-
81 госкредит
(госуда́рственный креди́т) держкреди́т, -у (держа́вний креди́т) -
82 госнадзор
(госуда́рственный надзо́р) держна́гляд (держа́вний на́гляд) -
83 госторговля
(госуда́рственная торго́вля) держторгі́вля (держа́вна торгі́вля) -
84 государственник
державник.* * *держа́вник -
85 государственно-колхозный
эк. ист.держа́вно-колго́спний -
86 государственно-монополистический
эк.держа́вно-монополісти́чнийРусско-украинский словарь > государственно-монополистический
-
87 государственность
державність (р. -ности).* * *держа́вність, -ності -
88 государство
держава (ум. державка), (реже) державство, панство. [Незалежна держава- республіка, якою була Україна за Хмельницького (Єфр.) Наша радянська пролетарська держава]. Управление -ом - державування.* * *держа́ва -
89 госучреждение
(госуда́рственное учрежде́ние) держустано́ва (держа́вна устано́ва) -
90 госфонд
(госуда́рственный фонд) держфо́нд, -у (держа́вний фонд) -
91 держава
держава.* * *держа́ва -
92 державность
державність (р. -ности).* * *держа́вність, -ності -
93 державный
державний, володарний, (стар.) владичний. Державно - державно, володарно, владично. [Владично правити морями (Куліш)].* * *держа́вний -
94 держалка
сабли меча, метлы, черпалка) держално, держак; (топора) топорище, топорисько; (цепа) ціпилно; (кнута) пужално; (кочерги) кочержилно; (лопаты) лопатилно; (заступа) заступилно; (ведра, корзины) дужка.* * *диал.; тж. держ`ак -
95 держание
держання, тримання. Держание стражи - чатування.* * *трима́ння, держа́ння -
96 заклад
1) застава, застанова; (только о действии) заставляння; срвн. Залог. -клад процентных бумаг - заставляння відсоткових паперів. Отдавать в -клад - заставляти, заставити що, застановляти, застановити, давати, дати в настанову що. Отданный в -клад - заставлений, застановлений. Вещь, находящаяся в -де - заставщина. [Заробляю, щоб заставщину свою викупити в крамаря: коралі з дукачами йому заставила];2) (пари) заклад (- ду). Биться, побиться об -клад - битися (вдарити, побитися) навзаклад, у заклад, (реже) об заклад, закладатися, закластися, заложитися. Ставить в -клад при споре - закладати. [П'ять карбованців закладаю, що перепливу річку туди й назад].* * *1) заста́ва, застано́ва, (неоконч. д.) заставля́нняотдава́ть, отда́ть в \заклад д — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш
2) ( пари) закла́д, -уби́ться, поби́ться (уда́риться, уда́риться) об \закладд, держа́ть \заклад д — би́тися, поби́тися у (об) закла́д, заклада́тися, закла́стися, -кладу́ся, -кладе́шся, іти́, піти́ на (в) парі́
-
97 знамя
прапор (-ру). стяг (-гу), корогва, (ум. короговка, короговця), корогов (-гви, ж. р.) и корогов (-рогву, м. р.), коруга, знамено. [Із-за гори козацькії короговки видко (Дума). У головоньках червоний прапор постановили (Лукаш.). Вже військо пішло, знамена мають (Чуб. V). Вони високо держали свій стяг (Єфр.)]. -мя науки, свободы, коммунизма - прапор науки, волі, комунізму. [Вгору високо підняти прапор рідної науки (Самійл.)]. Сражаться под чьими-л. -мёнами - битися під чиїмись прапорами, корогвами. Водрузить -мя - поставити прапор, стяг и т. д.* * *пра́пор, стяг, знаме́но и знамено́;, воен. ист. корогва́, хоругва́, корого́в, -гви́ и -гва́, хоруго́в, -гви́высоко́ держа́ть \знамя мя чьё (чего́) — ви́соко трима́ти пра́пор чий (чого)
под и́менем чего — під пра́пором чого́
встать (стать) под \знамя мя (под \знамя мёна) кого́-чего́ — ста́ти під пра́пор кого́-чого́
-
98 имение
см. Именье.* * *1) ( поместье) має́ток, -тку, має́тності, -тей, має́тність, -ності; держа́ва2) (имущество, собственность), диал. добро́, майно́, має́ток, має́тність -
99 имущество
майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.* * *майно́, скарб, -у, добро́, має́тність, -ності; диал. худо́багосударственное \имущество во — держа́вне майно́
-
100 Ирландское свободное государство
ист.Ірла́ндська ві́льна держа́ваРусско-украинский словарь > Ирландское свободное государство
См. также в других словарях:
держа́к — держак, а … Русское словесное ударение
Держа — Держа: Держа (приток Волги) река в России , протекает в Тверской области. Держа (приток Касни) река в России , протекает в Смоленской области. См. также Дёржа … Википедия
держа́ть(ся) — держать(ся), держу(сь), держишь(ся) … Русское словесное ударение
держа — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Держа (приток Касни) — Держа Характеристика Длина 36 км Площадь бассейна 193 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Касня → Вазуза → Волга … Википедия
держа́щий(ся) — держащий(ся) … Русское словесное ударение
Держа (приток Волги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Держа. Держа Характеристика Длина 89 км Площадь бассейна 730 км² … Википедия
держа́ва — ы, ж. 1. Независимое государство, ведущее самостоятельную политику. Европейские державы разбились на два враждующих лагеря: против Пруссии и Англии оказались три великие державы Россия, Франция, Австрия. Шишков, Емельян Пугачев. 2. высок. устар.… … Малый академический словарь
держа́к — а, м. обл. Рукоятка. Держак плетки Григория был искусно обтянут кожей ножки дикой козы. Шолохов, Тихий Дон. [Нефед Мироныч] ударил Яшку держаком вил. Соколов, Искры … Малый академический словарь
держа́ть — держу, держишь; прич. страд. прош. держанный, жан, а, о; несов., перех. 1. Взяв в руки (в рот, в зубы и т. п.), не давать выпасть. На ель Ворона взгромоздясь, Позавтракать было совсем уж собралась, Да позадумалась, а сыр во рту держала. И. Крылов … Малый академический словарь
держа — драже … Краткий словарь анаграмм
