Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

добра+погода

  • 1 погода

    1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;
    2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.
    * * *
    пого́да

    плоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да

    хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да

    Русско-украинский словарь > погода

  • 2 ава

    1. повітря, атмосфера, небо; ава булут небо хмарне Б; ава булутлады т'ельди небо захмарило У; ава ачылый розгодинюється, небо відкривається Г; авада думан надворі туман СБ; авадан учан хушлар птахи, що летять по небу СК.
    2. погода; дӱн ава бозулду учора погода зіпсувалася СГС; ава ахшамға бузулду надвечір погода зіпсувалася СБФ; ава пек кӱнеш погода дуже сонячна Г; бӱгӱн ава салхын дӱгӱль сьогодні не холодно СГС; ава хутруй погода казиться НКД; йаман ава йахшы болий, йаман йисан йахшы болмай негода розгодиниться — погана погода стане хорошою, погана людина хорошою не стане СБФ; йахшы ава добра погода ВН; пӱсӱр ава негода К.
    3. клімат; велаат авасы місцевий клімат Г.
    4. мелодія; ава чалграти мелодію; бериң, мен дэ бир ава чалайым дозвольте, я теж зіграю якусь мелодію СБ.
    5. танок, танець; авур ава повільний танець ВН, СМ; җыйын ава спільний танець СМ, К; йеңиль ава легкий танець ВН, СМ; урум авасы урумський танець СМ; хол кӧтэрген / кӧтэрд' ен ава вид хайтарми — танець із піднятими на рівень плечей руками ВН / СМ, К.

    Урумско-украинский словарь > ава

  • 3 благоприятный

    1) (благоприятствующий, способствующий) сприятливий, добрий на що, гарний на що, погожий, погідний. [Гарна на хліб весна. Сприятливі (погожі) життєві умови]. Благоприятная погода - погідна, погожа година, поліття. [Не поліття, а лихоліття];
    2) (о ветре: попутный) погожий, ходовий;
    3) (о поре, времени: удобный, подходящий) добрий, догідний, слушний. [Догідна хвилина. Добра година. Слушний час]. Благоприятный случай - (добра) нагода, добра оказія;
    4) приязний, прихильний, ласкавий, милостивий до кого;
    5) (одобрительный) прихильний, похвальний. [Прихильна рецензія];
    6) (желательный, удачный, приятный) добрий, щасливий, щасний. [Добрі вісті]. Благоприятный исход - щасливий кінець.
    * * *
    1) ( способствующий) сприятливий; ( удобный) слу́шний
    2) ( одобрительный) схва́льний; ( благосклонный) прихи́льний
    3) ( удачный) щасли́вий, до́брий

    Русско-украинский словарь > благоприятный

  • 4 fair

    1. n
    1) ярмарок; ярмарок марнославства; світ безділля і суєти
    2) благодійний базар
    3) виставка

    World F. — всесвітня виставка

    4) поет. красуня; кохана
    5) жінка

    the fair — прекрасна стать, жіноцтво

    2. adj
    1) чесний; справедливий; безсторонній; законний

    fair play — гра за правилами; чесна гра

    fair employment practices — амер. приймання на роботу без дискримінації

    2) досить добрий, стерпний
    3) посередній
    4) пристойний
    5) білявий; світлий
    6) чистий, незаплямований

    fair name — добра репутація, чесне ім'я

    7) ясний і сонячний
    8) сприятливий, чудовий
    9) чіткий, розбірливий (почерк)
    10) красивий, прекрасний, гарний
    11) непоганий; задовільний
    12) широкий, просторий
    13) багатий (на щось); рясний
    14) чималий, значний

    a fair copy — остаточний варіант; чистовик

    fair wear and tear — тех. природний знос

    3. adv
    1) чесно

    to play fair — грати чесно, діяти відверто

    2) прямо; точно
    3) чисто; ясно
    4) ввічливо, чемно

    to speak smb. fair — говорити з кимсь чемно; бути з кимсь ввічливим

    fair and softly! — тихіше!, легше!

    fair and square — чесно і справедливо; відверто, без хитрощів

    4. v
    1) прояснятися (про погоду)
    2) переписувати начисто
    3) тех. забезпечувати обтічність; згладжувати контур
    * * *
    I n II n
    1) icт.,; пoeт. красуня; кохана; жінка
    2) посередня, задовільна оцінка; посередньо, задовільно
    III a
    1) чесний; справедливий, неупереджений; законний
    2) досить гарний, непоганий, пристойний; посередній; пристойний, слушний ( привід)
    3) білявий; світлий
    4) чистий, незаплямований
    5) ясний, сонячний; сприятливий; ясний, чіткий

    fair copy — чистовик; чистовий екземпляр ( документа)

    6) icт.,; пoeт. гарний, прекрасний
    7) aмep. чистий, повний

    a fair swindle /do/ — чисте шахрайство

    IV adv
    2) прямо, точно
    3) чисто; ясно
    4) icт. чемно, поштиво
    V v
    3) тих. забезпечувати обтічність, згладжувати контур

    English-Ukrainian dictionary > fair

  • 5 hot

    1. n (the hot) розм.
    той, кого розшукує поліція
    2. adj
    1) гарячий; жаркий
    2) перегрітий, розжарений, розпечений
    3) жагучий, запальний, пристрасний

    hot temper — запальність, гарячність

    4) збуджений, розпалений; роздратований
    5) що палко захоплюється (чимсь — on, upon); темпераментний
    6) напружений, запеклий
    7) свіжий; недавній; щойно одержаний

    hot tip — розм. найсвіжіша інформація

    hot copy — амер, останнє повідомлення, сенсаційна звістка

    8) розм. близький до мети

    you are getting hot — ви починаєте здогадуватися; ви наближаєтеся до мети

    9) гострий, пряний
    10) спірний; жагучий, злободенний
    11) любострасний; хтивий; чуттєвий; збудливий; соромітний
    12) небезпечний; зв'язаний з небезпекою
    13) фіз. високорадіоактивний
    14) розм. щойно украдений, незаконно придбаний; контрабандний

    hot check — розм. підроблений чек

    15) посилено розшукуваний поліцією; який переховується від правосуддя
    16) амер., розм. чудовий; привабливий, принадний
    17) амер., розм. бідовий, спритний; меткий

    hot air — хвастощі; окозамилювання

    hot cake — оладка, млинець

    hot cap — с.г. ковпак для прикриття сходів (від морозів тощо)

    hot chair — амер., розм. електричний стілець

    hot corner — важке (скрутне) становище

    hot dog — а) гаряча сосиска; б) булочка з гарячою сосискою

    hot pepper — бот. стручковий (гіркий) перець

    hot place — розм. пекло

    hot potato — амер. пекуче (злободенне) питання

    hot rod — а) колимага (про автомобіль); б) шофер-лихач, відчайдушний гонщик

    hot Scotch — амер. віскі з гарячою водою

    hot seat — розм. а) електричний стілець; б) ав. сидіння, що катапультується

    hot stuff — розм. а) розпусниця; б) порнографія

    hot tiger — розм. пиво з хересом і спеціями

    3. adv
    1) гаряче, жарко; палко
    2) пристрасно, темпераментно; запально; збуджено
    3) роздратовано
    4) сильно, гостро
    4. v розм. (тж hot up)
    1) розігрівати, підігрівати
    2) розпалювати
    * * *
    I a
    1) гарячий, жаркий, пекучий, спекотний; тex. розжарений, розпечений, перегрітий
    2) палкий; розгарячілий, збуджений; роздратований; ( який знаходиться) у стані творчого піднесення, натхнення
    3) напружений, запеклий
    4) спірний; злободенний
    5) свіжий, недавній; щойно отриманий або прибулий

    hot news — останні новини; який переслідує, який йде по п'ятах

    7) гострий, пряний; який містить багато перцю; пекучий
    8) яскравий, різкий, кричущий ( про колір)
    9) хтивий, почуттєвий; непристойний, паскудний, соромітний; hot piece cл. розпусниця, повія; секс-бомба; збудливий, хвилюючий, любострасний ( про джаз або свінг)
    10) небезпечний, ризикований; пов'язаний з незручностями
    11) фiз. високорадіоактивний
    12) cл. швидкісний, високошвидкісний
    13) постійно діючий, який підтримується у постійній готовності
    14) cл. ( щойно) вкрадений, незаконно придбаний або який незаконно зберігається; контрабандний

    hot check — підроблений чек; який посилено розшукується поліцією; який переховується від правосуддя

    15) cл. відмінний, чудовий; привабливий; щасливий, вдалий; популярний; модний, який швидко розкуповується, ходовий ( про товар); смішний, безглуздий
    16) iм. (the hot) cл. той, кого посилено розшукує поліція
    II adv
    1) гаряче, пекуче
    2) гаряче, палко
    III v
    1) ( hot up) l. розігрівати, підігрівати, нагрівати
    2) розпалювати, роздмухувати; підсилювати
    3) пожвавлювати, вливати нове життя

    English-Ukrainian dictionary > hot

  • 6 wind

    I
    1. n
    1) вітер

    adverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер

    cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі

    fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер

    high (strong) wind — сильний вітер

    wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ

    before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром

    a gust (a blast) of wind — порив вітру

    to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом

    wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов

    2) повітряний струмінь; потік повітря
    3) запах, дух

    to get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани

    4) перен. чутка, натяк
    5) дихання

    second wind — спорт. друге дихання

    6) пусті слова; базікання; похвальба
    7) мед. кишкові гази; метеоризм
    8) (the wind) муз. духові інструменти
    9) тех. дуття
    10) вет. тимпаніт; запал

    wind board — с.г. вітровий щит (сівалки)

    wind pollination — бот. вітрове запилення

    wind rose — метеор. роза вітрів

    wind scale — метеор. шкала Бофорта

    wind sleeve — метеор. вітровий конус

    wind sprint — спорт. ривок у бігу

    wind T — ав. посадочний знак Т

    from the four winds — з усіх сторін, з усього світу

    to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити

    to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь

    to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг

    to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер

    2. v
    1) почути, учути; іти по сліду
    2) принюхуватися
    3) примусити захекатися; викликати задишку
    4) дати перевести дух
    5) сушити на повітрі; провітрювати
    6) віяти зерно
    II
    1. n
    1) виток
    2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина
    3) оберт
    4) текст. намотування, намотка
    2. v (past і p.p. wound)
    1) витися, звиватися
    2) мотати, намотувати, обмотувати
    3) намотуватися, обмотуватися
    4) обнімати; обвивати
    5) обвиватися
    6) петляти (про зайця)
    7) заводити (годинник; тж wind up)
    8) підтягувати (струни)
    9) вертіти, крутити (ручку тощо)
    10) піднімати лебідкою (корбою)

    to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя

    11) жолобитися
    12) трубити, сурмити; грати на духовому інструменті

    wind in: to wind in the line — змотати вудку

    wind into — вплітати; перен. утиратися

    wind off — розмотувати; розкручувати

    wind on — текст. намотувати

    wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)

    to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця

    * * *
    I n

    fair /favourable/ wind — попутний вітер

    adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер

    cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)

    dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер

    before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром

    up /into, on/ the wind — проти вітру

    in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру

    off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд

    by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд

    wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]

    a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця

    a gust /a blast/ of wind — порив вітру

    to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом

    to gain the wind — мop. виграти вітер

    to get the wind — мop. вийти на вітер

    2) потік повітря, повітряна струмінь

    the wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить

    to get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути

    the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати

    there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки

    what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє

    to get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух

    sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі

    he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння

    5) тенденція, курс, віяння
    6) пусті слова, балачки

    their promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба

    7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм
    8) icт. повітря
    9) мyз. ( the wind) духові інструменти

    from the four winds — з усіх сторін, з усього світу

    to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)

    to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.

    to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі

    gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле

    to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані

    to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг

    to put the wind up smb — налякати кого-н.

    to raise the wind — cл. роздобути гроші

    to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.

    to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме

    to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість

    to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити

    between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні

    to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння

    to sail close to /near/ the wind — див. sail

    10)

    it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха

    trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає

    to sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю

    II [wind] v
    1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися
    2) визвати віддишку або затримку дихання

    we stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням

    4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно
    5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструменті
    III [ˌwaind] n
    2) поворот, вигин; звивина
    3) оберт; виток
    4) лебідка; коловорот
    5) намотування, навивка; намотка, перемотка
    IV [ˌwaind] v
    1) витися, звиватися

    the path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/

    2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)

    to wind into smth — вплітати в що-н.

    to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися

    to wind (up) wool into a ball — змотати шерсть в клубок

    to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися

    3) обвивати, обнімати

    she wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися

    5) ( wind up) заводити ( годинник); підтягувати ( струни); вертіти, крутити (ручку, рукоятку)
    6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)
    7) гнутися; коробитися ( про дошку)
    ••

    to wind smb round one's (little) finger — попихати ким-н.; = сукати мотузки з кого-н

    to wind (oneself) into smb 's favour, to wind one's way into smb 's affections — втертися кому-н. в довіру

    English-Ukrainian dictionary > wind

  • 7 лето

    1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];
    2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;
    3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);
    4) південь (-дня); см. Юг;
    5) см. Летник 1;
    6) тепло; см. Тепло, сщ.
    * * *
    лі́то

    Русско-украинский словарь > лето

  • 8 манить

    манивать
    1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;
    2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -
    1) манений;
    2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].
    * * *
    ( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти

    Русско-украинский словарь > манить

См. также в других словарях:

  • СССР. Литература и искусство —         Литература          Многонациональная советская литература представляет собой качественно новый этап развития литературы. Как определённое художественное целое, объединённое единой социально идеологической направленностью, общностью… …   Большая советская энциклопедия

  • Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Месяцеслов русский — (Святцы)  годовой круг русского крестьянина, выраженный в устном народном творчестве и расписанный по дням каждого месяца, за которыми закреплены отдельные приметы, обычаи, обряды, поверья и наблюдения за явлениями природы. Дни месяцеслова… …   Википедия

  • Ротару, София Михайловна — София Ротару Основная информация …   Википедия

  • Ротару, София — София Ротару Полное имя Евдокименко Ротару София Михайловна Дата рождения 7 августа 1947 (61 год) Место рождения Маршинцы, Новоселицкий район, Че …   Википедия

  • Ротару С. — София Ротару Полное имя Евдокименко Ротару София Михайловна Дата рождения 7 августа 1947 (61 год) Место рождения Маршинцы, Новоселицкий район, Че …   Википедия

  • Ротару С. М. — София Ротару Полное имя Евдокименко Ротару София Михайловна Дата рождения 7 августа 1947 (61 год) Место рождения Маршинцы, Новоселицкий район, Че …   Википедия

  • Ротару София Михайловна — София Ротару Полное имя Евдокименко Ротару София Михайловна Дата рождения 7 августа 1947 (61 год) Место рождения Маршинцы, Новоселицкий район, Че …   Википедия

  • Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 …   Большая биографическая энциклопедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Поездка в Кордофан —         Вечером 25 февраля отлично оснащенная дахабие, которая должна была довезти нас вместе с Петериком вверх по Белому Нилу к лесистому селению Торра, отплыла от хартумского мишераэ, то есть торной дороги, к реке. Сильными ударами весел гребцы …   Жизнь животных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»