Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ддя

  • 1 невигіддя

    бро́совая земля́

    Українсько-російський політехнічний словник > невигіддя

  • 2 повіддя

    гидр.; метеор. па́водок

    Українсько-російський політехнічний словник > повіддя

  • 3 поріддя

    Українсько-російський політехнічний словник > поріддя

  • 4 вознаграждать

    -ся, -градить, -ся
    1) на(д)городжувати (кого чим), -ся, на(д)городити, -ся, винагороджувати, -ся, винагородити, -ся, дарувати кого, обдарувати; (за прич. убытки) відшкодовувати кого, -ся, відшкодувати, -ся. -граждать чем за что - віддаровувати чим що;
    2) (навёрстывать, заменять) надолужувати, -ся за що, надолужити, -ся, наганяти, нагнати, навертати, навернути, покривати, -ся, покрити, -ся. [Окрім зовнішнього життя, є внутрішнє - і у визначних людей воно надолужить за перше (Єфр.). За один вечір усе нажену. Хоч і тиждень нічого не робитиму - за два дні все наверну (Крим.)]. Вознаграждённый -
    1) на(д)городжений, винагороджений; (за убытки) відшкодований;
    2) (навёрстанный) надолужений, покритий, навернений.
    * * *
    несов.; сов. - вознаград`ить
    (кого) винагоро́джувати, ви́нагородити (кого), віддя́чувати, віддя́чити и віддя́кувати (кому); диал. віддя́чуватися, віддя́читися, несов. віддя́куватися (кому)

    Русско-украинский словарь > вознаграждать

  • 5 отродье

    відріддя, поріддя, насіння, коліно, (бран.) кодло, виродок, виплодок (-плідка), накоренок (-нка). [Згинь ти з усім своїм кодлом (накоренком)]. Ехиднино -дье - гадючий виплодок.
    * * *
    1) (потомок, отпрыск) порі́ддя, ви́плодок, -дка, ви́родок, -дка, ко́дло
    2) ( народность) наро́дність, -ності
    3) с.-х. відрі́ддя, порі́ддя

    Русско-украинский словарь > отродье

  • 6 подбородок

    підборіддя (-ддя), борода, підборода. Жирный -док - воло. [Чисто виголене підборіддя. Упала та вдарилася бородою об стіл]. Двойной -док - подвійне воло. Под -дком - попід бороду, підбородь. [Обвивають (перемітку) попід бороду, підборідь (Шух.)]. С острым -дком - гостробородий. С жирным -дком - воластий.
    * * *
    підборі́ддя

    Русско-украинский словарь > подбородок

  • 7 порода

    1) порода, рід (р. роду), поріддя (-ддя), порідок (-дку), коліно, стан (-ну), завід (- воду), (только о животных) кодло, плід (р. плоду). [Добра порода, та лиха врода (Приказка). Звір тут кожної породи, а людей і не злічить (Самійл.). Родом кури чубаті (Номис). Чи у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають (Лебед.). А це дерево вже иншого порідку (Лубен.). Ці свині хорошого кодла (Київ.)]. Корова тирольской -ды - корова тирольської породи. Есть много -род птиц - є багато пташиних порід. Эта -да людей (пренебр.) - люди цього кодла;
    2) геол. - порода, формація, творення. Горная -да - гірська порода, горотвір (-твору). Первичная горная -да - первісна гірська порода, первісний горотвір. Слоистая горная -да - верствувата гірська порода. Осадочные, вулканические -ды - осадові, вулканічні поклади (породи). Нептунические -ды - нептунічні породи. Плутонические -ды - плутонічні породи.
    * * *
    1) поро́да, порі́ддя; ( завод) заво́д, -у, диал. ра́са
    2) ( род) рід, род. п. ро́ду
    3) геол. поро́да

    Русско-украинский словарь > порода

  • 8 Низководица

    низькові[о]ддя, малові[о]ддя, мілкові[о]ддя (-ддя), низька (мала, мілка) вода.

    Русско-украинский словарь > Низководица

  • 9 неблагоприятный

    1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;
    2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;
    3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;
    4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;
    5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;
    6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.
    * * *
    1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний

    \неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го

    2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний

    Русско-украинский словарь > неблагоприятный

  • 10 недостаток

    1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);
    2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];
    3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;
    4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].
    * * *
    1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

    за \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак

    нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́

    2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

    \недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів

    3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

    \недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру

    Русско-украинский словарь > недостаток

  • 11 неплодие

    1) непліддя (-ддя), неплідність (-ности), (недород) недорід (-роду); срв. Неплодность. На овощи -дие - на городину недорід, городина не вродила, городини не вродило.
    * * *
    неплі́дність, -ності, неплі́ддя

    Русско-украинский словарь > неплодие

  • 12 отплачивать

    -ся, отплатить, -ся відплачувати, -ся, відплатити, -ся, віддячувати, -ся, віддячити, -ся кому за що. [Брехнею віддячився мені за піклування]. -тить тем же - віть за віть віддати. -вать услугой за услугу - відгоджатися, відгодитися кому. Отплачиваемый - відплачуваний, віддячуваний. -нный - відплачений, віддячений.
    * * *
    несов.; сов. - отплат`ить
    відпла́чувати, відплати́ти, ( благодарить) віддя́чувати, віддя́чити и віддя́кувати

    Русско-украинский словарь > отплачивать

  • 13 подьяческий

    писарський.
    * * *
    ист.
    1) ( чей) піддя́чого (род. п. от "піддя́чий")
    2) ( свойственный подьячему) власти́вий піддя́чому; пи́сарський; канцеля́рський

    Русско-украинский словарь > подьяческий

  • 14 половодье

    повідь (-води), повінь (-вени), повіддя, водопіль (-поли). Срв. Водополье. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем - береги по долинах погубило (Васильч.)]. Большое -дье - велика повідь и т. д., велика (прибутна) вода. [Сієї весни велика прибутна вода]. Во время -дья - в повідь, о-поводі, підчас поводи (повени, повіддя, водополи), підчас великої води; під повідь и т. д., під велику воду.
    * * *
    по́вінь, -вені, по́відь, -воді, водопі́лля, пові́ддя

    Русско-украинский словарь > половодье

  • 15 предобеденный

    передобідній (передобідяний), дообідній. -ное время - передобідня година, -ній час, передобіддя, дообіддя. В -ное время - дообід, в передобідню годину.
    * * *
    передобі́дній, підобі́дній, дообі́дній

    предобе́денное вре́мя — передобі́дній час; передобі́ддя

    Русско-украинский словарь > предобеденный

  • 16 прибор

    1) см. Приборка;
    2) пристрій (-строю), прилад (-ду), приряд (-ду), апарат (-ту), соб. приладдя (-ддя), наряддя, начиння, справа, снасть (-сти), струмент (-ту), справилля. [Без пристрою і блохи не вб'єш (Приказка)]. Химический -бор - хемічний апарат, пристрій. Чайный -бор - чайне наряддя, приладдя, чайний сервіс. [Виносили стакани та наряддя до самовара (Н.-Лев.)]. Столовый -бор - а) куверт (-ту); б) столове наряддя, накриття. Накрыть, приготовить стол на 10 -боров - накрити, налаштувати стіл на десять кувертів, на десять чоловіка (осіб). Кухонный -бор - кухе[о]нна справа, кухе[о]нне начиння. Письменный -бор - приладдя до писання. Самопишущий -бор - самописний пристрій. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій, приладдя до рисування, до креслення. Брильный или бритвенный -бор - бритовне, голільне приладдя. Водомерный -бор - водомірний апарат, водомір (-ру). Измерительный -бор - вимірний прилад. Швейный -бор - швацьке, кравецьке приладдя. Оконный -бор - приряд віконний. Дорожный -бор - дорожня снасть (-ти). -бор колёс для телеги - стан коліс. Рыболовный -бор - рибальська снасть (-сти), рибальська справа.
    * * *
    I
    1) (приспособление, аппарат) при́лад, -а, -у

    прибо́ры — мн. при́лади, -дів; (собир.: приспособления) прила́ддя

    измери́тельный \прибор — вимі́рювальний при́лад

    2) ( набор) набі́р, -бо́ру, прибо́р, -у; ( комплект принадлежностей) прила́ддя

    око́нный \прибор — віко́нний набі́р

    столо́вый \прибор — столо́вий прибо́р; куве́рт

    II
    при́браність, -ності; ( порядок) поря́док, -дку; ( опрятность) оха́йність, че́пурність

    Русско-украинский словарь > прибор

  • 17 привидение

    привид (-ду) (мн. привиди, соб. привиддя), реже привиддя (-ддя), (призрак) мара (ув. марюка, марище), примара, обмара, чмара, поява, потороча (-чі), почвара (-ри), (обманч. видение) мана, помана, (о)чмана, манія (-ії); срв. Призрак. [Все це було мов сон, мов привид (Франко). І мовчки привидом блукай (Олесь). Зігнута і біла, як мара (Коцюб.). Ось насунулись примари (Вороний). Сунеться до неї як чмара (Г. Барв.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Фатальне привиддя (Куліш)].
    * * *
    при́вид, -у, приви́ддя

    привиде́ния — мн. при́види, -дів, собир. приви́ддя; ( призрак) прима́ра, мара́, мана́; увел. мари́ще; марю́ка, обма́ра, почва́ра, поя́ва; диал. пома́на, манія́, ма́ри́ще

    Русско-украинский словарь > привидение

  • 18 широкозахватное орудие

    широкозахоплювальне знаря́ддя, широкозахопне́ знаря́ддя

    Русско-украинский политехнический словарь > широкозахватное орудие

  • 19 широкозахватное орудие

    широкозахоплювальне знаря́ддя, широкозахопне́ знаря́ддя

    Русско-украинский политехнический словарь > широкозахватное орудие

  • 20 безвластие

    безвластя, безвладдя, безуряддя.
    * * *
    безвла́ддя, безуря́ддя

    Русско-украинский словарь > безвластие

Страницы

См. также в других словарях:

  • угіддя — (вгі/ддя), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). •• Мисли/вські угі/ддя ділянка… …   Український тлумачний словник

  • повіддя — 1 іменник середнього роду повід повіддя 2 іменник середнього роду повідь …   Орфографічний словник української мови

  • вгіддя — вгла/дити, вгле/діти див. угіддя, угладити і т. д …   Український тлумачний словник

  • маловіддя — малово/ддя, я, с. 1) Нестача, низький рівень води в річці, озері тощо. 2) Нестача води, вологи в певній місцевості. 3) мед. Мала кількість навколоплідних вод …   Український тлумачний словник

  • повіддя — I пово/ддя, я, с. Те саме, що повід I. II див. повідь I …   Український тлумачний словник

  • повновіддя — повново/ддя, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. || перен. Велика кількість кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • поріддя — я, с. 1) Рід, порода. || Покоління. 2) перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків; відріддя. || з означ. Уживається як лайливий вислів. 3) с. г. Різновид якої небудь породи тварин …   Український тлумачний словник

  • чистовіддя — чистово/ддя, я, с., розм. Чисте місце на річці, ставку і т. ін …   Український тлумачний словник

  • вгіддя — [ўг і/д :а] = угіддя д :а, р. мн. ўг ід …   Орфоепічний словник української мови

  • угіддя — [ўг і/д :а] = вгіддя д :а, р. мн. ўг ід …   Орфоепічний словник української мови

  • несільськогосподарські угіддя — Господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськіми будівлями і дворами, тимчасової консервації, тощо. Ці угіддя часто є джерелом насіння бур янів …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»