-
21 годиться
(на вн.) be fit (for), serve (d.), do (for); (о человеке тж.) be fitted / suited (for); (кому-л.; быть полезным) be of use (to); ( быть впору) fit (d.)он не годится в учителя — he is not cut out to be a teacher, he is not suited to being a teacher
он не годится для этой работы — he is not the man* for this job
эта бумага ему годится — this paper will serve him, или will do for him
эта бумага годится только на обёртку — this paper is only fit for a wrapper, или will only do for a wrapper
эта бумага (никуда) не годится — this paper will not do (at all), this paper is no good (for anything)
♢
не годится (+ инф.) — it does not do (+ to inf.), one should not (+ inf.)так поступать не годится — one can't do that, you mustn't behave like that
это никуда не годится! — that won't do at all!, that's no good at all!
-
22 годиться
1) essere idoneo, essere adatto••2) (можно, следует) годится безл. sta bene, va bene* * *несов. (сов. пригодиться)1) (быть (при)годным для чего-л.) essere utile / buono / adatto (per + inf; a qc)годи́ться в дело — essere utile per qc
в отцы / сыновья / матери годи́ться кому-л. — poter essere padre / figlio / madre di qd
2) (безл. с неопр., обычно с отриц. можно, следует, надлежит)не годится... — non va / sta bene...; non è ammodo...
это никуда не годится! — così non va! / non sta bene!; queste cose non si fanno; non sono cose da farsi (queste)!
Годится! прост. — (Mi) sta bene!
* * *vgener. essere adatto, fare, (a, per q.c.) servire, calzare, giovare, prestare, stare, valere -
23 годиться
289 Г несов. для кого-чего, на что, кому-чему, без доп. kõlbama, sobima; это не \годитьсяится в пищу see ei kõlba toiduks v süüa, эти сапоги не \годитьсяятся мальчику need saapad poisile ei sobi v ei lähe, так делать не \годитьсяится kõnek. nii ei sünni v ei sobi teha, они \годитьсяятся ему в сыновья kõnek. nad on talle poegadeks parajad; ‚в подмётки не \годитьсяится кому-чему kõnek. ei kõlba kelle kingapaelagi kinni siduma -
24 годиться для
1) General subject: be suited for (чего-л.), be suited to (чего-л.), serve for, to be suited for (to, smth.) (чего-л.)2) Makarov: be good for -
25 годиться для инсценировки
General subject: dramatize (о романе)Универсальный русско-английский словарь > годиться для инсценировки
-
26 годиться для переделки в драму
General subject: dramatizeУниверсальный русско-английский словарь > годиться для переделки в драму
-
27 годиться для рынка
General subject: suit the marketУниверсальный русско-английский словарь > годиться для рынка
-
28 годиться для
vgener. être qualifié pour(...) (чего-л.) -
29 годиться для цели
• vyhovovat účelu -
30 годиться для чего
• hodit se k čemu -
31 годиться для рынка
to suit the market -
32 Годиться для чего-либо
Русско-английский словарь по прикладной математике и механике > Годиться для чего-либо
-
33 годиться /для чего-либо/
luontuaРусско-финский технический словарь > годиться /для чего-либо/
-
34 годиться для переделки в драму
Русско-английский синонимический словарь > годиться для переделки в драму
-
35 годиться для
1. be suited for2. lend itself to -
36 не годиться для ответственного поста
General subject: be unfit for a position of trust, to be unfit for a position of trustУниверсальный русско-английский словарь > не годиться для ответственного поста
-
37 ягоды будут годиться для продажи только через две недели
Универсальный русско-английский словарь > ягоды будут годиться для продажи только через две недели
-
38 приличие
звичай, звичайність, пристойність, ґречність (-ности) призвоїтість (-тости), прилика. [Своїх діток доглядала, звичаю навчала (Шевч.). Яка бо ти неввічлива, прилики нема в тебе: пан старий стоїть, а ти, молоденька, і не підведешся (Кониськ.)]. Соблюдать -чия - додержувати(ся) звичаю, звичайности, мати звичай. Знать правила -чия - знати звичай. -чие требует чтобы - звичайність вимагає, велить щоб… Как -чие требует - см. Как приличествует (Приличествовать). Смеяться над -чиями, нарушать -чия - зневажати звичай. Для -чия, из -чия - для годиться, ради годиться, для звичаю, для призвоїтости, для прилики. [Люди гомоніли тільки для «прилики», щоб не мовчати (Кониськ.)]. Делать что для -чия - робити що для годиться.* * *присто́йність, -ності; ( установленные правила поведения) зви́чай, -чаюдля (ра́ди, из) прили́чия — для зви́чаю, для звича́йності; для годи́ться, про лю́дське́ о́ко
-
39 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́ -
40 externally
adv1) зовні, зовнішньо2) іззовні3) напоказ; не по суті; для годиться; про людське око* * *adv1) зовнішньо, зовніexternally secreting gland — aнaт. залоза із зовнішньою секрецією; ззовні, зовні
2) для годиться, напоказ; для форми, не по суті
См. также в других словарях:
ГОДИТЬСЯ — ГОДИТЬСЯ, гожусь, годишься, несовер., кому чему на что или для чего или с инф. или в кого что. Быть и оказываться годным для чего нибудь, удовлетворять каким нибудь требованиям. Эта доска мне годится. Этот человек ни на что не годится. « На что,… … Толковый словарь Ушакова
ГОДИТЬСЯ — ГОДИТЬСЯ, гожусь, годишься; несовер. 1. Быть годным для чего н. Г. в дело. Туфли не годятся (не по ноге). Годится в отцы, в сыновья кому н. (по возрасту может быть отцом, сыном кому н.; разг.). 2. безл., с неопред., обычно с отриц. Можно, следует … Толковый словарь Ожегова
годиться — ▲ соответствовать ↑ требование (к) < > непригодный годность. годиться удовлетворять требованиям, предъявляемым к кому л; обладать необходимыми свойствами для какого л. использования. пригодность. пригодиться оказаться нужным. пригодный.… … Идеографический словарь русского языка
годиться — гожусь, годишься; нсв. Быть годным для чего л.; удовлетворять определённым требованиям. Эти доски не годятся для постройки. Я не гожусь для этого поручения. Годятся тебе эти туфли? Куда он годится? (выражает сомнение в необходимых качествах,… … Энциклопедический словарь
годиться — (пригодиться) для чего и на что, кому и для кого. 1. [Крот] орлу взял смелость доложить, что этот дуб для их жилища не годится... (Крылов). Займусь журнальной работой; коли гожусь на это, так ладно, а то другой работы поищу (А. Н. Островский). 2 … Словарь управления
годиться — гожу/сь, годи/шься; нсв. см. тж. годится 1., годится 2. Быть годным для чего л.; удовлетворять определённым требованиям. Эти доски не годятся для постройки. Я не гожусь для этого поручения. Годятся тебе эти туфли? … Словарь многих выражений
годиться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я гожусь, ты годишься, он/она/оно годится, мы годимся, вы годитесь, они годятся, годись, годитесь, годился, годилась, годилось, годились, годящийся, годившийся, годясь 1. Если что либо годится, значит … Толковый словарь Дмитриева
Годиться — несов. неперех. разг. Быть годным для чего либо, удовлетворять определённым требованиям. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Тормозные системы для спуска пострадавшего подручными средствами — При спасработах подручными средствами ресурсы снаряжения чаще всего ограничены. Поэтому очень важно умение использовать минимальное количество снаряжения с максимальной эффективностью. Подручные спусковые (тормозные) системы должны отвечать… … Энциклопедия туриста
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
масть — и, род. мн. ей, ж. 1. Цвет шерсти животных (чаще лошадей). Вороная масть. □ Нас встретили многочисленные собаки разных мастей. Туров, Очерки охотника натуралиста. По обе стороны цементной дорожки лежали на соломенных подстилках или стояли у… … Малый академический словарь