дзвона

См. также в других словарях:

• дзвонар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• било — I б ило а, с. 1) Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби. || Палиця, шматок металу і т. ін., якими б ють, подаючи сигнал. || Серце дзвона. 2) тех. Товкач у маслоробці, деталь барабана в машині і т. ін. II …   Український тлумачний словник

• бов — виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона та інших предметів, об які чим небудь б ють …   Український тлумачний словник

• бум — I виг. Уживається як наслідування звуку від пострілу, удару дзвона, барабана і т. ін. •• Ні бум бу/м не зна/ти зовсім не розумітися на чомусь. II у, ч. 1) Різке короткочасне зростання попиту на які небудь товари, акції і т. ін., яке… …   Український тлумачний словник

• задзвонити — дзвоню/, дзво/ниш, док. 1) у що, чим і без додатка. Почати дзвонити, утворюючи звуки дзвона, дзвінка. || на що, до чого. Почати бити у дзвони, сповіщаючи про церковну службу. || Дзвінко заспівати (про птахів). || перен., розм. Почати широко… …   Український тлумачний словник

• лілія — ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних із прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками; вирощується як декоративна. || перен. Про кого чи що небудь, кольором або ніжністю схоже на квітку цієї рослини. ••… …   Український тлумачний словник

• серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …   Український тлумачний словник

• склянка — I и, ж. 1) Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. || чого. Така посудина, наповнена чим небудь, кількість чогось, що вміщається в такій посудині. || рідко. Взагалі скляна посудина, банка і т …   Український тлумачний словник

• телень — теле/нь теле/нь, виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона, дзвінка тощо …   Український тлумачний словник

• телепень — пня, ч., розм. 1) перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2) рідко. Серце дзвона …   Український тлумачний словник

• тень — виг. Звуконаслідування, що означає звук від удару дзвона, дзвінка; дзень …   Український тлумачний словник