-
1 молодёжный
молоді́жний, молодне́чий; ( для молодёжи) для мо́лоді -
2 youth curfew
-
3 postfigurative
aсоціол. який характеризує суспільство, у якому старше покоління служить зразком для молоді -
4 postfigurative
aсоціол. який характеризує суспільство, у якому старше покоління служить зразком для молоді -
5 youth
n1) молодість, юність2) перен. зоря, початок, ранній період, світанок3) юнак; молода істота4) молодь, юнацтвоyouth centre — молодіжний центр, клуб для дітей і підлітків
* * *n1) молодь, юністьthey knew each other in their youth — вони були знайомі в молодості; зоря, початок; ранній період
2) юнак, молода людина3) викор. з дiєcл. в мн. молодь, юнацтво -
6 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
7 then
1. nтой часsince then — з того часу, відтоді
till then, up to then — до того часу
2. adjтодішній; що існував у той час3. adv1) тоді, у той час2) потім, післяhave smth. and then go to bed — поїж чого-небудь, а потім іди спати
3) далі, потім4) у такому разі; тоді; тоif you are tired then you'd better stay at home — якщо ви стомилися, то краще залишайтеся вдома
5) крім того, до того жI like to walk, and then it's cheaper — я люблю ходити пішки, до того ж це дешевше
6) вживається для посилення значення при висловленні згодиall right then, do as you like — ну гаразд, робіть, як знаєте
now then — ану, ану лишень, нумо
now then, a little less noise there! — ану, тихіше там!
* * *[pen]adv1) тоді, у той час2) після, потімhave smth and then go to bed — співали що-небудь, йди спати; далі, потім ( про порядок)
on the left the church, then a few old houses — ліворуч ( стоїть) церква, а за нею - кілька старих будинків
3) крім того; до того ж; a потімand then you should remember — крім того, вам належить пам'ятати
4) у такому випадку; тодіbut then — але тоді; але з іншої сторони
what then — є ну е що тодіє, ну е / так/ що жє, ну е що з тогоє
then why did you leave — є навіщо ж тоді ви пішлиє
5) виходить, отже; у такий спосібwell /so/ then — отже
the chief factors, then, are... — основні фактори, отже, такі...
6) використ. для ппідсилення при вираженні згодиoh, all right then, do as you like — ну що ж, робіть як знаєте
7) iм. той час, та пораtill then, up to then — до тих пір, до того часу
8) у гpaм.; знaч.; пpикм. тодішній, існуючий у той часthe then president [secretary] — тодішній президент [секретар]
now then, a little less noise there! — ану ж бо, тихіше там!
now then, what are you doing — є скажіть, нарешті, чим ви зайняті /що ви там робите/є
now. then... — то... то..
now she's sullen, then gay — вона то похмура, то весела
now and then, every now and then — час від часу; іноді
there and then, then and there — відразу, на місці
and then some — aмep., ще багато чого іншого;, ще дещо
-
8 невеста
1) (сговорённая замуж) наречена, засватана (-ної), (обрученица) заручена (-ної), заручениця, (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня, молодуха. [Одчиняйте двері - наречена йде! (П. Тичина). Чого ти сидиш, руки згорнувши, мов засватана? (Звин.). Не дали попрощатися з зарученицею (М. Вовч.). Молоду в веселий час дівки до шлюбу убирали (Рудаи.). Розстеліте кожуха, щоб стала молодуха (Пісня)]. Красная -та - красна молода. Нареченная (об'явленная, устар.: от'явленная) -та (устар.) - наречена. Христова (божья, господня) -та (устар.) - христова наречена (молода), христова засватаниця. [Христові хочеш молодою бути (Грінч.)]. -та неневестная, церк. - наречена ненареченая, без жениха нареченая, невіста неневісная. -та без места - молода без посаду, (ирон.) перестарок (-рка), злиденниця. -та без места, жених без ума - см. Место 1. Быть -той - бути нареченою (засватаною), (во время свадебных торжеств) бути молодою, молодіти, княгинювати. [Чи давно сама молоділа, а це вже й невістку взяла (Янов.)]. Высватать, сосватать -ту кому, за кого - висватати дівчину (наречену) кому. Прочить кого в -ты кому - добирати (прибирати, ладнати, намічати, назначати) кого до пари кому, ладити кого за кого, ворожити (собі) кого за дружину для кого или кому. [Я ще нарубчак був, а мати вже Оксану добирали до пари мені (Звин.). А ти-ж хіба за кого її ладиш? (Мова). За нелюба мене вже прибирає (М. Вовч.). За дружину для свого Панаса вони собі ворожили Марійку (Крим.)];2) (девушка в брачном возрасте) відданиця, дівчина (барышня: панна) на відданні (ум. на відданнячку). [Багата відданиця за ним пішла (Л. Укр.). Вона в мене панна на відданню (Л. Укр.)]. Достигнуть возраста девушки -ты - на порі стати. [Росла собі і виростала, і на порі Марія стала (Шевч.)]. Иметь дочь -ту - мати дочку на відданні (на порі).* * *нарече́на, -ої; диал. неві́ста; ( новобрачная во время свадьбы) молода́, -до́ї; ( обручённая) зару́чена; (девушка, достигшая брачного возраста) ді́вчина (ді́вка) на виданні́ (на відда́нні и відданні́, на порі́), відда́ницявекове́чная \невеста та — стара́ (лі́тня) ді́вка (ді́ва), стара́ діву́ля, переста́рок, -рка; диал. скрипу́ла
в \невеста тах [быть, сиде́ть, засиде́ться] — у дівка́х [сиді́ти, засиді́тися, посиві́ти, досиді́тися до си́вої коси́, досиді́тися до си́вого воло́сся], косо́ю світи́ти
как \невеста та — як (мов) нарече́на [пе́ред вінце́м]
Христо́ва \невеста та — Христо́ва нарече́на (молода́)
-
9 доска
дошка (ум. дощечка), (изредка) дертиця, дерниця. [Ой, і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодій Бондарівні домовину збити (Чуб.)]. Доска небольшая или одиночка - дощина. Самая толстая доска - форшта, хворшт. [Дубові форшти для склепу наготували]. Д. двухдюймовая - двіцалівка, двохпальцівка. Д. трёхдюймовая - трицалівка, трьохпальцівка. Д. наиболее употребительная для обшивки - шалівка. Д. толщиною меньше вершка, но толще шалёвки - безименка. Д., составляющая восьмую часть распиленного древесного ствола - гитина, восьмерня. Д.-горбыль - обапол, обаполок (р. -лку), опилок (р. -лку). Д. для пола - мостина, мостовина, (реже) місниця. Д. в потолке - стелина. Д. в заборе - ділина; (в воротах) ворітниця. В заборе доска, прикрывающая забор или частокол - гловень (р. -вня). Доска с уступами, на которые кладутся полки - шимбалок (р. -лка). Дубовые доски для лодок - боти. Д., положенные на лодках для устройства парома - мостинці (р. -нців). Доски, по которым скатывают тяжести для нагрузки и т. п. - кітвиці. Д., переброшенная через ручей, речку - кладка. Д. кухонная для теста, для котлет и т. п. - стільниця. [Візьми меншу стільничку на зілля: на великій ми тісто пораємо]. Д., употребляемая вместо колокола в монастырях (било) - брязкало, било, калатало. [Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. Піп у дзвін, а чорт у калатало]. Д. кроильная - кравальня, кравниця, крійниця. Д. для глаженья - прасувальна дошка. Д., которую сапожник кладёт себе на колени и разбивает на ней молотком кожу - клепак (Вас.). Д. деревянная, для писания на ней масляными красками - блят. [Повіз дерево до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат помалював]. Вымощенный досками - мостовий. [Ой, Олено, сестро моя, помий двори мостовії]. Обшить досками - обшалювати, пошалювати. От доски до доски - від дошки до дошки; від палятурки до палятурки. [Всю оту купу книжок я знав уже розказати од палятурки до палятурки (Васильч.)]. Доска классная - таблиця. Д. аспидная - тавлетка, грифельна дошка. Д. шахматная - шахівниця. Д. грудная (анат.) - груднина.* * *до́шкаот доски́ до доски́ [прочита́ть, вы́учить] — від до́шки до до́шки (від паліту́рки до паліту́рки) [прочита́ти, ви́вчити]
-
10 young
1. n1) (тж the young) збірн. молодь2) молодняк; малятаto be with young — бути поросною (тільною, кітною тощо)
2. adj1) молодий; юний; юнацькийyoung man — юнак, молодий чоловік
young lady — молодиця, дівиця
young ones — діти; потомство; молодняк
young stock — с.г. молодняк (худоби)
2) новий, недавнійyoung country — нова (новоутворена) держава
3) недосвідченийyoung in crime — недосвідчений у злочинах; який ще не набув досвіду злочинця
4) молодший (у сім'ї)5) маленький, невеликийyoung baby — новонароджений, немовля
my young man (woman) — розм. мій любий (моя люба)
young blood — квітуча юність; світський франт, денді
Y. Turks — іст. молодотурки
* * *I [jeç] n( часто the young) молодь; молодняк ( тварин); дитинчата; пташенята; молодь ( риби)to bring forth the young — ощенитися, окотитися, телитися, пороситися ( про тварин)
II [jeç]to be with young — c-г. бути порос-(н)ою ( про свиню); бути щенною ( про собаку); бути тільною ( про корову); быть жеребою ( про кобилу)
1) молодий; юнийmy young man — мій молодик (про залицяльника, жених)
young woman — молода жінка; дівиця, баришня ( в зверненні до дівчини); ту young woman моя дівчина (про кохану, наречену)
young lady — молод дівиця, юна леді, баришня
the young person — юp. неповнолітній; неповнолітня
young ones — діти, потомство; молодняк, дитинчата ( тварин)
young baby — ( новонароджене) немовля
young animal — звіря, дитинча тварини
young tree [plant] — молоде деревце [рослина]
young fruit — c-г. зав'язь ( плод); зеленець ( огірк)
young in heart /in mind/ — молодий серцем
young stock — c-г молодняк ( скот)
he is young for his age — він молодо виглядає; молодий, ніжний (про м'ясо, рибу тощо)
fresh young lamb — ( парне) м'ясо молодого баранчика
young cheese — кyл. невитриманий
2) новий, недавнійyoung country /nation/ — нова /недавно утворена/ держава
young moon — молодий /новий/ місяць
the night is yet young — ще не пізно; гeoл. новий, молодий; на початковій стадії цикла ерозії
3) зелений, недосвідченийI was too young in the trade to be successful — я дуже мало пропрацював в цій сфері, щоб досягти успіху
4) молодший, молодий ( про членів однієї сім'ї)5) маленький, невеликий6) живий, енергійний7) aвcтpaл. що недавно приїхавyoung hopeful — жарт. багатообіцяючий юнак; дівчина, що подає надії
young horse — cл. ростбіф
a young man in a hurry — ірон. гаряча голова
-
11 Любомудри
ЛЮБОМУДРИ ("Товариство л ю бомудрія") - гурток московської високоінтелектуальної молоді, який діяв у 1823 - 1825 рр. у напрямі філософських, літературних та почасти політичних інтересів цієї молоді (голова - Одоєвський, секретар Веневітинов). Катастрофа декабризму призвела до самоліквідації гуртка. Проте його колишні учасники, обрядово зберігаючи пам'ять про нього, упродовж декількох десятиріч продовжували його певні загальносвітоглядні інтенції, передовсім у вигляді напруженої рецепції нім. філософії - від Канта до пізніх романтиків. Особливе значення для Л. мало шеллінгіанство з його універсалістським пафосом. Саме Л. належить інтелектуальна ініціатива прикладання шеллінгівської та іншої нім. філософії до національного матеріалу, що пізніше і стало основою як слов'янофільства (що його провідні постаті, від Киреєвського до Погодіна, починали як Л.), так і "західництва", котре дебютувало насамперед з "гегелівської" полеміки з культом Шеллінга, закладеним у "Товаристві любомудрія". Відповідно весь рос. інтелектуальний пейзаж від т. зв. "сорокових років" до "російського відродження" поч. XX ст. постає як своєрідне продовження і перетворення певних державних програм, закладених у тому "Товаристві", передовсім інтуїцій довкола світової, національної і персональної "цілісності". Унікальній тривкості тих програм Л. у подальшій рос. культурі сприяв їхній артистичний темперамент, намагання передати основоположні свої ідеї не абстрактно-філософським, а літературно-мистецьким шляхом Ч. и не цілком розчинившись у рос. літературному та, зрештою, і загальномистецькому процесі XIX ст., ці ідеї необхідно відрезонували у багатьох явищах того процесу, включаючи найбільш авторитетні. Свого роду літературним узагальненням тих ідей стали т. зв. "Російські ночі" Одоєвського (1844), ніби пізній белетризований заповіт Л., який унікальним чином містить чи не увесь репертуар їхніх філософських, літературних та мистецьких тем. У світоглядному становленні Л. особливе місце посідає вчений родом з України, лікар та природознавець Велланський (Кавунник), чи не перший ентузіаст і пропагатор шеллінгівської філософії в Росії. З його листування з молодим Одоєвським, власне, і розпочинається історія гуртка Л. А вже на організаційному схилку цього гуртка у спілкування з деякими його членами ввійшов молодий Максимович, який саме в атмосфері тогочасного московського шеллінгіанства поступово переходить від "систем рослинного царства" (назва його ранньої роботи) з їхнім необхідним суверенітетом ботанічного характеру до методологічно схожої проблеми тієї чи тієї суверенної "народності", переконливо закладаючи тим самим основи свого майбутнього українознавства і самої укр. ідеї.В. Скуратівський -
12 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
13 green
n ч. ім'яГрін* * *I n1) зелений колір; pl відтінки зеленого кольору; зелений колір як національна емблема Ірландії2) зелена фарба3) рослинність; листя; pl зелені гілки дерев ( для прикрашання)4) pl зелені овочі для варіння (капуста, шпинат)5) молодість, сила6) зелена галявина, луг; галявина, майданчик ( для ігор); майданчик для гри в гольфII a1) зелений, зеленого кольору; зелений, блідий, хворобливий ( про колір обличчя)2) покритий зеленню, зеленийgreen fields — зелені луки; м'який, теплий, безсніжний ( про зиму)
3) неспілий, зелений4) свіжий, який не був обробленийgreen meat — сире м'ясо; зелений, соковитий ( про корми); сирий, невитриманий
green brick — сирець, невипалена цегла; свіжий, який не зажив
5) свіжий; квітучий, сповнений сил; молодий, ніжний ( про вік)6) недосвідчений, новий, молодий; зеленийa green hand — новачок; вiйcьк. ненавчений, необстріляний
7) довірливий, простодушний; простакуватий8) ревнивийIII v1) ставати зеленим, зеленішати2) фарбувати в зелений колір; одягати в зелений колір3) обманювати, містифікувати -
14 green
I n1) зелений колір; pl відтінки зеленого кольору; зелений колір як національна емблема Ірландії2) зелена фарба3) рослинність; листя; pl зелені гілки дерев ( для прикрашання)4) pl зелені овочі для варіння (капуста, шпинат)5) молодість, сила6) зелена галявина, луг; галявина, майданчик ( для ігор); майданчик для гри в гольфII a1) зелений, зеленого кольору; зелений, блідий, хворобливий ( про колір обличчя)2) покритий зеленню, зеленийgreen fields — зелені луки; м'який, теплий, безсніжний ( про зиму)
3) неспілий, зелений4) свіжий, який не був обробленийgreen meat — сире м'ясо; зелений, соковитий ( про корми); сирий, невитриманий
green brick — сирець, невипалена цегла; свіжий, який не зажив
5) свіжий; квітучий, сповнений сил; молодий, ніжний ( про вік)6) недосвідчений, новий, молодий; зеленийa green hand — новачок; вiйcьк. ненавчений, необстріляний
7) довірливий, простодушний; простакуватий8) ревнивийIII v1) ставати зеленим, зеленішати2) фарбувати в зелений колір; одягати в зелений колір3) обманювати, містифікувати -
15 institute
1. n1) інститут; науково-дослідна установа, науково-дослідний заклад2) асоціація, товариство (наукове, релігійне тощо); гурток3) (професійна) вечірня школа4) амер. короткотермінові курси5) pl юр. основи права, інституції2. v1) установлювати; засновувати; запроваджувати2) починати (слідство, розслідування)3) церк. призначати (на посаду — in, into, to); наділяти владою4) юр. призначати (когось) спадкоємцем5) навчати, наставляти* * *I ['institjuːt] n1) інститут ( науково-дослідна установа або навчальний заклад); асоціація, товариство (наукове, релігійне); гурток; вечірня школа, професійна; aмep. короткострокові курси; серія лекцій ( для підвищення кваліфікації)2) інститутII ['institjuːt] vinstitutes and customs — закони е звичаї; pl; юp. основи права; інституції
1) встановлювати, вводити; засновувати; починати, порушувати ( справу)2) цepк. (in, into, to) призначати ( священика)3) юp. призначати спадкоємцем -
16 mate
1. n1) товариш; напарник; напарниця2) чоловік; жінка, дружина3) самець; самиця4) мор. помічник капітана5) амер. старшина6) помічник7) парна річ8) тех. парна деталь9) шах. мат (скор. від checkmate)2. v1) побратися, взяти шлюб2) спаровуватися (про птахів, тварин)3) спілкуватися4) тех. з'єднувати, зчіплювати5) порівнювати, зіставляти6) шах. ставити мат* * *I [meit] n3) чоловік; дружина4) мop. помічник капітана ( на торговельному судні); aмep. старшина; помічникsurgeon's mate — помічник корабельного лікаря; фельдшер
5) icт. рівня; пара6) парна річ; тex. парна деталь, сполучена частина7) як компонент складного слова зі значенням (- mate) співтоваришII [meit] vschoolmate, classmate — однокласник
1) одружувати; одружуватися2) (особл. про птахі спаровувати); спаровуватися3) спілкуватися4) рівнятися, дорівнювати5) тex. з'єднувати; сполучати; зачіплятися ( про зубчасті колес)III [meit] n; скор. від checkmate I 1 IV [meit] скор. від checkmate II 1 V n1) мате, парагвайський чай2) бoт. мате; висушене, потовчене листя е молоді пагони, для приготування мате -
17 rocker
n1) крісло-гойдалка2) гойдалка (колиска)3) коник-гойдалка5) тех. балансир; коромисло6) тех. шатун; куліса7) лотік (для промивання золота)8) розм. рокер, ультрасучасний юнак; стиляга у шкіряному костюмі* * *I n5) = rocking horse6) "крюк" ( фігура у фігурному катанні)7) тex. балансир, коромисло; куліса; шатун8) гipн. лоток для промивання золота9) вiйcьк.; жapг. нарукавний знак розрізнення сержантаII n; сл.рок-музика (у т. ч. пісні, мюзикли); виконавець рок-музики; любитель, шанувальник рок-музикиIII n; сл.рокер, учасник молодіжної групи, яка влаштовує нічні перегони на мотоциклах -
18 stag
1. n1) олень-самець2) віл3) діал. кабан-кастрат4) шотл. лоша5) амер. кавалер без дами (на вечірці тощо)6) амер. холостяцька вечірка7) бірж, спекулянт цінними паперами8) розм. донощик; інформатор2. adj1) без жінок2) призначений тільки для чоловіків3) без чоловіків; без кавалерів3. adv розм.без представників іншої статі4. v1) розм. стежити, шпигувати2) розм. доносити3) розм. стати донощиком4) амер. приходити без дами (на вечірку тощо)5) бірж, спекулювати (на біржі) цінними паперами* * *I n1) олень-самець ( з п'ятого року); самець ( тварини); бик; баран; півень; індик; pl; c-г стегі, молоді півники2) віл3) ( будь-яка) кастрована свійська тварина4) дiaл. лоша5) cл. кавалер без дами ( на вечірці)6) cл. холостяк7) cл.; = stag party8) бірж. cпeц. спекулянт цінними паперами ( нових випусків)9) донощик; інформаторII a1) без жінок (про прийом, обід); призначений тільки для чоловіківIII adv IV v1) стежити, шпигувати; доносити, стати донощиком2) cл. приходити без дами ( на вечірку)3) бірж. cпeц. спекулювати на біржі цінними паперами -
19 veteran
1. n1) ветеран; бувалий солдат; випробуваний воїн2) досвідчений працівник3) амер. учасник війни; фронтовик; демобілізованийveteran of World War II — учасник (ветеран) другої світової війни
2. adj1) старий, бувалий; випробуваний у бояхveteran troops — військ. війська з бойовим досвідом
2) навчений досвідом; досвідчений, найстарший; що посивів на роботі3) довголітній, багаторічний, тривалий4) амер. демобілізований; що брав участь у війні; що служив у армії* * *I n.1) ветеран, перевірений воїн, бувалий солдат2) сл. колишній військовослужбовець; учасник війни, фронтовик; демобілізований; ветеран; young veterans молоді ветерани; демобілізовані фронтовика; Veterans’ Day День ветеранів (четвертий понеділок жовтня – у США; 11 листопада – у Канаді); veterans* readjustment працевлаштування, що звільняються з військової служби; перехід військовослужбовців на цивільне положення; veterans’ benefіts /preference/ допомога та привілеї для демобілізованих військовослужбовців; Veterans’ admіnіstratіon керівництво зі справах ветеранів війни3) людина, що має великий досвід у якійсь. області; досвідчений, навчений досвідом працівник; veterans of the stage ветерани сцени; veterans of the law великодосвідчені юристи4) старе, багаторічне деревоIIстарий, бувалий (про солдата, матроса); перевірений у боях; veteran offіcer бойовий офіцер; veteran troops війська, що мають бойовий досвід /перевірені у боях/; найстарший; який (що) великий досвід; посивілий на якійсь роботі; veteran teacher найстарший учитель; veteran courtіer бувалий придворний; а veteran member of Parlіament одні з найстарших членів парламенту2)довголітній, багаторічний; veteran servіce to the natіon довголітнє служіння країні3)сл. який (що) брав участь у війні; службовець в армії надтерміново; демобілізований; veteran benefіts пільги демобілізованим -
20 wild
1. n1) pl (the wilds) нетрі, хащі2) поет. незаймана природа, лоно природи; пустеляto play the wild — амер. поводитися нестримано (нерозсудливо)
the call of the wild — поклик природи, прагнення на лоно природи
2. adj1) дикийwild hay — с.г. сіно з диких трав
2) нецивілізованийwild man — дикун; перен. людина крайніх переконань
3) лякливий, полохливий (про коня тощо)4) необроблений, цілинний5) пустельний, незаселений; незайманийwild forest — одвічний ліс, праліс
6) бурхливий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовитий, скажений, божевільнийto be wild about (over) smth. (smb.) — бути в нестямі від чогось (когось)
7) гучнийwild laughter — гучний сміх, регіт
8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастичний9) штормовий; бурхливий (про море, погоду)wild wind — ураган, шторм
10) розм. розпусний, розбещений, розгульний11) нехитрий, простий; самобутнійwild apple — дика яблуня, кислиця, лісова яблуня
wild boar — зоол. дика свиня, дикий кабан
wild camomile — бот. дика ромашка, аптечна (лікарська) ромашка
wild cat — зоол. дикий кіт; запальна людина; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом
wild cotton — бот. ваточник
wild leek — бот. дика цибуля, левурда, черемша
wild mine — незареєстрована, по-хижацькому розроблювана шахта
wild oat — бот. вівсюг
wild pig — зоол. дикий кабан
wild plantain — бот. банан текстильний (прядильний)
wild radish — бот. редька дика (польова)
wild rose — бот. шипшина собача
wild strawberry — бот. лісові суниці
wild times — грозові роки; смутні часи
wild turnip — бот. суріпиця
wild vetch — бот. мишачий горошок
W. West — дикий захід (про захід США)
W. West show — вистава циркового типу (з ковбоями, індіанцями тощо)
W. West film (novel) — ковбойський фільм (роман)
to run wild — здичавіти; заростати (бур'янами тощо); рости без нагляду (про дітей)
* * *I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало
- 1
- 2
См. также в других словарях:
молодёжное движение — в Африке. Первые молодёжные и студенческие организации возникли в 1920 е гг. (Социалистическая лига молодёжи Южной Африки, Молодой алжирец, Ассоциация молодых кикуйю в Кении и др.), ставившие своей целью не только культурно просветительскую… … Энциклопедический справочник «Африка»
Молодёжный кубок Англии — (FA Youth Cup) 2008/09 Основан 1952 Страна … Википедия
Молодёжная сборная Франции по футболу — Прозвища Маленькие синие (Les Bleuеtеs) Будущие чемпионы (Les Espoirs) Конфедерация УЕФА Федерация … Википедия
Молодёжный кубок Англии по футболу — Молодёжный кубок Англии FA Youth Cup Страна … Википедия
Молодёжная сборная Нидерландов по футболу — Прозвища Оранжевая молодёжь … Википедия
Молодёжная сборная Греции по футболу — Прозвища Εθνική Ελπίδων (Сборная надежд) Конфедерация УЕФА Федерация Гр … Википедия
Молодёжная сборная Италии по футболу — Прозвища Azzurrini, Squadra Azzurra (М … Википедия
Молодёжная сборная Югославии по футболу — Прозвища Плави (Синие) Конфедерация УЕФА … Википедия
Молодёжная сборная Дании по футболу — Конфедерация УЕФА Федерация Датский футбольный союз … Википедия
Молодёжная сборная Казахстана по футболу — Конфедерация УЕФА Федерация Федерация футбола Казахстана Гл. тренер … Википедия
Молодёжная сборная Хорватии по футболу — Прозвища Mladi Vatreni Конфедерация УЕФА … Википедия