-
1 дишель
ды́шло -
2 дышаль
дишель -
3 dyszel
[дишель]m -
4 neap
1. n1) амер. дишло, дишель2) астр. квадратура2. vспадати (про приплив)* * *I [niːp] n; амер. II [niːp] n1) acтp. квадратураIII [niːp] v -
5 дышло
(в конск. возу) дишель (р. -шля), (в воловьем в.) війя (ср. р.; р. війя; изредка ж. р.), (половина по длине воловьего дышла) війїна. Воловье -ло в арбе - ариш, араші (р. -шів). -ло конского привода - вирло. -ло у ветрян. мельницы, которым её поворачивают - жерть (р. -ти), жердь (р. -ди) (ж. р.), (редко) дишель. -ло в плуге - гряділь (р. -ля).* * *ди́шель, -шля, ди́шло; ( в воловьем возу) війя́, род. п. війя́ -
6 beam
1. n1) промінь2) пучок променів3) ав. курс, визначений радіопроменем4) мор. траверз5) радіус дії (мікрофона тощо)beam wireless — променевий (прожекторний) радіозв'язок
6) балка, брус, бімс7) колода, деревина; перекладка, поперечка8) тех. балансир; коромисло (терезів)9) гряділь (плуга)broad in the beam — широкий (про судно); товстозадий
11) текст. ткацький навій12) дишло13) ав. лонжеронon the beam — правильно, як слід
2. v1) сяяти; світити2) випромінювати; осявати3) радісно посміхатися4) концентрувати в пучок5) рад. спрямовувати6) знаходити радіолокаційним методом7) ав. наводити за допомогою радара* * *I [biːm] n1) промінь3) фiз. промінь; пучок променів4) aв. точний курс, вказаний радіопроменем5) мop. траверзII1) бyд. брус; балка; бімс2) балка; колода; поперечка, бантина3) бібл. древо ( хреста)4) тex. балансир; коромисло ( ваг)6) мop. бімс; ширина ( судна)7) гipн. верхняк8) тeкcт. ткацький навій9) заст. дишель10) мop. веретено якоря11) aв. лонжеронIII [biːm] v1) випускати промені, світити; сяяти2) сяяти, посміхатися променистою посмішкою3) фiз. випромінювати ( пучком); концентрувати в пучок4) радіо направляти5) радіо виявляти радіолокаційним методом6) aв. наводити ( літак) по променю -
7 coupling-rod
-
8 limber
1. n1) розм. дишель, дишло; голобля2) військ. передок (гармати)2. adj1) гнучкий; м'який; піддатливий2) проворний, моторний3. v1) робити гнучким (піддатливим)2) ставати (робитися) гнучким* * *I n; військ. II v; військ.брати на передок (гармату; limber up)III a1) гнучкий; податливий2) моторнийIV v1) робити гнучким; повертати рухливість; ставати гнучким, рухливим2) cпopт. робити розминку -
9 pole
nполяк; полькаthe Poles — збірн. поляки
* * *I n1) стовп; тичина, жердина; кіл; віха; лижна палиця ( ski pole); cпopт. жердина для стрибків ( vaulting pole)2) дишель3) багор4) мop. щогла; рангоутне дерево; стеньга5) мірна рейка6) поль (міра довжини = V, 029 м); поль (міра площі = 25, 289 м2)7) крайня внутрішня доріжка ( легка атлетика); внутрішня сторона скакового круга ( кінний спорт)II v1) забивати палі або кілки; встановлювати стовпи2) відштовхувати ( судно) жердинами або веслами; відштовхуватися жердинами або веслами; рухати ( судно) баграми4) метал. дражнити ( розплавлену масу)5) cпopт.; жapг. далеко посилати м'яч ( бейсбол)III n1) гeoгp. полюсNorth [South] pole — Північний [Південний]полюс
2) фiз. полюс3) що-небудь прямо протилежне іншому, повна протилежність4) пoeт. небо, небеса -
10 shaft
1. n1) держак (списа тощо)2) метальний снаряд3) стріла4) спис5) ручка, рукоятка; держално6) голобля, дишло7) перен. злісна вихватка; глузування8) стебло9) стовбур10) димар11) архт. колона, стрижень колони; стовп12) шпиль13) амер. обеліск14) гірн. шахта, стовбур шахти15) тех. вал; вісь; шпиндель16) анат. тіло довгої кісткиto make a shaft of it — а) ризикнути; б) прийняти тверде рішення
2. v1) припасовувати (держак, ручку тощо)2) управляти за допомогою довгої жердини (баржею тощо)* * *I n1) держак, ратище (списа, піки, гарпуна, стріли); метальний снаряд ( який має ратище)2) стріла; злобний випад, насмішка; icт. спис, дротик3) ручка, рукоятка; держак6) дишель, голобля, розвора7) димар8) apxiт. колона; стрижень колони; стовп; шпиль; обеліск9) гipн. шахта, шахтний стовбур; бyд. шахта10) тex. вал; вісь; шпиндель11) aнaт. тіло ( довгої) кістки, діафізII v1) приладжувати (ратище, ручку)3) cл. третирувати ( кого-небудь); кривдити, гнобити, утискувати -
11 beam
I [biːm] n1) промінь3) фiз. промінь; пучок променів4) aв. точний курс, вказаний радіопроменем5) мop. траверзII1) бyд. брус; балка; бімс2) балка; колода; поперечка, бантина3) бібл. древо ( хреста)4) тex. балансир; коромисло ( ваг)6) мop. бімс; ширина ( судна)7) гipн. верхняк8) тeкcт. ткацький навій9) заст. дишель10) мop. веретено якоря11) aв. лонжеронIII [biːm] v1) випускати промені, світити; сяяти2) сяяти, посміхатися променистою посмішкою3) фiз. випромінювати ( пучком); концентрувати в пучок4) радіо направляти5) радіо виявляти радіолокаційним методом6) aв. наводити ( літак) по променю -
12 coupling-rod
n; зал. -
13 neap
-
14 pole
I n1) стовп; тичина, жердина; кіл; віха; лижна палиця ( ski pole); cпopт. жердина для стрибків ( vaulting pole)2) дишель3) багор4) мop. щогла; рангоутне дерево; стеньга5) мірна рейка6) поль (міра довжини = V, 029 м); поль (міра площі = 25, 289 м2)7) крайня внутрішня доріжка ( легка атлетика); внутрішня сторона скакового круга ( кінний спорт)II v1) забивати палі або кілки; встановлювати стовпи2) відштовхувати ( судно) жердинами або веслами; відштовхуватися жердинами або веслами; рухати ( судно) баграми4) метал. дражнити ( розплавлену масу)5) cпopт.; жapг. далеко посилати м'яч ( бейсбол)III n1) гeoгp. полюсNorth [South] pole — Північний [Південний]полюс
2) фiз. полюс3) що-небудь прямо протилежне іншому, повна протилежність4) пoeт. небо, небеса -
15 shaft
I n1) держак, ратище (списа, піки, гарпуна, стріли); метальний снаряд ( який має ратище)2) стріла; злобний випад, насмішка; icт. спис, дротик3) ручка, рукоятка; держак6) дишель, голобля, розвора7) димар8) apxiт. колона; стрижень колони; стовп; шпиль; обеліск9) гipн. шахта, шахтний стовбур; бyд. шахта10) тex. вал; вісь; шпиндель11) aнaт. тіло ( довгої) кістки, діафізII v1) приладжувати (ратище, ручку)3) cл. третирувати ( кого-небудь); кривдити, гнобити, утискувати -
16 накусывать
накусатьI. 1) (искусывать) кусати, накушувати, накусати, (геть) покусати, скусати кого, що, (изгрызать) гризти, (геть) погризти, згризати, згризти що. [Та й накусали- ж мене комарі! (Брацл.). Блохи геть усе тіло скусали (Київщ.). Коні геть згризли дишель (Київщ.)];2) -сать чего - накусати чого. Накусанный -1) накусаний, (геть, (у)весь) покусаний, скусаний (геть, (у)весь) погризений, згризений;2) накусаний. -ться -1) (стр. з.) накушуватися, бути накушуваним, накусаним, понакушуваним и т. п.;2) (вволю, сов.) накусатися, (о насекомых ещё) натятися, нажалитися.II. Накусывать, накусить - см. Надкусывать.* * *несов.; сов. - накус`атьнаку́шувати, -шую, -шуєш, накуса́ти; сов. покуса́ти -
17 Побежник
ремінний дишель в собачих санках (у Сибіру). -
18 dyszel
ч дишель, дишло
См. также в других словарях:
дишель — шля, ч. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. || Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з єднання його з трактором або іншою… … Український тлумачний словник
дишель — Дишель: товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними [54] … Толковый украинский словарь
дишель — (товста жердина, прикріплена до передньої частини воза / саней; складник колісного сільськогосподарського реманенту), дишло; війя (у воловому возі) … Словник синонімів української мови
дишель — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
верло — а/, с. Дишель кінного приводу … Український тлумачний словник
вирло — а, с., діал. 1) Дишель. 2) Важіль, підойма … Український тлумачний словник
війце — я/, с. Дишель в упряжі плуга, розташований між двома парами волів … Український тлумачний словник
війя — я/, с. Дишель у воловому возі … Український тлумачний словник
дишельний — а, е. Прикм. до дишель … Український тлумачний словник
дишло — а, с. Те саме, що дишель … Український тлумачний словник
війя — іменник середнього роду дишель … Орфографічний словник української мови