *

1. n

1) добродушне глузування; кепкування, жартування

2) жартівлива розмова, балачки

2. v

кепкувати, жартувати, дражнити

* * *

1. n

1) полова

2) січка, дрібно порізана солома

3) висівки

4) костриця

5) кепкування, жартування

6) теревені

2. v

1) різати, рубати (солому)

2) кепкувати; жартувати

3) дражнити

* * *

1) полова

2) дрібно нарізана солома, січка

3) висівки

4) костриця, терміття ( відходи тіпання е чухрання)

5) покидьки; щось незначне, наносне, що не має цінності

1) легкий, спокійний ( про хід коня)

2) добродушно-веселий; поступливий, з легким характером

3) безтурботний; ледаченький

1) глузливий, насмішкуватий; що піддражнює; жартівливий

2) чудакуватий, чудернацький; дивний; комічний

3) запитливий

* * *

1) глузливий, насмішкуватий; ( який добродушно) піддражнює; жартівливий

2) дивакуватий; дивний; комічний

3) пepeв.; cл. питальний, запитальний

1) добродушно-веселий

2) безжурний; безтурботний

3) легкий, спокійний (про ходу коня)

1) добродушне кепкування; жарти

2) жартівлива розмова

1) добродушно жартувати, кепкувати, дражнити; ( with) вести жартівливу розмову, обмінюватися жартами

2) арх. висміювати

3) арх. обдурювати, ошукувати

1) полова

2) дрібно нарізана солома, січка

3) висівки

4) костриця, терміття ( відходи тіпання е чухрання)

5) покидьки; щось незначне, наносне, що не має цінності

1) легкий, спокійний ( про хід коня)

2) добродушно-веселий; поступливий, з легким характером

3) безтурботний; ледаченький

1) м'яко, добродушно

2) м'яко; соковито

1) глузливий, насмішкуватий; ( який добродушно) піддражнює; жартівливий

2) дивакуватий; дивний; комічний

3) пepeв.; cл. питальний, запитальний

1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);

2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];

3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;

4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].

5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);

6) (титул у англичан) мастер (-ра);

7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).

* * *

1) ма́йстер, -тра

2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а