-
1 сто
-
2 стоїцизм
СТОЇЦИЗМ ( від грецьк. στοά - портик в Афінах, де збиралися стоїки) - одна з основних філософських течій доби Еллінізму; основні етичні ідеї С. відновлюються у новоєвропейській філософії, у трансформованому вигляді живлять сучасне духовне життя. С. виникає в Стародавній Греції, починаючи з кін. IV ст. до н. е. (Зенон), особливої популярності набуває в Римі у два перших ст. н. е. (Сенека, Епіктет, МаркАврелій). У межах С. встановлюється розрізнення трьох основних галузей філософського знання: вчення про природу (фізика), вчення про пізнання та мислення (логіка) і вчення про належне життя (етика). Світ розглядався в С. як організоване ціле, пройняте животворним Логосом, який виступає іманентною породжуючою силою і законом, що скеровує світовий розвиток О. станній мислиться як циклічний процес із періодичними спалахами світового вогню, виявленнями творчого Бога-Логоса. Душа людини розглядалась як частина світової душі; по смерті вона відділяється від тіла і втрачає особистісні ознаки. Через прилученість усіх людей до Логоса вони є громадянами єдиної світової держави - "космополісу". Але вони мають брати участь і в громадянському житті реальних держав - якщо це тільки не змушує їх до аморальних вчинків. За неможливості жити і діяти розумно і морально вважається виправданим самогубство. Головною метою людини проголошується доброчесне життя у згоді з природою, Логосом. Ідеал С. - мудрець, що досяг душевної незворушності (атараксії) і завжди діє у згоді із природним законом, відповідно до накреслень долі. Надалі поняттям "С." стали позначати моральну позицію, котра передбачає витриманість, стійкість, суворе дотримання моральних вимог, незалежно від сподівань на винагороду (щастя), гідну поведінку за будь-яких обставин.В. Нестеренко -
3 в рабѣ мѣсто
в рабѣ мѣсто во слугу мѣсто.Лексисъ съ толкованiемъ словенскiхъ мовъ просто > в рабѣ мѣсто
-
4 двоїстої істини теорія
ДВОЇСТОЇ ІСТИНИ ТЕОРІЯ, подвійна істина - вчення про поділ філософських та богословських істин, згідно з яким істинне в філософії може бути хибним в теології, і навпаки В. чення про двоїсту істину виникло в Середні віки, під час поширення філософії Аристотеля, коли виявилось, що ціла низка філософських положень Аристотеля суперечить догматам мусульманської та християнської релігій. Найбільш впливовими мислителями, які утверджували Д.і.т., були Аверроес (Ібн Руїид), Брабантський, Жандунський, Ніфо, Ок кам, Помпонацці та ін. Згідно з принципом двоїстої істини, досягнуті наукою результати мають право на існування, але лише як наділені статусом можливих імовірних істин, в той час як теологічним істинам притаманні абсолютність, очевидність та достовірність. Такий погляд на науку в межах християнського вчення про божественну всемогутність був плідним, оскільки слугував виправданню наукових занять. Найбільш докладно ця точка зору розвинута у вченні ТомиАквінського про істини віри та істини знання, згідно з яким теологічні істини мають пріоритетне значення по відношенню до наукових. Д.і.т. вступила в конфлікт з науковим знанням у період зародження наукової картини світу, зокрема геліоцентричної системи Коперника, коли наукові істини стали претендувати на онтологічний статус. Це особливо проявилось в процесах інквізиції над Бруно та Галілеєм, яка повела нещадну боротьбу з новими, науково-природничими уявленнями про картину світобудови. Поступово Д.і.т. поступається місцем поняттю наукової істини, яке, стаючи абсолютно незалежним від Істини Одкровення, перебирає на себе атрибути останньої - абсолютність, достовірність та довершеність. У новій формі Д.і.т. була відновлена Кантом, який вважав необхідним не захист науки від релігії, а, навпаки, захист релігії від науки: "я повинен був обмежити сферу знання, щоб дати місце вірі".Л. ОзадовськаФілософський енциклопедичний словник > двоїстої істини теорія
-
5 вапняне тісто
известко́вое те́сто -
6 гіпсове тісто
ги́псовое те́сто -
7 глиняне тісто
гли́няное те́сто -
8 тісто
техн. те́сто -
9 тяглисте тісто
затя́жистое те́стоУкраїнсько-російський політехнічний словник > тяглисте тісто
-
10 теорія двоїстої істини
Філософський енциклопедичний словник > теорія двоїстої істини
-
11 ასი
сто -
12 sto
сто -
13 stu
сто -
14 стон
-
15 столяр-краснодеревщик
сто́ляр-червонодере́вець, сто́ляр-червонодере́вникРусско-украинский политехнический словарь > столяр-краснодеревщик
-
16 столяр-краснодеревщик
сто́ляр-червонодере́вець, сто́ляр-червонодере́вникРусско-украинский политехнический словарь > столяр-краснодеревщик
-
17 истончение
сто́ншення, (неоконч. д.) сто́ншування -
18 сплавление
сто́плення, сто́плювання -
19 стенание
сто́гін, -гону, стогна́ння\стенание ния — мн. стогна́ння, сто́гін
-
20 толпище
сто́впище, сто́вписько, то́впище
См. также в других словарях:
сто́ик — стоик … Русское словесное ударение
СТО — система технического обслуживания техн. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. СТО специальная теория относительности Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского… … Словарь сокращений и аббревиатур
СТО — ср., числ. десять десятков, сотня. Сочтешь ли до ста? По сту рублей на брата. О сте рублях спор. Одним стом не покроешь. Перво сто. друго сто, третье сто и пр. двести, триста. Два ста, двести. мн. сотни или сот. Много ль сот, сотен добыл? Двести … Толковый словарь Даля
СТО — СТО, ста (см. §59), числ. колич. 1. Название числа 100. Помножить сто на сто. Написать сто. || количество 100. «Не имей сто рублей, а имей сто друзей.» (посл.) Увеличить во сто раз. Получить сдачу со ста рублей. Дать каждому по ста рублей (по сту … Толковый словарь Ушакова
сто — СТО, ста (см. §59), числ. колич. 1. Название числа 100. Помножить сто на сто. Написать сто. || количество 100. «Не имей сто рублей, а имей сто друзей.» (посл.) Увеличить во сто раз. Получить сдачу со ста рублей. Дать каждому по ста рублей (по сту … Толковый словарь Ушакова
СТО — СТО, ста (см. §59), числ. колич. 1. Название числа 100. Помножить сто на сто. Написать сто. || количество 100. «Не имей сто рублей, а имей сто друзей.» (посл.) Увеличить во сто раз. Получить сдачу со ста рублей. Дать каждому по ста рублей (по сту … Толковый словарь Ушакова
сто — СТО, ста (см. §59), числ. колич. 1. Название числа 100. Помножить сто на сто. Написать сто. || количество 100. «Не имей сто рублей, а имей сто друзей.» (посл.) Увеличить во сто раз. Получить сдачу со ста рублей. Дать каждому по ста рублей (по сту … Толковый словарь Ушакова
сто — числ., употр. часто Морфология: сколько? сто, (нет) скольких? ста, скольким? ста, (вижу) сколько? сто, сколькими? ста, о скольких? о ста 1. Сто это число 100. 2. Словом сто обозначают количество кого либо, чего либо, равное 100. Сто человек,… … Толковый словарь Дмитриева
сто — сто, род., вин., дат., твор., предл. ста. В предложных и устойчивых сочетаниях: за сто и за сто, на сто и на сто, по ста и по сто, во стократ (во много раз), в сто раз и устаревающее во сто раз … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
сто — сто, род., дат., тв., предл. ста; считать до ста; со старублей; во сто крат; в сто раз; за сто; за сто десять; на сто; на сто десять; со ста рублями … Русское словесное ударение
СТО — СТО, ста, колич. 1. Число и количество 100. За с. кому н. (больше ста лет). 2. (косвенный мн. сот, стам, стами, стах), со словами «много», «несколько». Такое количество каких н. единиц, предметов. Много сот рублей. Обойтись несколькими стами… … Толковый словарь Ожегова
