-
1 приведение
1) приводження, припроваджування, оконч. приведення, припровадження;2) доводження, призводження, оконч. доведення, призведення;3) наводження, подавання, оконч. наведення, подання. [Наведення чужих слів];4) (в чувство) отвережування, опам'ятування, опам'ятання, отвереження кого. -ние в ярость - розлючення, роздратування кого. -ние в порядок - упорядковування, оконч. упорядкування чого. -ние в известность - з'ясовування, оконч. з'ясування чого;5) ариф. - зводження, оконч. зведення до чого. [Зведення дробу до одного знаменника].* * *1) приве́дення, приво́дження2) наве́дення, наво́дження; подава́ння, подання́ и пода́ння3) надава́ння, нада́ння и надання́, приве́дення, приво́дження\приведение в движе́ние — надава́ння (нада́ня) ру́ху, приве́дення (приво́дження, пуска́ння) в рух, урухо́млювання, урухо́млення
\приведение в поря́док — упорядко́вування, упорядкува́ння, дове́дення до ла́ду́; ( уборка) прибира́ння
4) мат. зве́дення\приведение к о́бщему (к одному́) знамена́телю — зве́дення до спі́льного (до одного́) знаме́нника
-
2 возведение
зведення, виведення, а теснее:1) будування, збудування, ставлення;2) підведення, знімання, піднімання, підняття;3) піднесення, винесення, (скромнее) ставлення. -ние в перл создания - піднесення до височіни перлини над творами, вивершування, сов. вивершення, піднесення на рівень архітвору (гал.). -ние в сан, должность - піднесення до гідности, піднесення на посаду, поставлення;4) -ние напраслины - наволікання пені, натягання напасти. (Оттенки - см. Возводить).* * *1) зве́дення, ви́ведення; підве́дення; підніма́ння, підійма́ння2) зве́дення, ви́ведення, підве́дення, спору́дження, спору́джування, будува́ння, збудува́ння, побудува́ння, ста́влення, мурува́ння3) зве́дення, підне́сення4) зве́дення5) підне́сення6) ви́ведення -
3 свод
1) ( действие) зве́дення, (неоконч.) зво́дження2) ( кодекс) звід, род. п. зво́ду, зве́дення\свод д ле́тописи — филол. зве́дення літо́пису
\свод д зако́нов — звід (зве́дення) зако́нів
3) ( сводка) зве́дення\свод д да́нных стати́стики — зве́дення да́них стати́стики
4) архит., перен. склепі́нняпод \своддами зда́ния — під склепі́нням (під склепі́ннями) буди́нку (строения: буді́влі)
\свод д небе́с, небе́сный \свод д — см. небосвод
-
4 investment
[ɪn'vestmənt]n1) інвестува́ння, вклада́ння капіта́лу; (тж. pl) інвести́ції, капіталовкла́дення; капіта́льні вкла́денняconstruction investment — капіталовкла́дення в будівни́цтво
domestic investment — вну́трішні капіталовкла́дення
facilities investment — інвести́ції в за́соби пра́ці
financial investment — інвести́ції в ці́нні папе́ри
foreign investment — закордо́нні капіталовкла́дення
long-range investment — довгостроко́ві інвести́ції
profitable investment — прибутко́ве інвестува́ння
strong-range investment — короткоча́сне інвестува́ння
2) капіта́льні ви́трати3) вкла́дення в ці́нні папе́ри4) підприє́мства (ці́нні папе́ри), в які́ вкла́дені гро́ші5) о́дяг, убра́ння́6) нада́ння́ ( повноважень тощо)7) військ. обло́га, блока́да8) attr.investment bank — інвестиці́йний банк
-
5 сведение
I св`едение1) зве́дення; ( судорога) ко́рчі, -чів, судо́ма\сведение ние руки́ — мед. зве́дення руки́
\сведение ние счето́в — зве́дення раху́нків
2) переве́дення3) ви́ведення\сведение ние пя́тен — ви́ведення плям
4) перебива́ння, переве́денняII свед`ение1) ( известие) відо́мість, -мостіпо на́шим \сведение ниям — за на́шими відо́мостями
сообща́ть \сведение ния — подава́ти відо́мості
2) (мн.: знания) знання́к ва́шему \сведение нию — до ва́шого ві́дома
довести́ до \сведение ния — см. доводить 1)
приня́ть к \сведение нию — взя́ти до ві́дома
-
6 совершение
1) ро́блення, чи́нення, сов. учи́нення; прова́дження, прове́дення; зді́йснення, зді́йснювання; викона́ння, вико́нування, викона́нняза \совершениение преступле́ния — за вчи́нення зло́чину
2) скла́дення, укла́дення, склада́ння, уклада́ння\совершениение догово́ра — склада́ння (скла́дення, уклада́ння, укла́дення) догово́ру
3) спра́влення, справля́ння; пра́влення, відпра́влення, відправля́ння -
7 уложение
-
8 отложение
1) см. Откладывание;2) хим. - осідання, (результат) відклад (-ду); см. Осадок;3) геол. - поклад (-ду), осад (-ду), покладовиння;4) (области, народа и т. п.) відпад (-ду), відокремлення, відлучення чого, кого від кого, від чого. Намывное -ние - мулавина. Третичные -ния - третинні поклади.* * *1) ( действие) відкла́дення, відклада́ння; зволіка́ння2) ( действие) відкла́дення, відклада́ння; запада́ння; відокре́млення, відді́лення, відокре́млювання, відділя́ння; відпада́ння3) геол. ві́дклад, -у, відкла́дення4) биол. відкла́дення -
9 приложение
1) (действие) прикладення и приложення, притулення, (применение) застосування; (прибавление) докладення, додання, долучення. -ние науки к ремёслам - прикладення, застосування науки до реместв. Точка -ния силы, физ. - точка приложення сили. -ние печати - прикладення и приложення, притиснення печатки. С -нием копии, документов - з доданням (з долученням) копії, документів, додаючи (долучаючи) копію документи;2) (что приложено) додаток (-тка), прилога (-ги). -ние к книге - додаток до книги. Бесплатное -ние - безплатний додаток;3) грам. - прикладка. Приложенный, Приложить, -ся - см. Прикладывать, -ся, Прилагать, -ся.* * *I1) прокла́дення, проклада́ння; торува́ння2) перекла́дення, переклада́нняII1) ( действие) прикла́дення, приклада́ння; додання́, додава́ння, доклада́ння; застосува́ння, прикла́дення, застосо́вування, приклада́ння; доклада́ння2) ( добавление) дода́ток, -тка3) грам. при́кладка -
10 разведение
1) розве́дення, розво́дження; розніма́ння2) розве́дення, розво́дження; розпу́щення, розпуска́ння; розба́влення, розбавля́ння3) розве́дення, розво́дження; розпло́дження, розпло́джування4) розве́дення, розво́дження; розпа́лення, розпа́лювання -
11 сводка
1) ( действие) зве́дення, (неоконч.) зво́дження; ви́ведення, (неоконч.) виво́дження; ви́нищення, ни́щення, зни́щення, (неоконч.) вини́щування, зни́щування; перебива́ння, переве́дення, перево́дження2) (объединённые данные, сведения) зве́денняоперати́вная \сводка ка — воен. операти́вне зве́дення
-
12 увод
1) ( действие) відве́дення; ви́від, -воду, ви́ведення; заве́дення; ви́крадення, викрада́ння; ( кража) краді́жка, краді́ж, -дежу́; забира́ння2) ( похищение невесты) ви́крадення3) техн. відве́дення\увод д автомоби́льного колеса́ — відве́дення автомобі́льного ко́леса
-
13 доказательство
1) матем. дове́дення, (неоконч. д. - ещё) доводі́ння; ( наглядное - ещё) сві́дчення; ( следствие) до́від, -воду, дове́динатеоре́тико-мно́жественное доказа́тельство — теоре́тико-множи́нне дове́дення
- апагогическое доказательствотеоре́тико-числово́е доказа́тельство — теоре́тико-числове́ дове́дення
- доказательство невозможности
- доказательство существования
- классическое доказательство
- наглядное доказательство
- несводимое доказательство
- синтетическое доказательство
- содержательное доказательство2) до́каз, -зу -
14 доказательство
1) матем. дове́дення, (неоконч. д. - ещё) доводі́ння; ( наглядное - ещё) сві́дчення; ( следствие) до́від, -воду, дове́динатеоре́тико-мно́жественное доказа́тельство — теоре́тико-множи́нне дове́дення
- апагогическое доказательствотеоре́тико-числово́е доказа́тельство — теоре́тико-числове́ дове́дення
- доказательство невозможности
- доказательство существования
- классическое доказательство
- наглядное доказательство
- несводимое доказательство
- синтетическое доказательство
- содержательное доказательство2) до́каз, -зу -
15 возложение
накладання, покладання, (венца) наквітчання (вінця) на когось.* * *1) покла́дення, поклада́ння2) покла́дення, поклада́ння, скла́дення, склада́ння; дору́чення, доруча́ння -
16 разводка
1) ( действие) розве́дення, (неоконч.) розво́дження; розніма́ння; розве́дення, (неоконч.) розво́дження; розпло́дження, (неоконч.) розпло́джування; розве́дення, (неоконч.) розво́дження; розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання2) ( инструмент) розво́дка3) ( разведённая жена) розлу́чена, -ої4) ( раствор) ро́зчин, -у5) см. развод 3) -
17 складывание
1) склада́ння, скла́дення; стуля́ння, сту́лювання; згорта́ння2) додава́ння, склада́ння, скла́дення3) склада́ння, скла́дення, ство́рювання, ство́рення -
18 составление
1) склада́ння, скла́дення; уклада́ння, укла́дення, упорядкува́ння, упорядко́вування2) приставля́ння; сполу́чення, сполуча́ння3) готува́ння, ви́готування, виготовля́ння, ви́готовлення4) ство́рення, ство́рювання; склада́ння, скла́дення5) збира́ння6) здобуття́, здобува́ння7) зняття́, зніма́ння, здійма́ння -
19 укладка
-
20 приведение
1) техн. (в движение, в равновесие) надання́, (неоконч. д. - ещё) надава́ння, приве́дення, (неоконч. д. - ещё) приво́дження2) матем. зве́дення- локальное приведение
См. также в других словарях:
їдення — я, с., діал. Дія за знач. їсти … Український тлумачний словник
введення — I вв едення (уве/дення), я, с. Дія за знач. ввести і вводити. •• Вве/дення у ді/ю початок господарського, виробничого використання, застосування новостворених об єктів будівництва, основних засобів. Вве/дення да/них введення вхідної інформації в… … Український тлумачний словник
пристрій — рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Запам ятовуючий пристрій. •• Аспіраці/йний при/стрій пристрій для примусового пропускання повітря через… … Український тлумачний словник
ведення — я, с. Дія за знач. вести 2). •• Ве/дення ба/зи да/них діяльність, спрямована на оновлення, структури бази даних. Ве/дення спра/ви управління справою, надання їй певної направленості. Ве/дення раху/нків оформлення рахунків, облік руху коштів на… … Український тлумачний словник
укладення — 1 іменник середнього роду уміщення укладення 2 іменник середнього роду угоди, словника укладення 3 іменник середнього роду кошти … Орфографічний словник української мови
вкладення — I я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. вкласти I. 2) Те, що вкладене всередину. Лист із вкладенням. 3) Кошти, вкладені в якесь виробництво. •• Капіта/льні вкла/дення сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів на відтворення… … Український тлумачний словник
непрямий — а/, е/. 1) Який не стосується прямо, безпосередньо чого небудь, не зв язаний з основним; не безпосередній. 2) спец. Який здійснюється, відбувається не безпосередньо, а з проміжними періодами, етапами. •• Непряма/ мо/ва лінгв. чужа мова, яка… … Український тлумачний словник
вкладення — 1 іменник середнього роду те, що вкладено вкладення 2 іменник середнього роду вміщення в середину … Орфографічний словник української мови
автономний — а, е. 1) Який користується автономією, який має автономію (у 1 знач.); самоврядний. 2) Самостійний, незалежний у розв язанні певних питань. || Який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого небудь. •• Автоно/мні капіталовкла/дення частина … Український тлумачний словник
банківський — I б анківський а, е. Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки. •• Ба/нківська гара/нтія поручительство банка гаранта за виконання грошових зобов язань свого клієнта. Ба/нківська гру/па група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну… … Український тлумачний словник
біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… … Український тлумачний словник
