-
1 zdezawuować
дезавуювати -
2 disavow
v1) заперечувати, не визнавати; відрікатися, зрікатися; знімати з себе відповідальність2) дезавуювати* * *v1) заперечувати, не визнавати; зрікатися, знімати з себе відповідальність2) дезавуювати -
3 disavow
заперечувати; дезавуювати; знімати з себе відповідальність; зрікатися- disavow as a forgery
- disavow one's testimony -
4 disavow a confession
заперечувати зізнання, дезавуювати зізнання -
5 disavow
-
6 disavow
v1. заперечувати, не визнавати; відрікатися, зрікатися; знімати з себе відповідальність2. дезавуювати -
7 linkage
- high-pressure linkage примусове погодження- interconnected complementaty linkages взаємопов'язані та взаємно підсилюючі погодження- linkage concept концепція погоджень- linkage method метод погоджень- linkage problem питання/ проблема погоджень- linkage question питання/ проблема погоджень- linkage theory теорія погоджень- passive linkage пасивне погодження- positive linkage позитивне погодження- application of linkage in relations застосування погоджень у сфері стосунків- policy of linkage політика погоджень- to disavow the linkage дезавуювати погодження, відмовитись від погоджень- to resolve the problem by means of linkages вирішити проблему шляхом погоджень -
8 dezawuować
[дезавуовачь]v
См. также в других словарях:
дезавуювати — ю/ю, ю/єш, недок. Здійснювати дезавуювання … Український тлумачний словник
дезавуювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дезавуйований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дезавуювати … Український тлумачний словник
