дих

1) (действие от гл. веять) віяння, віянка. [Вже почалася віянка];

2) (дуновение) повівання, повів, подих, подув. [Тихий повів (подих) вітру. Нові громадські подуви (течії) та напрями].

* * *

1) ві́яння, по́дув, -у, по́дих, -у; ( дуновение) по́вів, -у, повіва́ння, по́дих, -у

2) с.-х. ві́яння

зідхання, (дыхание) віддих. Испускать, испустить последний вздох - конати, сконати, в-останнє на світі зідхнути.

* * *

1) зітха́ння, по́дих, -у

2) фиоиол. ві́ддих, -у, по́дих

1) (действие дышущего) дихання, подих, віддих, дух. [Причувається дихання сонних. Дослухався до кожного подиху. Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя (Коц.)]. Тяжёлое, стеснённое -ние - відсапування. Переводить -ние - зводити дух (после усталости) відсапувати. Перевести -ние - звести дух, передихнути, віддихатися, відсапати, відсапнути. Притаить -ние - затаїти (притаїти) духа (дух), заперти (затамувати) дух (віддих), мовчати та й тихо дихати. Остановить -ние - спинити дух. Захватывать, спирать -ние - запирати дух, спирати дух (дихання), забивати дух, захопляти дух. Дыхание спёрло, захватило (безл.) - сперло духа (дух), сперло груди, перехопило дух, забило дух, дух забивсь, дух занявсь. [Вона аж зблідла, дух забивсь (Неч.-Лев.). Ноги затрусилися, і дух занявсь, і сама ні з місця (Кв.)]. Отогревать, -греть -нием что - відхук[х]увати, відхук[х]ати. [Насилу відхукав собі руки];

2) (веяние чего) подих, подихання, дихання. [Подих ночи. Подих революції. Дихання землі, весни]. -ние жизни - дух життя, дух живий. [Помер - і ніхто вже в нього не вдмухне духа живого].

* * *

1) ди́хання и диха́ння

2) ( вдохи и выдохи) ди́хання, по́дих, -у, ві́ддих, -у; дух, -у

3) ( веяние) по́дих, ди́хання

затаить затаювати, затаїти, притаювати, притаїти, заховувати, заховати, (припрятать) приховувати, приховати що. [Ну-ну, сестро, ну! Викладай, викладай, що затаїла за душею (Мирн.)]. -ить свои мысли, чувства - затаїти, за[при]ховати свої думки, свої почуття. -ить дух, дыхание - дух (віддих) затамувати, запинити, затаїти, (образно) мовчати та дихати; срвн. Задерживать дыхание. [Дівчина аж дух запинила слухаючи (Корол.). Хоч-би що побачив - мовчи та диш! (Звин.)]. Затаённый - затаєний, притаєний, захований, прихований. [Вгадала мої притаєні думки (Н.-Лев.). Ох, як я не люблю тих прихованих хитрощів! (Крим.). Має приховану думку, вдачу].

* * *

несов.; сов. - зата`ить

1) перепочинок, перепочивок, відпочинок, відгал (-лу), стих (-ху). [Хіба в нашій роботі перепочинок бува?];

2) см. Передых.

* * *

1) перепочи́нок, -нку, перепочи́вок, -вку, пере́дих, -у

2) ( вдох и выдох при затруднённом дыхании) пере́дих

1) ди́хання; по́дих

2) життя́

3) по́дув, повіва́ння

4) attr. фон.

••

1) ди́хання, ві́ддих, по́дих

2) по́дув

3) фон. при́дих

1) ви́дих; видиха́ння; оста́нній по́дих

2) закі́нчення ( строку)

подув, подмух, дмух (однокр.), (веяние) повів (р. -віву), подих. [Подув свіжого вітреця. Подмух вітру. Як свічка несподівано загашена одним дмухом вітру (Неч.-Лев.) Лагідний подих весни]. См. ещё Дыхание 2.

* * *

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у

життьовий, життєвий, живущий. [Життьова сила письменства (Єфр.). Постаті богів не мають ні краси, ні зграбности, ні правди життєвої (Л. Укр.). Данія всі літературні та й життьові засоби позичає у Німеччини (Грінч.)]. Почерпать -ные соки из чего - черпати живущі соки з чого (питаться) живитися чим. [Міста мусять пристосувати себе й заговорити в унісон до того живого народнього моря, з якого вони собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ный путь - життьова путь, життьова нива, життьова стежка. [На твоїй довгій ниві життьовій не одно тобі трапилося. Нехай вона по стежці життьовій іде з ним спільно, думає і вчиться (Франко)]. Жизненный опыт - (життьовий) досвід. [З зморшками досвіду на блідих лицях (Коцюб.)]. -ные припасы - живність. [І живність є - голодні не вмремо (Грінч.)]; срв. Припасы, Продовольствие. -ная сила - життьова сила, (простонар.) живець. [Живець увірвавсь].

* * *

1) здих, здох (-ху). [Нема на вас здиху (Ков. п.). Його коняці три чисниці до здоху (Приказка)];

2) последнее -ние - останній дих, скін (р. скону), сконання, (иносказ.) душа на волосочку. [В ярмо запрягшися, тягни до скону (Франко)]. Быть при последнем -нии - конати, доходити, бути душі на волосочку. [Тут ціла нація, живцем похована, конала (Єфр.). Харитина доходить (Конис.). Душа на волосочку, от-от і смерть (Крим.)].

* * *

см. Лада 1 и 2. -ки - молоді (-дих).

* * *

ласк. см. лада

1) прлг. - наречений, названий; см. Названный. [Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем (Г. Барв.)];

2) сщ. - наречений (-ного), жених (-ха), (во время свадьбы) молодий (-дого), (в свад. обряде) князь (-зя). -ная - наречена (-ної), (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня. -ные - наречені (-них), молоді (- дих), молодята (-дят), (в свад. обряде) князь і княгиня, князі (-зів).

* * *

тж. нареч`енный

1) прич. наре́чений; на́званий

2) в знач. прил. нарече́ний, назва́ний

3) в знач. сущ. нарече́ний, -ого

1) (несветлый, нечистый) неясний, (тусклый) тьмяний, (сумрачный) темрявий; ((с)мутный) каламутний, мутний. [Неясний день (Брацл.). Неясне світло (Київ). Темрявий світ зимового дня (Грінч.). Лінива пам'ять, важка й каламутна (Коцюб.)];

2) (неотчётливый, невнятный) невиразний, (неразборчивый) нерозбірний, (неопределённый) неясний; (неверный, безотчётный) непевний. [Образ людей, блідих, невиразних, як з гобеленів (Коцюб.). Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Л. Укр.). Чути було якісь невиразні співи (Грінч.). Глухі, невиразні чутки (Грінч.). Невиразні хотіння та неоформлені прагнення (В. Підмог.). Неясні обриси яруги (Велз). Неясний шепіт (Едґ. По). Пливуть якісь неясні сни (Сосюра)]. -ные мечты - невиразні (непевні) мрії. [Стою я у мріях непевних (Л. Укр.)];

3) (непонятный) неясний, невиразний, незрозумілий. -ное выражение - неясний (непевний) вислів. -ное значение слова - неясне (невиразне) значення слова.

* * *

перевести

1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];

2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];

3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;

4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;

5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;

6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];

7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.

* * *

1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́

2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти

3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти

4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити

6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити

7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

грамм. придих (-ху). Густое, тонкое -ание - густий, легкий придих. Произносить с -анием - вимовляти з придихом.

* * *

1) уменьш. ги́рло

2) бот. про́дих, -у, у́стячко