деспот-монарх

упр. просвященный деспот [монарх\]

{'ɔ:təkræt}
1. самодържавец, автократ, неограничен монарх/владетел
2. деспот, тирании, диктатор

* * *

{'ъ:tъkrat} n 1. самодържавец, автократ, неограничен монарх/

* * *

тиран; самодържец; потисник; автократ; деспот;

* * *

* * *

autocrat[´ɔ:təkræt] n 1. самодържец, автократ, абсолютен монарх; 2. деспот, потисник, тиран, насилник, самовластник, диктатор, книж. самодържец, господар.

king (царь, король, монарх, властитель, дамка, магнат)

tsar (царь, самодержец, деспот)

czar (царь, самодержец, деспот)

tzar (царь, самодержец, деспот)

monarch (монарх, царь, магнат, бабочка-данаида)

1) Общая лексика: быть тираном, деспот, диктатор, тиран, тиранить, тиранствовать, ирод

2) Юридический термин: угнетатель

3) Психология: монарх

4) Орнитология: тиранн

1203 δεσπότης

▲ ключ.сл.

1203 δεσπότης

▲ ключ.сл.

1203 δεσπότης

▲ ключ.сл.

1) король; царь; монарх

2) ( King) Бог, Царь небесный

3)

а) властелин, повелитель

б) магнат, король

4)

а) лучший среди подобных

б) то, что имеет наибольшее значение, влияние, признание в сфере какой-либо деятельности

5)

а) шахм.; карт. король

б) дамка ( в шашках)

6) бот. главный стебель

••

1) править, управлять

2) сделать королём

3) вести себя как король; командовать

ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.