Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ддя

  • 121 громада

    громадина громаддя, громадище, (ср. р.), махиня (ж.), велич (р. -чи), (велика) купа; (о здании, постройке) озія; (о человеке) велич, здоровега, здоровило; (шутливо) одоробало, одоробло, ломус; срв. Верзило. [Страшенна кам'яна велич. Дівка - така велич! Чорна купа великого лісу. Це озіїще, а не хата!].
    * * *
    I
    (огромный предмет, груда чего-л.) грома́да, собир. грома́ддя; (преим. о строении) озі́я
    II ист.
    грома́да

    Русско-украинский словарь > громада

  • 122 двоевластие

    подвійна влада, двовлада.
    * * *
    двовла́ддя

    Русско-украинский словарь > двоевластие

  • 123 двойной

    подвійний; двійчастий. [Подвійні вікна. Подвійне ліжко. Спрощення подвійного приголосного звука в один (Крим.). Двійчасте підборіддя].
    * * *
    подві́йний; ( состоящий из двух однородных частей) двійча́стий, двійча́тий; ( двойственный) двої́стий

    Русско-украинский словарь > двойной

  • 124 дообеденный

    дообідній (провинц. добідній), передобідній. Дообеденное время - дообіддя.
    * * *
    дообі́дній, передобі́дній

    Русско-украинский словарь > дообеденный

  • 125 дрожать

    дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.
    * * *
    тремті́ти, дрижа́ти; ( сотрясаться) двигті́ти; ( трястись) труси́тися, трясти́ся; ( о струне) брині́ти; ( о свете) мигті́ти, миготі́ти; ( трепетать) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися; ( бояться) потерпа́ти

    Русско-украинский словарь > дрожать

  • 126 единодержавие

    єдинодержавність (р. -ности), одновладство, самодержавство, самовладство.
    * * *
    єдинодержа́вність, -ності, самовла́ддя, самовла́дність, самовла́дство

    Русско-украинский словарь > единодержавие

  • 127 жёлудь

    жолудь
    1) жолудь;
    2) (зоол., рак) жолудь морской - жолудниця.
    * * *
    жо́лудь, -дя

    \жёлудь ди — мн. жо́луді, -дів, собир. жолу́ддя

    Русско-украинский словарь > жёлудь

  • 128 заваруха

    1) сум'яття́, заміша́ння; завару́ха; бу́ча, веремі́я; ( отсувствие ясности и порядка) безла́ддя, бе́злад, -у
    2) ( кушанье из муки) за́тірка

    Русско-украинский словарь > заваруха

Страницы

См. также в других словарях:

  • угіддя — (вгі/ддя), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). •• Мисли/вські угі/ддя ділянка… …   Український тлумачний словник

  • повіддя — 1 іменник середнього роду повід повіддя 2 іменник середнього роду повідь …   Орфографічний словник української мови

  • вгіддя — вгла/дити, вгле/діти див. угіддя, угладити і т. д …   Український тлумачний словник

  • маловіддя — малово/ддя, я, с. 1) Нестача, низький рівень води в річці, озері тощо. 2) Нестача води, вологи в певній місцевості. 3) мед. Мала кількість навколоплідних вод …   Український тлумачний словник

  • повіддя — I пово/ддя, я, с. Те саме, що повід I. II див. повідь I …   Український тлумачний словник

  • повновіддя — повново/ддя, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. || перен. Велика кількість кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • поріддя — я, с. 1) Рід, порода. || Покоління. 2) перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків; відріддя. || з означ. Уживається як лайливий вислів. 3) с. г. Різновид якої небудь породи тварин …   Український тлумачний словник

  • чистовіддя — чистово/ддя, я, с., розм. Чисте місце на річці, ставку і т. ін …   Український тлумачний словник

  • вгіддя — [ўг і/д :а] = угіддя д :а, р. мн. ўг ід …   Орфоепічний словник української мови

  • угіддя — [ўг і/д :а] = вгіддя д :а, р. мн. ўг ід …   Орфоепічний словник української мови

  • несільськогосподарські угіддя — Господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськіми будівлями і дворами, тимчасової консервації, тощо. Ці угіддя часто є джерелом насіння бур янів …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»