-
1 дипломатичне визнання
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичне визнання
-
2 дипломатичне доручення
diplomatic mission, embassyУкраїнсько-англійський юридичний словник > дипломатичне доручення
-
3 дипломатичне листування
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичне листування
-
4 дипломатичне посвідчення
( видане в країні перебування) exemption cardУкраїнсько-англійський юридичний словник > дипломатичне посвідчення
-
5 дипломатичне право
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичне право
-
6 дипломатичне представництво
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичне представництво
-
7 дипломатичне прикриття
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичне прикриття
-
8 дипломатичне формулювання
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичне формулювання
-
9 дипломатичне посвідчення
-
10 здійснювати дипломатичне зондування
make diplomatic overtures, sound diplomaticallyУкраїнсько-англійський юридичний словник > здійснювати дипломатичне зондування
-
11 доручення
с1) (наказ, розпорядження) order, commission, procuratory; ( дрібне) errand; ( дипломатичне) missionдавати доручення — див. доручати 1)
2) ( довіреність) warrant, power of attorneyдоручення на ім'я… — power of attorney ( warrant) in the name of…
за дорученням — by power of attorney; by proxy (скор. на письмі p.proc, p.pro., p.p.)
-
12 місія
-
13 представництво
с1) ( виконання обов'язків представника) representation2) ( установа) mission, representation; agency, office
См. также в других словарях:
посольство — (дипломатичне представництво однієї держави в іншій; будинок, де розміщено таке представництво), місія, амбасада … Словник синонімів української мови
Украинцы — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинцы (жители пограничных земель). Запрос «Украинец» перенаправляется сюда; о селе см. Украинец (село). Украинцы … Википедия
Украина (пограничная земля) — У этого термина существуют и другие значения, см. Украина (значения). Украина (устар. украина, украйна[1], в более поздних источниках окраина, окрайна[2]) на Руси до XVIII века название военного пограничья и земель, расположенных на рубеже… … Википедия
акредитація — ї, ж. 1) Офіційний дозвіл, що видається кому небудь державним органом на дипломатичне представництво, участь у якій небудь міжнародній організації і т. ін.; акредитування. 2) юр. Сукупність правил допуску учасників торгів до участі в біржових… … Український тлумачний словник
місія — ї, ж. 1) Важливе завдання, доручення тощо. 2) Високе призначення, відповідальна роль. 3) Постійне дипломатичне представництво у будь якій державі, що його очолює посланник або повірений у справах. || Будинок, де розміщено це представництво. 4)… … Український тлумачний словник
повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… … Український тлумачний словник
посольство — а, с. 1) Дипломатичне представництво однієї держави в іншій, очолюване послом, а також будинок, де розміщене таке представництво. 2) перен. Депутація, група осіб, уповноважених передати важливе доручення. •• Надзвича/йне посо/льство делегація,… … Український тлумачний словник
представництво — (установа, орган, що представляє чиїсь інтереси); місія (постійне, дипломатичне) Див. тж. аґенція … Словник синонімів української мови
нота — 1 іменник жіночого роду знак для позначення музичного звуку нота 2 іменник жіночого роду дипломатичне звернення … Орфографічний словник української мови
