-
1 дымоход
димохід, -хо/ду -
2 дымоходный
димохі́дний -
3 дымоход конвертера
-
4 дымоход
-
5 дымоход
(канал) димохід (р. -ходу), (труба) димар (р. -ря), (лежачий боров) лежень (р. -жня), лежак, бик, бугай.* * *димохі́д, -хо́ду; ( у печки) ко́мин -
6 нисходящий
прлг. низовий, низобіжний, (направляющийся книзу) додільний, (к земле) доземний; (понижающийся) падучий. [Лінія верхобіжна і низобіжна (Крим.)]. -щая гамма - низобіжна (падуча) гама. Дифтонги восходящие и -щие - дифтонги (двозвуки) підносні і спадні (Укр. Правопис), дифтонги (двозвуки) ростучі й падучі. -щий дымоход - додільний димохід. -щая линия родства - низобіжна лінія споріднення, низове коліно роду, (споріднення). По -щей линии - за низобіжною лінією, за низовим коліном. -щая прогрессия, мат. - спадна (падуча) прогресія. -щий ток, бот. - доземна течія. Ударение восходяшее и -щее - наголос підносний і спадний (Укр. Правопис), наголос ростучий і падучий.* * *2) в знач. прил. низхідни́й, спадни́й\нисходящийая ли́ния родства́ — низхідна́ лі́нія спорі́днення
\нисходящий ее ударе́ние — лингв. спадни́й (низхідни́й) на́голос
\нисходящийая интона́ция — лингв. спадна́ (низхідна́) інтона́ція
См. также в других словарях:
димохід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
димохідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
димохідний — а, е. Прикм. до димохід … Український тлумачний словник
димохід — хо/ду, ч. Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар … Український тлумачний словник
димохід — Канал у стіні або поруч з нею для виведення диму з топки … Архітектура і монументальне мистецтво
верх — у, ч. 1) Верхня, найвища частина чого небудь; вершина. || Поверхня землі, якої небудь рідини і т. ін. 2) кого, перен. Перевага в чому небудь. Брати верх. 3) Купол, баня. || Покрівля на хаті, будинку і т. ін.; дах. 4) Димохід на хаті, будинку і т … Український тлумачний словник
в'юшка — и, ж. Засувка, якою перекривають димохід, щоб піч не вихолоджувалася … Український тлумачний словник
димопровід — во/ду, ч. Труба для проходу диму; димохід … Український тлумачний словник
заткало — за/ткално, а, с., розм. Затичка з ганчірок, якою закривають димохід (у печі), використовуючи замість каглянки … Український тлумачний словник
комин — а, ч. 1) Передня (нижня) частина димоходу варистої печі. 2) Канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі, груби в повітря; димохід. 3) Горішня частина димоходу над дахом якої небудь будівлі; димар … Український тлумачний словник
троба — (лит.) Житловий будинок в Західній Литві. Прямокутний в плані, складався з 8–12 приміщень, мав кухню димохід, розташовану між чистими і господарськими сінями (порівн. пиркя, стуба) … Архітектура і монументальне мистецтво