Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

дедал

  • 1 შემდგომ

    дедалі, надалі

    Грузинсько-український словник > შემდგომ

  • 2 grow

    v (past grew; p.p. grown)
    1) рости; виростати; збільшуватися; посилюватися
    2) вирощувати, культивувати
    3) відрощувати, відпускати (волосся)
    4) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку ставати

    to grow dark — смеркати, темніти

    grow down, grow downwards — зменшуватися, скорочуватися

    grow on smb. — охоплювати, опановувати когось; дедалі більше подобатися комусь

    grow out — проростати; виростати з, переростати (межі)

    grow up — виростати; ставати дорослим

    * * *
    v
    (grew; grown)
    1) рости, збільшуватися; підсилюватися; виростати (нaпp., про дітей)
    2) вирощувати, культивувати; давати врожай чого-небудь ( про ґрунт)
    3) відрощувати, відпускати (волосся, бороду)
    4) to grow into smth вростати в що-небудь; перетворюватися на що-небудь; входити (у вжиток, моду)
    5) to grow out of smth виростати, виникати з чого-небудь; переростати що-небудь, виходити за рамки, межі, розміри чого небудь; виходити (із вжитку, моди е т. п.); відвикати від чого-небудь з віком або з часом
    6) to grow (over) with smth заростати чим-небудь, бути покритим чим-небудь
    7) to grow on smb все більше впливати на кого-небудь; подобатися усе більше кому-небудь
    9) у сполученні з наступним інфінітивом означає початок дії, вираженої інфінітивом

    English-Ukrainian dictionary > grow

  • 3 Адорно, Візенгрунд-Адорно Теодор

    Адорно, Візенгрунд-Адорно Теодор (1903, Франкфурт-на-Майні - 1969) - нім. філософ, соціолог, мистецтвознавець, один з провідних представників франкфуртської школи. Основною проблемою філософії А. була проблема раціональності та її соціально-історичної природи. Розв'язання цієї проблеми розгортається через критику гегелівської філософії. Критичні засади філософії А. сформувались значною мірою під впливом неортодоксальної версії марксизму, яка розроблялась Шукачем (поняття оречевлення) та Коршем (критицизм та релятивізм у соціальній філософії). А. починав свою діяльність як критик авангардистського штибу, теоретик і соціолог музики; ранні філософські твори присвячені критиці філософських систем К'єркегора і Гуссерля у контексті соціального виміру філософської проблематики. У спільних працях з Горкгаймером А. розробляє основи соціальної філософії та філософії історії неомарксизму. Історія людства розглядається як універсальна історія Просвітництва, що характеризується поглибленням відчуження. Причина такого поглиблення коріниться в орієнтації людства на удосконалення керування природою і світом у власних інтересах. Самовпевненість розуму призводить до фатальних помилок у пізнанні світу і втрати спроможності до критичної самооцінки. Люди дедалі більше виявляють схильність до авторитаризму та тоталітаризму у соціальному житті. А. і Горкгаймер наголошують на небезпеці поступового поглиблення безумства (внаслідок протистояння природі) та втрати індивідуальної свободи. В подальшому А. розгортає критику гегелівської філософії через перегляд її фундаментальних понять у створеній ним "негативній діалектиці", основним принципом якої є заперечення тотожності. Заперечення А. розуміє не як "зняття" і розгортання, а як рішуче заперечення, що має радикальний характер; в теорії пізнання стверджує принципову нетотожність речей і понять, обґрунтовує пріоритетність безпосередньої данності ("нетотожності") перед поняттям. Найважливішим напрямом критичного пізнання А. вважає мистецтво, звільнене від мислення поняттями. Критикуючи сучасну культуру та мистецтво, А. аналізує основні напрями втрати ними автентичності; тенденції до масовості і комерціалізації призводять до стандартизації і псевдоіндивідуалізації. Натомість справжнє мистецтво (близьким до якого А. вважав мистецтво модерну) свідомо викриває власні претензії на цілісність і самодостатність, внаслідок чого стає дедалі спроможнішим до продуктивного заперечення суспільної реальності.
    [br]
    Осн. тв.: "Експресіонізм і художня правда" (1920); "Діалектика Просвітництва", у співавт. (1947); "Авторитарна особистість", у співавт. (1950); "До метакритики епістемології" (1956); "Негативна діалектика" (1966); "Естетичнатеорія" (1970).

    Філософський енциклопедичний словник > Адорно, Візенгрунд-Адорно Теодор

  • 4 Барт, Ролан

    Барт, Ролан (1915, Шербур - 1980) - франц. літературознавець. Один із засновників Центру з вивчення масових комунікацій (1960), керівник кафедри літературної семіології у Колеж де Франс (від 1977 р.). Семіологічний проект Б. (50-ті рр. XX ст.) полягав у тлумаченні історії літературної політики буржуазії, виходячи з історичної підоснови ставлення літературних виробників до засобів праці та її продуктів (напр., до мови). У 60 - 70-ті рр. XX ст. Б. дедалі більше зосереджується на науковій семіотиці, відмовляється від марксистського радикалізму й безпосередньо виходить на проблематику тексту та письма як аналогів соціальної революції (під письмом тут розуміється реальність, нередукована до інтенцій автора тексту). Позиції Б. властива двоїстість, що пронизує більшість його творів: з одного боку, революція в письмі тлумачиться як щось "цілковите", в собі завершене, що не потребує нічого зовнішнього; з іншого боку, визнається, хоча і дедалі рідше, що розмежування в мові тісно пов'язане із соціальним розмежуванням і що без "дійсної універсальності" створення абсолютно революційної літературної мови є фікцією. Погляди Б. вплинули на філософів та мислителів, близьких до структуралізму.
    [br]
    Осн. тв.: "Ампір знаків" (1970); "Сад, Фур'є, Лойола" (1971) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Барт, Ролан

  • 5 праця

    ПРАЦЯ - синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, поліпшення соціальних відносин (соціальна П.) або створення нових цінностей (творча П.). П. може тлумачитися генералізуючим чином (тоді П. - узагальнююче поняття щодо усіх інших різновидів людської активності), але може порівнюватись із творчістю і вважатися відмінною від останньої (в цьому випадку П. - відтворення усталеного, рутинного, а творчість - породження нового, такого, що може в принципі не мати аналогів). Структурно процес П. складається з таких елементів, як цілепокладання, цілеспрямована діяльність суб'єкта, предмет П., знаряддя (засоби) П. та продукт П. Предмет П. - усе, на що може бути спрямована перетворювальна дія П. (природні матеріали, соціальні відносини, сама людина, її духовний світ тощо). Внаслідок цілеспрямованої діяльності предмет П. зазнає трансформацій і перетворюється на продукт П. (з предмета стає річчю, відбувається оречевлення предмета П.), що відповідає тим чи тим потребам суб'єкта В. заємодія людини зі світом предметів П. спричиняє трансформуючий вплив на саму людину, зумовлюючи характер і зміст П. Упродовж розвитку суспільства відбувався як розподіл суспільної П. (через що процес П. набуває дедалі більшої ефективності) і її технізація, так і дедалі зростаюче "дистанціювання" людини від предмета П. За сучасних умов у технологічно розвинених країнах багато виробництв мають цілковито роботизований і автоматизований характер. У широкому соціальному контексті П. виступає органічною основою людської кооперації і партнерства, втіленням багатьох соціальних чеснот (ідеал сумлінної чесної П.), об'єктом естетизації.
    В. Заблоцький

    Філософський енциклопедичний словник > праця

  • 6 industry

    прс. 1. промисловість; індустрія; 2. галузь; галузь промисловості; галузь економічної діяльності
    1. організована діяльність, яка забезпечує виробництво товарів (goods) і послуг (service¹) видобутком та переробкою сировини, виготовленням предметів споживання, матеріалів тощо; 2. окремий вид діяльності, науки, виробництва, напр. торгівля (trade), підприємництво (business²), послуги тощо
    ═════════■═════════
    advertising industry рекламна галузь • рекламна індустрія; agricultural industry сільськогосподарська галузь • сільськогосподарське виробництво; aircraft industry авіаційна промисловість; airline industry авіатранспортна галузь • авіалінії; allied industryies суміжні галузі промисловості; artisan industry кустарне виробництво; automobile industry автомобільна промисловість; aviation industry авіаційна промисловість; basic industry важка промисловість • основна галузь промисловості; building industry будівельна галузь; business service industry галузь ділових послуг; capital goods industry промисловість, яка виробляє засоби виробництва; capital-intensive industry капіталомістка галузь промисловості • капіталомістка промисловість; catering industry галузь ресторанного обслуговування на замовлення; chemical industry хімічна промисловість; clothing industry швейна промисловість; coal industry вугледобувна промисловість; communication industry галузь зв'язку і комунікацій; community services industry галузь суспільних послуг; construction industry будівельна галузь; consumer industry споживча галузь; consumer goods industry промисловість, яка виробляє споживчі товари • легка промисловість; continuous process industry галузь промисловості з неперервним виробничим процесом; cottage industry надомна промисловість; dairy industry молочна промисловість; diversified industry багатогалузева промисловість; electronic industry електронна промисловість; expanding industry галузь, що розвивається; extractive industry добувна промисловість; fashion industry пошиття модного одягу; fast food industry індустрія швидкого приготування їжі; finance industry фінансова галузь; fishing industry риболовна галузь; food industry харчова промисловість; food canning industry консервна промисловість; food processing industry харчова промисловість; forest industry лісова промисловість; foundry industry ливарна промисловість; fuel-producing industry галузь паливної промисловості; gas industry газова промисловість; growth industry галузь із дедалі більшим попитом; handicraft industry галузь із використанням ручної праці • кустарне (ремісниче) виробництво; heavy industry важка промисловість; high-tech industry наукомістка галузь промисловості; hunting industry мисливство; infant industry новостворена галузь промисловості; insurance industry страхування; iron industry залізорудна промисловість; key industry провідна галузь промисловості; labour-intensive industry трудомістка галузь промисловості; leather goods industry промисловість шкіряних товарів; light industry легка промисловість; livestock industry промислове тваринництво; local industry місцева промисловість; manufacturing industry обробна промисловість; market-orientated industry комерційна галузь промисловості; metallurgical industry металургійна промисловість; metal processing industry металообробна промисловість; mining industry добувна промисловість; mixed industry суміжна галузь промисловості; oil industry нафтодобувна галузь промисловості; oil processing industry нафтопереробна галузь промисловості; packaging industry фасувальна галузь промисловості; petrochemical industry нафтохімічна промисловість; petroleum industry нафтопереробна промисловість; pharmaceutical industry фармацевтична промисловість; primary industry видобувна промисловість; private industry приватна промисловість • приватне виробництво; prosperous industry успішна галузь; public industryies державні підприємства; public administration industry галузь, що знаходиться в державному управлінні; publishing industry видавнича справа; recreation industry індустрія розваг; regional industry місцева промисловість; regulated industry регульована галузь; related industry суміжна галузь; retail trade industry галузь роздрібної торгівлі; secondary industry обробна промисловість; service industry сфера послуг; shipbuilding industry суднобудівельна промисловість; steel industry сталеливарна промисловість; storage industry складська справа; sunrise industry перспективна галузь; sunset industry неперспективна галузь; tertiary industry третинна галузь • індустрія послуг; textile industry текстильна промисловість; timber industry лісова промисловість; tobacco industry тютюнова промисловість; tourism industry галузь туризму; trade industry торговельна галузь; transport industry транспортна галузь; wholesale industry галузь оптової торгівлі; woodwork and timber industry деревообробна промисловість
    ═════════□═════════
    to close down an industry закривати/закрити галузь (справу); to develop an industry розвивати/розвинути галузь; to expand an industry розвивати/розвинути галузь • збільшувати/збільшити обсяги випуску галузі; to finance an industry фінансувати галузь • фінансувати справу • фінансувати промисловість; to reorganize an industry перебудовувати/перебудувати галузь; to streamline industry упорядковувати/упорядкувати промисловість • раціоналізувати промисловість
    ═════════◇═════════
    індустрія < польс. industria або нім. Industrie < фр. industrie — промисловість; промислова діяльність; промисел; майстерність; спритність < лат. industria — діяльність; старанність; працьовитість (ЕСУМ 2: 303)
    * * *
    галузь економіки; вид економічної діяльності; галузь промисловості; підприємство; галузь; промисловість

    The English-Ukrainian Dictionary > industry

  • 7 backward

    1. n поет.
    минуле
    2. adj
    1) зворотний (про рух)
    2) відсталий

    backward children — розумово (фізично) відсталі діти

    3) пізній, запізнілий; минулий
    4) забарний; неохочий; боязкий, сором'язливий; несміливий, нерішучий
    3. adv
    1) назад; задки
    2) у зворотному напрямі

    backward march! — кругом, марш! (команда)

    3) навпаки; задом наперед
    4) на гірше
    * * *
    I n; поет. II a
    1) зворотний (звич. про рух)

    backward children — розумово або фізично відсталі діти

    3) пізній; запізнілий
    4) повільний, гайний; який робить що-небудь неохоче; боязкий, соромливий; нерішучий
    III adv

    backward and forward — назад, вперед; досконально, ретельно

    3) навпаки, задом наперед
    4) перекручено, спотворено; помилково

    English-Ukrainian dictionary > backward

  • 8 downward

    1. adj
    1) спадний, низхідний; що спускається; спрямований униз; спадистий, пологий; похилий
    2) погіршуваний, що скочується по похилій площині
    3) пригнічений, сумний, похмурий
    2. adv
    1) униз, донизу, під ухил (уклон)
    2) по низхідній лінії
    3) дедалі гірше
    * * *
    I a
    1) який спускається, низхідний; спадний; спрямований вниз; похилий
    3) який погіршується, який скочується по похилій площині

    to be on the downward path — котитися по похилій площині; опускатися; деградувати

    4) пригнічений, сумний, похмурий
    II adv
    1) вниз, донизу, під уклон

    English-Ukrainian dictionary > downward

  • 9 excelsior

    1. n
    1) амер. м'яка деревна стружка
    2) друк. шрифт екцельсіор
    3) найвищий гатунок
    2. adj
    найвищий (про гатунок)

    the E. State — амер. штат Нью-Йорк (жартівлива назва)

    3. int
    вище!, дедалі вище!
    * * *
    I n; амер.
    1) м'яка деревна стружка (для набивання матраців, пакування)
    2) пoлiгp. шрифт екцельсіор
    II лат.
    ( все) вище (тж. девіз штату Нью-Йорк)

    English-Ukrainian dictionary > excelsior

  • 10 flag

    1. n
    1) прапор, знамено, стяг

    to hang out the white flag — вивісити білий прапор; перен. здаватися

    2) прапорець
    3) мор. флагман, флагманський корабель
    4) розм. фартух
    5) друк. коректорський знак пропуску
    6) спорт. ворота у слаломі
    7) кін., телеб. екран для регулювання освітлення
    8) бот. ірис, півники
    9) махове перо (у пташиному крилі)
    10) плитняк; кам'яна плита
    11) pl вимощений плитняком тротуар
    12) геол. тонкий шар породи
    13) розм. дерен

    flag bridge — мор. флагманський місток

    F. Day — амер. «День прапора» (14 червня—національне свято США)

    to fly one's flag — мор. командувати з'єднанням

    to get one's flag — мор. стати адміралом

    to hoist one's (the) flag — мор. приймати командування

    to strike one's (the) flag — а) здавати командування; б) припиняти опір, здаватися

    2. v
    1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори
    2) сигналізувати прапорами (прапорцями)
    3) робити знаки, сигналізувати
    4) спорт. позначати прапорцями (трасу тощо)
    5) заманювати (дичину), розмахуючи прапорцем; б) мостити (вистилати) плитняком
    7) повиснути, поникнути
    8) слабшати, зменшуватися
    9) ослабляти, розслабляти
    * * *
    I n
    1) прапор; прапорець ( у таксі)
    2) мop. флагман, флагманський корабель
    3) cл. фартух
    4) пoлiгp. коректорський знак пропуску; ознака, прапор; роздільник кадрів, обмежувач кадру
    5) миcл. хвіст (сетера, нью-фаунленда)
    6) cпopт. ворота в слаломі
    7) кiнo, тб. "прапор", екран або затінювач для регулювання освітлення
    II v
    1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори
    2) сигналізувати прапорами або прапорцями; мop. передавати прапорцями сигнали; робити знаки, сигналізувати; cпopт. позначати, відмічати прапорцями ( трасу); розмічати, позначати, мітити
    3) заманити ( дичину), розмахуючи прапорцем
    III n; бот.
    1) ірис, півники
    IV n
    1) кам'яна плита; плитняк
    2) pl вимощений плитняком тротуар
    3) гeoл. тонкий шар породи
    V v
    мостити, вистилати, вимощувати плитняком
    VI v
    1) повиснути, обвиснути, поникнути; похилитися
    2) слабшати, зменшуватися (про інтерес, ентузіазм)
    3) ослабляти, розслаблювати
    VII n
    1) pl пір'я ( на крилі птаха)
    2) пір'я на лапах (сови, яструба)

    English-Ukrainian dictionary > flag

  • 11 gain

    1. n
    1) користь; нажива
    2) pl прибутки; заробітки; бариші; доходи; виручка
    3) виграш
    4) збільшення; зростання; приріст
    5) військ. успіх
    6) рад. підсилення
    7) буд. виріз, гніздо
    8) гірн. горизонтальна виробка; просік
    2. v
    1) одержувати, здобувати, діставати
    2) заробляти; добувати
    3) мати користь (вигоду)
    4) вигравати, домагатися
    5) добитися, завоювати, здобути

    to gain smb.'s heart — полонити чиєсь серце

    to gain the lead — спорт. стати лідером, вирватися уперед

    to gain ground — військ. захопити місцевість; просунутися уперед

    6) досягати; діставатися

    to gain the sea — мор. вийти у відкрите море

    7) збільшувати, набирати (швидкість тощо)

    to gain altitude — ав. набирати висоту

    8) збільшуватися, набирати ваги, повнішати
    9) буд. робити гніздо (паз)

    gain on — наздоганяти; рухатися швидше; захоплювати частину суші (про ріку, море); дедалі більше подобатися

    gain over — переманити на свою сторону, переконати

    * * *
    I n
    1) часто pl доходи; заробіток; бариші; виручка; прибуток; нажива; користь
    2) виграш; pl досягнення, завоювання; pl перемога ( на виборах)
    3) збільшення, ріст, зростання, приріст
    4) вiйcьк. успіх
    5) гeoл. привнесення ( при вивітрюванні)
    6) фiз. посилення
    II v
    1) одержувати, отримувати; здобувати, набувати; заробляти; добувати, здобувати ( інформацію)
    2) діставати користь, вигоду
    3) виграти; домогтися, завоювати; захоплювати, завойовувати
    4) досягати, добиратися, діставатися
    5) збільшувати, набирати (швидкість, висоту); збільшуватися, наростати; додавати, набирати
    6) (on) наганяти; рухатися швидше, ніж...
    7) (on) поступово вторгатися, захоплювати частину суші (про море, ріку); поступово добиватися прихильності; усе більше подобатися; захоплювати
    III n
    1) бyд. виріз, гніздо ( у дереві)
    2) гipн. вруб, зарубка; квершлаг, просік
    IV v; буд.

    English-Ukrainian dictionary > gain

  • 12 stiffen

    v
    1) надавати жорсткості (пружності); робити жорстким (пружним)
    2) ставати жорстким (пружним, твердим)
    3) надавати в'язкості
    4) ставати в'язким; густіти; тверднути
    5) зміцнювати (ся); загартовувати (ся)
    6) військ. підкріпляти, посилювати
    7) клякнути, ціпеніти
    8) розм. помирати
    9) розм. убивати
    10) заважати розвиткові (функціонуванню)
    11) притупляти (почуття)
    12) надавати манірності (холодності)
    13) ставати манірним (холодним, зарозумілим)
    14) робити натягнутим
    15) ускладнювати (екзамен)
    16) ставати важчим
    17) ставати крутішим
    18) посилюватися (про вітер)
    19) робити міцнішим (про вино)
    20) ставати дедалі запеклішим (непримиреннішим) (про боротьбу)
    21) підвищувати (ся) (про ціну)
    22) перетворювати на лід (про воду)
    23) мор. надавати остійності
    * * *
    v
    1) надавати жорсткості, твердості, пружності; робити твердим, пружним; ставати твердим, жорстким, пружним
    2) надавати в'язкості або збільшувати в'язкість; загущати; робитися в'язким, густішати; твердіти, тверднути
    3) укріплювати; підкріплювати ( фактами); зміцнювати; зміцнюватися, укріплюватися, загартовуватися; вiйcьк. підкріплювати, підсилювати
    4) клякнути, ціпеніти
    5) умирати; cл. убивати
    6) заважати розвитку, функціонуванню; перешкоджати
    8) надавати холодності, манірності; ставати холодним, манірним, зарозумілим
    9) робити вимученим, силуваним ( стиль); ставати вимученим, силуваним ( про стиль)
    10) ускладнювати ( іспит); посилювати (вимоги, умови); ставати більше важким, складним; посилюватися (про вимоги, умови)
    12) підсилюватися ( про вітер); збільшувати міцність ( вина)
    13) ставати ( все) більш запеклим, непримиренним ( про боротьбу)
    14) підвищуватися ( про ціну); підвищувати ( ціну)
    16) мop. надавати остійності

    English-Ukrainian dictionary > stiffen

  • 13 Daedalus

    n міф.
    Дедал

    English-Ukrainian dictionary > Daedalus

  • 14 накачивать

    накачать, накачнуть
    1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];
    2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;
    3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);
    4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -
    1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;
    2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;
    3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -
    1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];
    2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;
    3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;
    4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - накач`ать
    1) нака́чувати, накача́ти

    не́ было печа́ли [так] че́рти \накачивать ча́ли — погов. не ма́ла ба́ба кло́поту, [та] купила порося́; не було́ кло́поту, так чорт нада́в

    2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити
    3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

    Русско-украинский словарь > накачивать

  • 15 Dedal

    [дедаль]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > Dedal

  • 16 videre

    далі, дедалі, надалі; дальший, подальший

    Dansk-ukrainsk ordbog > videre

  • 17 зийадэ

    більше, дужче, надто, занадто, забагато, зайвий, надзвичайний, надмірний; зийадэ ми? чи більше? СБ; сен зийадэ билис ти знаєш більше СБ; сен ону зийадэ аҗис ти жалієш його більше за інших СМ; зийадэ т'ийик эдим я була занадто сором'язливою У; даан зийадэ хасеветлендик зажурилися ми ще дужче Б; беш йӱздэн зийадэ більше ста СБ; сендэн зийадэ дувадах мен кӧрмедим дроф, більших за вас, я не бачив СБ; йеди йылдан зийадэ з кожним роком дедалі більше П; хырхтан зийадэ о энди йому вже за сорок У; он эт'и кӱмӱштэн зийадэ верме не давай більше дванадцяти гривень Г; кӱнештэн зийадэ шефаф сяйво, ясніше за сонце Г; зийадэлеринен більше того, надзвичайно Г; зийадэлеринен пек севиндилер вони надзвичайно зраділи Кб.; зийадэси більше, ніж слід у даному разі СМ, занадто Г; зийадэси блен О, зийадэсийлан М, зийадэсийлен Г надто, занадто, забагато; пек зиадэсийлан надзвичайно, надмірно М; зийадэси йох більше немає НМ; зийадэси т'ерекмий більш не треба К; зийадэсин айтмай не каже більше, ніж слід СМ; зийадэсне якнайбільше У; зийадэ бол- / ол- О / К збільшуватися, множитися; пор. зиадэ, зийадэ, зйадэ, изйадэ.

    Урумско-украинский словарь > зийадэ

  • 18 великого вибуху космологія

    "ВЕЛИКОГО ВИБУХУ" КОСМОЛОГІЯ - сучасна теорія, яка пояснює походження Всесвіту, зокрема ролі і значимості в цьому процесі фундаментальних філософських категорій простору і часу. Згідно з "В. в." к., наш Всесвіт виник раптово близько 15 млрд. років тому внаслідок гігантського катаклізму, коли його температура й тиск суттєво перевершували граничні значення, що спостерігаються у Всесвіті в наші дні. За таких фізичних умов жоден із сучасних елементів будови Всесвіту не міг існувати. На початкових стадіях існування Всесвіту він не містив хімічних елементів середньої і важкої ваги. Такі елементи - це своєрідний "попіл" ядерного полум'я, що палає у надрах зірок, подібних до нашого Сонця. Важкі хімічні елементи несуть на собі відбиток бурхливої історії "дитячої епохи" нашого Всесвіту. Що ж стосується легких елементів (водень, гелій) та елементарних частинок, то вони суть "сліди" ще більш ранніх епох його історії. Із розширенням Всесвіту температура його знижувалась (спочатку швидко, а потім дедалі повільніше) від нескінченно великого значення до величини, за якої виникли умови появи зірок і галактик. Близько 100 тис. років космічна речовина залишалась розігрітою плазмою. Лише коли її температура зменшилась до температури Сонця, виникли перші атоми. Атоми - це релікти епохи, що настала через 100 тис. років після "В. в". У контексті такого пояснення походження фізичного світу питання про вік тих чи тих його елементів, про те, де ми (тобто антропність) знаходимося у Всесвіті, набувають наукового смислу. Обчислювання всіх космічних епох можна вести від "В. в." - цієї унікальної події у фізико-космічній еволюції нашого Всесвіту. Важливе підтвердження "В. в." к. здобула у 1965 р., коли Пензіас і Вілсон експериментально виявили космічне фонове випромінювання, яке астрофізики ідентифікували як реліктове теплове випромінювання "В. в.", тобто як своєрідну "луну" того вогняного спалаху, який 15 млрд. років тому ознаменував народження нашого Всесвіту. Вперше подібна картина гарячого Всесвіту на ранній стадії його розвитку була запропонована Гамовим (1946). Новітні версії "В. в." к. розробляються відповідно до "теорії Всесвіту, який роздувається" (інфляційний Всесвіт), котра суттєво змінює традиційні уявлення про крупномасштабну структуру Всесвіту і найперші стадії його розвитку.

    Філософський енциклопедичний словник > великого вибуху космологія

  • 19 мистецтво для мистецтва

    "МИСТЕЦТВО ДЛЯ МИСТЕЦТВА" - свого роду троп, що, починаючи з доби пізнього романтизму (передовсім франц.), означає граничну ізоляцію художньої діяльності від довколишньої дійсності, герметизацію художнього твору від цієї дійсності і як необхідний наслідок такого статусу мистецької діяльності - мистецьке зосередження на її суто формальних, технічних, підкреслено іманентних проблемах. Історично "М.д.м." виникає як естетичний епілог європейського романтизму з його радикальною емансипацією від жорсткого прагматизму тогочасної цивілізації. Відповідним чином назва "М.д. м." за своїм походженням спочатку означала певну суму суто літературних явищ - франц., а потім рос. красного письменства. Естетичного розголосу у той період набула суто теоретична рефлексія на саму можливість радикальної артистичної ізоляції, її конкретних художніх наслідків. Така рефлексія, поряд з полемічними надуживаннями прихильників "М.д.м.", мала важливе значення для розуміння подальших мистецьких маршрутів Європи. Суперечки довкола "М.д.м." необхідним чином повертали мистецьку зіницю всіх її орієнтацій і вподобань до проблеми самої онтології художнього твору і відповідно наближали мистецькі революції поч. XX ст. Дедалі нові й новітні художні напрями, від імпресіонізму до авангарду й постмодернізму, містять у собі той чи той відгомін пізньоромантичного пафосу "М.д.м.", своєрідно перетворений у практиці цих напрямів, у самій субстанції їхньої образності. Певне значення постулати "М.д.м." мали і для становлення мистецтвознавства і літературознавства сучасного типу з їхнім гострим аналітичним інтересом до художньої форми, до її генези, функції, еволюції, а також для художньої критики - для зростання її фахової культури, вивільнення від публіцистичної риторики. Особливу долю спадщина і гасла "М.д.м." мали в Росії та Україні наприк. XIX - на поч. XX ст. - для емансипації місцевого художнього процесу від тотального упокорення поточній суспільній проблематиці, яка віддавна претендувала на панівну роль провідної семантики у тому процесі. Повернення рос. "срібного віку" до "М.д.м.", так само як і навернення до нього генерації часопису "У країнська хата", засвідчують немалий, хай і прихований вплив тієї спадщини і тих гасел у національній культурі поч. XX ст. Характерно, що затим, після утвердження тоталітарного режиму з його брутальною у своїй одвертості орієнтацією на утилітарно-пропагандивне псевдомистецтво, офіційна естетика всі свої побудови розпочинала з ритуальної "полеміки" з "М.д.м." як свого роду світоглядним алгоритмом усіх подальших різновидів артистичного "самостійництва". Ця "полеміка", серед іншого, викреслила із мистецької пам'яті доволі своєрідне явище т. зв. "комуністичного М.д.м." у радянському авангарді 1920-х рр., тобто спробу до інституалізації художницького "самостійництва" у тогочасному радянському суспільстві.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > мистецтво для мистецтва

  • 20 Анаксагор із Клазомен

    Анаксагор із Клазомен (бл. 500 - 428 до н. е.) - давньогрецьк. натурфілософ і природознавець. Засновник афінської філософської школи. Від творів А. збереглося 20 фрагментів. Чільне місце у вченні А., що сформувалося під впливом мілетської школи (насамперед - Анаксимена) і онтології Парменіда, посідає космогонічна концепція, за якою початковий стан світу становив нерухому безформну суміш, складену з величезної кількості найдрібніших, чуттєво несприйманих часток, або "насінин" (які пізніше були названі гомеомеріями) усіх можливих речовин. Разом з Емпедоклом та атомістами А. обґрунтовував думку про незнищенні елементи, яких, втім, всупереч Емпедоклу, визнавав незліченну кількість і, на відміну від атомістів, вважав такими, що не мають меж поділу. Праматерію, утворену з суміші "насінин" сущого, А. вважав пасивною масою, яку в певний момент часу і на якійсь ділянці простору приводить в швидкий коловоротний рух ум (нус), що, як рушій, протистоїть інертній матерії. Нус характеризується А. досить суперечливо - з одного боку, як такий, що містить повне знання про все і має величезну силу; з іншого - як щонайлегшу речовину, яка ні з чим не змішується. Наслідком вихідного коловороту, заподіяного нусом, є, за А., перебіг усього всесвітнього поступу від початкового хаосу до дедалі впорядкованішого Космосу. А. був першим, хто дав правильне пояснення сонячних і місячних затемнень.

    Філософський енциклопедичний словник > Анаксагор із Клазомен

Страницы

См. также в других словарях:

  • Дедал — и Икар У этого термина существуют и другие значения, см. Дедал (значения) …   Википедия

  • Дедал — (Daedalus, Δαίδαλος). Мифическое лицо, считавшееся искусным архитектором и скульптором. Он жил, по преданию, при царе Миносе на острове Крит, где построил лабиринт для чудовища Минотавра. За то, что Дедал дал дочери Миноса Ариадне нить, при… …   Энциклопедия мифологии

  • Дедал — Дедал. Скульптурная группа А. Кановы Дедал и Икар. 1777 79. Музей Каррер. Венеция. Дедал. Скульптурная группа А. Кановы Дедал и Икар . 1777 79. Музей Каррер. Венеция. Дедал ( “искусный”) в мифах древних греков изобретатель столярных… …   Энциклопедический словарь «Всемирная история»

  • ДЕДАЛ — Баснословный древнегреческий художник и ваятель, которому предание приписывает постройку знаменитого критского лабиринта. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ДЕДАЛ греч. Daidalos. Знаменитый… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Дедал — (буквально искусный) в мифах древних греков изобретатель столярных инструментов и мастерства, искуснейший архитектор и скульптор. На Крите Дедал построил по поручению царя Миноса лабиринт для чудовищного Минотавра и помог Ариадне освободить из… …   Исторический словарь

  • дедал — а, м. dédale <гр. Daidalos <гр. daidallo искусно отделываю что л. В древнегреческой мифологии: искусный мастер, архитектор и ваятель, построивший для Миноса, царя острова Крит, знаменитый лабиринт. Крысин 1998. Лабиринт, путаница. Что… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ДЕДАЛ — в греческой мифологии искусный зодчий. Построил на о. Крит лабиринт. На крыльях из перьев, скрепленных воском, совершил вместе с сыном Икаром перелет с о. Крит на побережье М. Азии, потом в Сицилию. Икар, поднявшийся слишком близко к солнцу (от… …   Большой Энциклопедический словарь

  • дедал — сущ., кол во синонимов: 2 • герой (80) • мастер (179) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Дедал — (Δαίδαλος)    в греческой мифологии внук афинского царя Эрехфея и сын Метиона (Plat. Jon. 533a), по другой версии, сын Эвпалма и внук Метиона (Apollod. III 15, 8). Изобретатель столярных инструментов и мастерства, искуснейший архитектор и… …   Античный мир. Словарь-справочник.

  • Дедал — а; м. [греч. Daidalos] [с прописной буквы] В греческой мифологии: искусный зодчий, построивший хитроумный лабиринт и смастеривший крылья. * * * Дедал в греческой мифологии искусный зодчий. Построил на острове Крит лабиринт. На крыльях из перьев,… …   Энциклопедический словарь

  • ДЕДАЛ — В поздней греческой мифологии герой, добившийся известности и уважения благодаря своему мастерству и таланту изобретателя. Дедал считался внуком афинского царя Эрехтея. Жил вначале в Афинах, где создал все столярные инструменты. Но Дедал не лишен …   Cловарь-справочник по Древней Греции и Риму, по мифологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»