-
121 subsistence
n1) існування2) засоби для існування; прожиток; утриманняto derive one's subsistence from fishing — годуватися (жити) рибальством
subsistence allowance (money) — а) аванс (в рахунок заробітної плати); б) військ. продовольчі гроші; в) гроші на відрядження
* * *n1) існування; життя, живучість2) фiлoc. існування, буття; стан існування; властивості того, що можна осягнути логічно3) засоби до життя; їжа; утримання4) уродженість -
122 trade
1. n1) заняття, ремесло; професія, фахto put smb. to a trade — учити когось ремесла
what's your trade? — чим ви займаєтеся?, хто ви за фахом?
2) галузь торгівлі (виробництва, промисловості); промисловість3) торгівляdomestic (home, inland) trade — внутрішня торгівля
fair trade — а) торгівля на основі взаємної вигоди; б) розм. контрабанда
retail (wholesale) trade — роздрібна (оптова) торгівля
4) (the trade) збірн. торговці; підприємці5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої6) видавці, книготоргові7) мор., розм. підводний флот8) роздрібна торгівля; магазин, крамницяto be in trade — бути торговцем, мати крамницю
9) роздрібні торговці10) покупці, клієнтураI think our products will appeal to your trade — гадаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям
11) угода (тж політ.); обмін12) розм. спосіб життя13) лінія поведінки14) спосіб15) розм. звичай; звичка16) вхід і вихід17) розм. мотлох; сміття; покидькиT. Board — комісія з питань заробітної плати (у певній галузі промисловості)
trade mission — торгове представництво, торгпредство
trade price — фабрична (оптова) ціна
trade school — професійна (виробнича) школа; ремісниче училище
2. v1) торгувати (чимсь — in; з кимсь — with)3) мінятися4) бути постійним покупцем (у певному магазині)5) торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконанняtrade off — а) збувати; б) обмінювати
trade on — мати вигоду; використовувати в особистих інтересах
* * *I [treid] n1) заняття, ремесло, професіяthe tools of ones trade — знаряддя ремесла, робочий інструмент
the trade of weaver [or tailor, of shoemaker] — ремесло /професія/ ткача [кравця, сапожника]
a saddler [a potter, a blacksmith, a grocer, a mason]by trade — шорник [гончар, коваль, бакалійник, каменяр]по професії
to put smb to a trade — вивчати когось ремеслу
whats your trade — є чим ви займаєтесяє; робочий; ремісник
2) галузь торгівлі; галузь виробництва; галузь промисловості; промисловістьthe building [the furniture] trade — будівельна [меблева]промисловість
the publishing [printing] trade — видавнича [друкарське]справа
3) торгівляdomestic /home, inland/ trade — внутрішня торгівля foreign /overseas/ зовнішня торгівля
fair trade — торгівля на основі взаємної вигоди; контрабанда
illicit trade — незаконна торгівля; торгівля наркотиками
wholesale [retail] trade — оптова [роздрібна]торгівля
tea [ivory] trade — торгівля [слонячою кісткою][див.тж. 4]
trade in arms [in cotton] — торгівля зброєю [бавовною]
liberty /freedom/ [prohibition, stoppage] of trade — вільна [заборона, припинення]торгівлі
to be in trade — займатися торгівлею [див.тж 5]
to carry on /to engage in/ the trade of smth — вести торгівлю чемось.
to revive [to restrict] trade — відновлювати [обмежувати]торгівлю
trade is at a standstill — торгівля знаходиться в стані застою, торгівля зійшла нанівець
hes doing a roaring trade — він веде нечувано вигідну торгівлю, торгівля стала для нього золотим дном; ринок
souvenirs for the tourist trade — сувеніри для продажу туристам; ділова активність
4) збір. ( the trade) торговий стан; купці, купецтвоtrade and gentility — торговий, дворянський стани
to marry into trade — вийти заміж за торговця; торговці або підприємці ( у будь-якій галузі); представники певної професії
the woollen [the ivory, the tea] trade — торговці шерстю [слонячою кісткою][див.; тж. 3]
a member of the writing trade — член письменницької спілки, письменник
the book trade opposes national censorship — книгопродавці виступають проти державної цензури; особи, що мають право продажу спиртних напоїв; пивовари, винокури; видавці, книгопродавці; мop. підводний флот
5) роздрібна торгівля; магазин, лавкаto be in trade — бути торговцем, мати магазин /лавку/; [див.; тж. 3]; роздрібні торговці
6) клієнтура, покупціto have a lot of trade — мати велику /багату/ клієнтуру
I think our products will appeal to your trade — я думаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям
7) операція; обмінin trade for smth — у обмін на щось
to take smth in trade — придбати щось в черзі обміну; угода; операція
8) = trade wind9) дiaл. або icт. спосіб життя; лінія поведінки; спосіб; звичай, звичка10) дiaл. або icт. подорожі туди, назад; від'їзд, приїзд; відхід, прихід11) дiaл. або icт. сум'яття; тривоги, хвилювання12) дiaл. непотріб; сміття; покидьки; низи суспільства, погань, шушваль••everyone to his trade — прис. кожному своє
II [treid] atwo of trade a never /seldom/ agree — прис. два фахівці рідко погоджуються один з одним
1) торговыйtrade agreement /pact/ — торгова угода
trade balance [barrier] — торговий баланс
2) промисловий, економічнийtrade association — промислове об'єднання [див.; тж. 3]
trade journal /magazine/ trjyjvsxybq — журнал, журнал новин промисловості, торгівлі [див.; тж. 3]3, професійний
trade journal — професійний /спеціальний/ журнал [див.; тж. 2]
III [treid] vtrade association — професійне об'єднання [див.; тж. 2]
1) торгуватиto trade heavily — вести широку /жваву/ торгівлю
to trade in silk [in wool, in cotton, in salt] — торгувати шовком [шерстю, бавовною, сіллю]
to trade with Egypt [with a foreign firm] — торгувати з Єгиптом [з іноземною фірмою]
2) міняти, обмінюватиto trade knives and beads for skins — обмінювати ножі, намиста на шкури
to trade a city lot for a farm — обміняти міську ділянку на ферму; обмінюватися
they traded anecdotes — вони обмінялися ( свіжими) анекдотами
3) бути постійним покупцем (певного магазин; отоварюватися)to trade with the local grocer /at the local grocery/ — бути постійним клієнтом місцевого бакалійника
to trade in /on/ ones political influence — торгувати своїм політичним впливом
5) (on, upon) отримувати вигоду, використовувати в особистих ціляхto trade on the credulity of a client — використовувати довірливість /обдурити/ покупця
-
123 wild
1. n1) pl (the wilds) нетрі, хащі2) поет. незаймана природа, лоно природи; пустеляto play the wild — амер. поводитися нестримано (нерозсудливо)
the call of the wild — поклик природи, прагнення на лоно природи
2. adj1) дикийwild hay — с.г. сіно з диких трав
2) нецивілізованийwild man — дикун; перен. людина крайніх переконань
3) лякливий, полохливий (про коня тощо)4) необроблений, цілинний5) пустельний, незаселений; незайманийwild forest — одвічний ліс, праліс
6) бурхливий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовитий, скажений, божевільнийto be wild about (over) smth. (smb.) — бути в нестямі від чогось (когось)
7) гучнийwild laughter — гучний сміх, регіт
8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастичний9) штормовий; бурхливий (про море, погоду)wild wind — ураган, шторм
10) розм. розпусний, розбещений, розгульний11) нехитрий, простий; самобутнійwild apple — дика яблуня, кислиця, лісова яблуня
wild boar — зоол. дика свиня, дикий кабан
wild camomile — бот. дика ромашка, аптечна (лікарська) ромашка
wild cat — зоол. дикий кіт; запальна людина; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом
wild cotton — бот. ваточник
wild leek — бот. дика цибуля, левурда, черемша
wild mine — незареєстрована, по-хижацькому розроблювана шахта
wild oat — бот. вівсюг
wild pig — зоол. дикий кабан
wild plantain — бот. банан текстильний (прядильний)
wild radish — бот. редька дика (польова)
wild rose — бот. шипшина собача
wild strawberry — бот. лісові суниці
wild times — грозові роки; смутні часи
wild turnip — бот. суріпиця
wild vetch — бот. мишачий горошок
W. West — дикий захід (про захід США)
W. West show — вистава циркового типу (з ковбоями, індіанцями тощо)
W. West film (novel) — ковбойський фільм (роман)
to run wild — здичавіти; заростати (бур'янами тощо); рости без нагляду (про дітей)
* * *I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
124 write
1. n1) рел. писання, письмо2) розм. почерк (тж hand of write)2. v (past wrote, writ; p.p. written, writ)1) писатиto write a good (a legible, an illegible) hand — мати гарний (чіткий, нерозбірливий) почерк
to write English — (уміти) писати по-англійському
to write shorthand — стенографувати; знати стенографію
he writes himself «Judge» — він називає себе суддею
2) написати, виписатиhow is this word written?, how do you write this word? — як пишеться це слово?
3) послати листа; повідомити листом4) скласти, написатиto write for «The Times» — бути кореспондентом газети «Таймс»
to write for the stage — писати п'єси, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
5) виражати, показувати6) бути переписувачем (діловодом, клерком)7) страхувати (життя)write down — записувати; викладати письмово
write in — уписувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу)
write out — виписувати (з тексту); переписувати
write over — переписати наново; переробити написане; списувати
write up — дописувати; доводити до нинішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі
* * *I [rait] n; діал. II [rait] v(wrote, writ; written, writ)1) писатиto write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]
to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]
to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]
to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк
to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)
he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то
2) написати (тж, to write down)to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]
how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє
3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)5) складати, писатиto write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]
to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом
to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"
to write for the stage — писати для театру, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
to write music — писати музику, бути композитором
to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш
he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво
6) виражати, показуватиto be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі
7) залишати незгладимий слід; увічнювати8) cтpax. приймати на страхування9) обч. вводити інформацію••author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі
to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття
-
125 trouble
I n1) неспокій: хвилювання; тривогаto give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу
2) неприємність, біда, горе; напастіto be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]
to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]
to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb
into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]
to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди
to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя
to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності
he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся
there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим
3) затруднення, трудністьto get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності
to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів
he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля
to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)
to take much trouble — старатися, клопотати
to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.
he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту
will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить
I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас
it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/
4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокоюlife is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада
the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...
the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому
5) хвилювання, безладlabour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку
trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень
there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері
6) хвороба, недугhe has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]
7) дiaл. пологи8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадкиto locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок
9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності
to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]
to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]
to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча
to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися
troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота
II vdon't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
1) хвилювати; турбуватиher failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу
don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися
without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки
2) турбувати, мучити; заподіювати біль, стражданняhe is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]
how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є
3) затрудняти, приставати, набридатиhe is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами
I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці
I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями
will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику
may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль
I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору
I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/
5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилляif it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно
6) розбурхувати, баламутити7) тex. порушувати, пошкоджувати -
126 антропологія філософська
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія філософська
-
127 атараксія
АТАРАКСІЯ ( від грецьк. ά - заперечна частка; ταραξία - відсутність хвилювання, незворушність, душевний спокій) - поняття, вжите Епікуром для позначення ідеального стану душі, кінцевої мети блаженного життя, до якої повинна прагнути людина. З огляду на потрактування першого блага для людини - насолоди - як відсутності страждання, станом, тотожним А., була незалежність від зовнішніх умов, що досягалось обмеженням потреб, помірністю в насолодах, самовідстороненістю від тривог і небезпек суспільних і державних справ (Діоген Лаертський). Спираючись на нове, відмінне від традиційного, розуміння знання, Епікур заняттям філософією відводив роль засобу досягнення незворушності духа, свободи від страху перед богами, смертю та незрозумілими явищами природи. Витоки ідеї ідеального стану душі як мети людського життя вперше в філософії моралі окреслені Демокритом у його визначенні евтемії як довершеного стану душі, ознаками якого є спокій і рівновага. -
128 гуманізм
ГУМАНІЗМ ( від лат. humanus - людський, людяний) - система світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, η самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію. Г. визнає вивільнення можливостей людини, її благо критерієм оцінки соціальних інститутів, а людяність - нормою стосунків між індивідами, етнічними й соціальними групами, державами. У вузькому розумінні Г. - культурний рух доби Відродження, представники якого вбачали свій життєвий та історико-культурний ідеал в античній спадщині, утверджували новий світогляд, що характеризувався вірою в людину та її можливості; сприйняттям природи, з одного боку, як об'єкта естетичної насолоди, а з другого - використання її в практичних цілях. Засадничі принципи Г. виразно представлено у "Промові про гідність людини" (1496 р.) Піко делла Мірандоли. Людині тут відводилася привілейована роль в універсумі, хоч за змістом в цілому ці принципи були інтегративними щодо світського та релігійного тлумачення людини. Видатними гуманістами цієї епохи були Леонардо да Вінчі, Кампанелла, Бруно, Петрарка, Мор, Рабле, Коменський, Коперник та ін В. иникнення і розвиток гуманістичних ідей відбувалися не лише в Італії, а й по всій Європі, тому Відродження і Г. слід розглядати як загальноєвропейське явище, яке мало у різних країнах свої специфічні національно-культурні особливості. Зачинателями ренесансно-гуманістичної культури в Україні й видатними гуманістами XV - поч. XVII ст. були Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський, Шимон Шимонович, Севастян Кленович, Симон Пекалід, Іван Домбровсьций та ін. Майже всі вони більшою чи меншою мірою усвідомлювали свою національно-етнічну належність і дбали про укр. культуру незалежно від місця своєї діяльності. Соціально-культурна ситуація в Україні у пер. пол. XVI ст. сприяла поширенню і розвитку ідей раннього, або етико-філологічного Г., пов'язаного з вивченням і викладанням риторики, граматики, поезії, історії і моральної філософії на базі класичної античної освіти. Починаючи з друг. пол. XVI ст. укр. мислителі-полемісти дедалі частіше звертаються до проблем теології і натурфілософії, які хвилювали представників пізнього Відродження, а також релігійних реформаційних рухів у Європі Н. айбільш вагомим є внесок укр. гуманістів у розробку історіософської та суспільно-політичної проблематики. Історія розглядалася ними не як реалізація наперед визначеного божественного плану, а як людська драма в дії, як історія діянь визначних особистостей, що може бути корисною і для наступних поколінь. Головною рушійною силою історичного поступу вони вважали мудрість, розум, знання, освіту. Звеличуючи людину, гуманісти проголошували її рівною Богові. У річищі цієї традиції Конт у XIX ст. запропонував такий принцип "обожнення людськості". Такий підхід завжди ставив Г. перед небезпекою перетворитися на світоглядне й суспільно-культурне явище, підпорядковане абсолютизації людини як деміургу буття, покликаного всеосяжно панувати над природою. На противагу антропоцентричній зарозумілості суб'єкта світовідношення, через яку Г. обертається на свою протилежність, класична та сучасна інтелектуальна традиція містить підходи, яким притаманні ідеї співмірності людини й природи (Сковорода), "благоговіння перед життям" (Швейцер), розуміння сутності людини як такої, що причетна до "істини Буття" (Гайдеггер). Колізії класичного Г., викликані тенденцією до гілерантропоцентризму, спричинили й радикальніші спроби його перегляду. На думку Альтюссера, поняття самореалізації людини (як і увесь антропоцентризм) належить до ілюзій, або сфери ідеології, котрій має протистояти "теоретичний антигуманізм". Фуко, спростовуючи "химери" новочасного Г., пропонує відмовитися від антропологічного егоцентризму й говорить про "смерть людини" (того її образу, котрий переважав донедавна). Чи може бути людина деміургом, коли вона підпорядкована реаліям, незалежним од неї (за Фуко, реаліям праці, мови, зрештою самого життя)? Дане питання є наріжним для гуманістичного світорозуміння. Як засвідчує історія Г., воно залишатиметься відкритим, допоки існує людство. Сьогодні Г. став реальністю гетерогенного простору культури, зумовивши формування як концепцій загальнолюдських цінностей і цивілізаційних стандартів якості життя, так і необхідності взаємодії культур, їх постійного діалогу з метою збереження їхньої самобутності та зміцнення тенденції до взаєморозуміння і взаємозбагачення.
См. также в других словарях:
для — Тут: до [XIX] Пошанування для життя співгромадян, для їх особистої власності, почуття свого обов язку, любов для своєї родини, всі ті привички та чуття, що суть основою суспільного життя і тепер можуть уважатися вродженими чоловікові, виробилися… … Толковый украинский словарь
життєвий — а, е, життьови/й, а/, е/. 1) Прикм. до життя 2), 3). || Характерний для щоденного, буденного життя; повсякденний. •• Життє/вий цикл сукупність усіх фаз розвитку, починаючи зиготою і закінчуючи статевозрілою особиною, яка здатна дати потомство. 2) … Український тлумачний словник
смерть — і, ж. 1) Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Фізіологічна смерть. •• Рапто/ва смерть смерть, що наступає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після… … Український тлумачний словник
обживати — а/ю, а/єш, недок., обжи/ти, иву/, иве/ш, док., перех. Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя. || Освоюватися з незвичними умовами праці, побуту і т. ін. || Пристосовувати для життя, роблячи зручним, затишним (перев. про нове … Український тлумачний словник
суворий — а, е. 1) Надзвичайно вимогливий до себе і до інших. || Зовнішність або поведінка якого свідчить про тверду вдачу; непривітний, похмурий. || Власт. такій людині. || Сповнений твердості, непохитності. || Який виражає твердість, непохитність;… … Український тлумачний словник
життєдайний — а, е. Потрібний, необхідний для життя, який дає життя … Український тлумачний словник
засіб — собу, ч. 1) Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що небудь, досягти чогось; спосіб. 2) чого, який. Те, що служить знаряддям у якій небудь дії, справі. || перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін., необхідні для здійснення чого небудь,… … Український тлумачний словник
автомат — automatic machine *Automat – 1) Пристрій (або сукупність пристроїв) прилад, апарат, машина, що виконує за заданою програмою без безпосередньої участі людини операції отримання, зберігання, перетворення, передавання і використання енергії,… … Гірничий енциклопедичний словник
угіддя — (вгі/ддя), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). •• Мисли/вські угі/ддя ділянка… … Український тлумачний словник
позаводити — джу, диш, док., перех. 1) Завести, привести або відвести куди небудь усіх чи багатьох. 2) розм. Збудувати, відкрити, заснувати багато закладів, установ, підприємств і т. ін. || Придбати, дістати що небудь потрібне для господарства, для життя і т … Український тлумачний словник
практичний — а, е. 1) Стос. до практики (у 1 3 знач.); пов язаний з життям і діяльністю людини. || у сполуч. зі сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя. || у сполуч. зі сл.… … Український тлумачний словник