Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

делить

  • 1 делить

    -ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.
    * * *
    1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти
    2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти
    3) мат. діли́ти, розділя́ти

    Русско-украинский словарь > делить

  • 2 выделять

    несов. выделя́ть, сов. вы́делить
    1) техн., физ. виділя́ти, ви́ділити
    2) матем. вилуча́ти, ви́лучити
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выделять

  • 3 выделять

    несов. выделя́ть, сов. вы́делить
    1) техн., физ. виділя́ти, ви́ділити
    2) матем. вилуча́ти, ви́лучити
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выделять

  • 4 доля

    1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];
    2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].
    * * *
    1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́ця

    быть в до́ле — бу́ти на пая́х

    в восьму́ю до́лю листа́ — ( о формате книги) у во́сьму ча́стку а́ркуша

    дели́ть на ра́вные до́ли — діли́ти на рі́вні ча́стки; паюва́ти

    2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у
    3) бот., анат. ча́стка
    4) муз. до́ля
    5) ( мера веса) ист. до́ля

    Русско-украинский словарь > доля

  • 5 морг

    междом.
    I. морг, кліп, луп (очима). [Кив, морг на його (Номис). Ніженьками туп, туп, очицями луп, луп (Пісня)].
    II. Морг (мера земли) - морґ (-ґа). [Мав він кілька морґів земельки (Стор.)]. Делить на -ги - морґувати, (зап.) кавальцювати на морґи (землю). II.. Морг (здание для выставки трупов) - морґ (-ґа).
    * * *
    I
    ( покойницкая) морг, -у; трупа́рня
    II
    ( мера земли) морг, -а
    III межд.

    Русско-украинский словарь > морг

  • 6 наслаивать

    и Наслоять наслоить
    1) (накладывать слоями) - см. Напластовывать;
    2) (делить на слои) верст(в)увати, поверст(в)увати що, ділити (різати), поділити (порізати) що на шари (на верстви) или шарами (верствами);
    3) -ить теста - налистувати тіста. Наслоившийся - нашарований. Наслоённый -
    1) см. Напластованный;
    2) поверст(в)ований, поділений (порізаний) на шари (на верстви) или шарами (верствами);
    3) налистований. -ться -
    1) см. Напластовываться;
    2) верст(в)уватися, поверст(в)уватися; бути верст(в)ованим, поверст(в)ованим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - насло`ить
    нашаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, нашарува́ти, -ру́ю, -ру́єш

    Русско-украинский словарь > наслаивать

  • 7 поделить

    -ся
    1) поділити, -ся, переділити, -ся, попаювати, -ся, (в торгов. жаргоне) подуванити, -ся. -ся переломив, разрезав что-л. - переломитися, перекраятися чим. [Одним яблучком перекраювались]. Срв. Делить, -ся;
    2) см. Поделяться.
    * * *
    поділи́ти; розділи́ти, переділи́ти

    Русско-украинский словарь > поделить

  • 8 подразделять

    -ся, подразделить, -ся підподіляти, -ся, підподілити, -ся, поділяти, -ся, поділити, -ся ще, переділяти, -ся, переділити, -ся, (разделять, -ся) поділяти, -ся, поділити, ся на що; бути підподіленим, поділеним ще. [Книгу поділено на частини і підподілено ще на глави]. Подразделённый - підподілений, поділений ще.
    * * *
    несов.; сов. - подраздел`ить
    підрозділя́ти, підрозділи́ти; ( делить) поділя́ти, поділи́ти

    Русско-украинский словарь > подразделять

  • 9 пол

    I. 1) пів (только в соед. с друг. словами). Делить на-полы - ділити наполи, наполовину, пополовині, навпіл, піл-на-піл. Срв. Пополам. Работать из-полу (исполу) - робити наспіл (навпіл), у-спіл. За-пол купить - запів-ціни купити. Пол-на-пол - піл-на-піл, по-половині;
    2) (сторона, бок, край) бік (р. боку). [По обидва боки дороги].
    II. Пол - (род муж. или жен.) стать (-ти), рід (р. роду), поле. [Жіночій статі не личить таке виробляти. Люди - тільки чоловіча стать (Свидн.). Заказано було привозити на Січ жіночий рід (Куліш). А з якого поля: з жіночого чи мужичого?]. Население обоего пола - людність обох родів. Женский пол (соб.) - жіноча стать (жіноцтво, жінота). Мужеский пол (в противопол. женскому) - чоловіча стать, чоловіцтво, парубоцтво. [Кому що ласе, а їй парубоцтво]. Падкий к женскому полу - охочий (ласий) до жіноцтва. Прекрасный пол - гарний (красний) рід, біла челядь. [Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. Турки воювали, білу челядь забирали (А. Д.)]. Сильный пол - дужий рід, чоловіцтво. II.. Пол - (дощаной) поміст (-мосту), підлога; (паркетный) тафльована підлога; (земляной) долівка, діл (р. долу). На -лу - на помості, на підлозі, на долівці, долі. [Послались долі і полягали покотом]. На пол - додолу. [Пусти дитину додолу].
    * * *
    I
    підло́га; ( земляной) долі́вка, діл, род. п. до́лу; (деревянный диал.) помі́ст, род. п. помо́сту
    II биол.
    ста́ть, -ті

    прекра́сный (сла́бый, не́жный) \пол — прекра́сна стать; жіно́цтво, жінки́

    си́льный \пол — шутл. си́льна стать; чоловіки́

    Русско-украинский словарь > пол

  • 10 пополам

    наполи, на-двоє, пополовині, на(в)піл, упіл, піл-на-піл, на(в)спіл, пополам. Делить, разделить -лам - половинити, переполовинити; переділяти, переділити, розділяти, розділити наполи, на-двоє, пополовині, (во множ.) попереполовинювати, попереділювати, порозділювати на-двоє, наполи… -лам разделённый - переполовинений, на-двоє, наполи переділений, розділений. Перерезать -лам - перерізати на-двоє, пополам, наполи. Пить воду -лам с вином - пити воду піл-на-піл, на(в)піл з вином. Мнения разделились -лам - думки поділилися пополам, наполи, пополовині, піл-на-піл, упіл. Чур -лам - цур на двох, цур пополам. Грех -лам - гріх на(в)спіл, навпіл, гріх нарівно. С грехом -лам - сяк-так, аби- як, з таком-з маком. С горем -лам - лиха прикупивши.
    * * *
    нареч.
    на́впіл и навпі́л, попола́м, надво́є, пополови́ні; ( наполовину с чем) наполови́ну

    Русско-украинский словарь > пополам

  • 11 Паевать

    паювати що, стар. дуванити. Срв. Делить.

    Русско-украинский словарь > Паевать

См. также в других словарях:

  • ДЕЛИТЬ — что, разделять, разлагать на части, дробить, раздроблять, делать раздел. Делить с кем время, радость, горе, проводить и переносить вместе. Вместе жить все делать. Хоть наследства и не делить, а все надо своими счесться. О чем спор? Старик со… …   Толковый словарь Даля

  • делить — Дробить, раздроблять, раздавать, разделять, разрознивать, разъединять, разлагать, разобщать, расторгать, расчленять, размежевать. См. участвовать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские… …   Словарь синонимов

  • ДЕЛИТЬ — ДЕЛИТЬ, делю, делишь, несовер. 1. кого что. Разъединять на части, совершать раздел. Делить имущество. Делить поровну. 2. что. Производить действие деления над каким нибудь числом (мат.). 3. с кем чем что. Предоставляя кому нибудь часть чего… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДЕЛИТЬ — ДЕЛИТЬ, делю, делишь; лённый ( ён, ена); несовер. 1. кого (что). Разъединять на части, распределять. Д. имущество. Д. на порции. Река делит пашни. Д. учеников на группы. Д. нечего кому н. (нет оснований для ссор, раздоров; разг.). 2. что на что.… …   Толковый словарь Ожегова

  • делить — делить, делю, делит и устарелое делит; прич. делящий и делящий …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • делить — разделять — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы разделять EN divide …   Справочник технического переводчика

  • делить — делю/, де/лишь, нсв.; раздели/ть (к 1, 2, 3, 4, 7), сов. 1) (кого/что) Разъединять целое на части, распределять. Делить яблоко на равные части. Делить студентов на группы. Делить имущество. Синонимы: дроби/ть, разделя/ть …   Популярный словарь русского языка

  • делить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я делю, ты делишь, он/она/оно делит, мы делим, вы делите, они делят, дели, делите, делил, делила, делило, делили, делящий и делящий, делимый, деливший, делённый, деля; св. поделить, раздел …   Толковый словарь Дмитриева

  • делить — делю/, де/лишь; делённый; лён, лена/, лено/; нсв. (св. раздели/ть) см. тж. делиться, деление кого что 1) а) Разъединять на части, распределять по частям; разграничивать. Река делит город на две части …   Словарь многих выражений

  • делить — делю, укр. дiлити, ст. слав. дѣлити μερίζειν, болг. деля, сербохорв. диjѐлити, ди̏jели̑м, словен. dėliti, чеш. děIiti, польск. dzielic, н. луж. dzělic, н. луж. zělis. См. также дел. Родственно лит. dailaũ, dailyti делить , гот. dailjan, д.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • делить — Общеславянское слово, имеющее соответствия в других языках (в литовском dailyti – делить , в готском dailjan). Основа дел с измененной корневой гласной присутствует в существительном доля …   Этимологический словарь русского языка Крылова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»