-
121 громада
громадина громаддя, громадище, (ср. р.), махиня (ж.), велич (р. -чи), (велика) купа; (о здании, постройке) озія; (о человеке) велич, здоровега, здоровило; (шутливо) одоробало, одоробло, ломус; срв. Верзило. [Страшенна кам'яна велич. Дівка - така велич! Чорна купа великого лісу. Це озіїще, а не хата!].* * *I(огромный предмет, груда чего-л.) грома́да, собир. грома́ддя; (преим. о строении) озі́яII ист.грома́да -
122 двоевластие
подвійна влада, двовлада.* * *двовла́ддя -
123 двойной
подвійний; двійчастий. [Подвійні вікна. Подвійне ліжко. Спрощення подвійного приголосного звука в один (Крим.). Двійчасте підборіддя].* * *подві́йний; ( состоящий из двух однородных частей) двійча́стий, двійча́тий; ( двойственный) двої́стий -
124 дообеденный
дообідній (провинц. добідній), передобідній. Дообеденное время - дообіддя.* * *дообі́дній, передобі́дній -
125 дрожать
дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.* * * -
126 единодержавие
єдинодержавність (р. -ности), одновладство, самодержавство, самовладство.* * *єдинодержа́вність, -ності, самовла́ддя, самовла́дність, самовла́дство -
127 жёлудь
жолудь1) жолудь;2) (зоол., рак) жолудь морской - жолудниця.* * *жо́лудь, -дя\жёлудь ди — мн. жо́луді, -дів, собир. жолу́ддя
-
128 заваруха
1) сум'яття́, заміша́ння; завару́ха; бу́ча, веремі́я; ( отсувствие ясности и порядка) безла́ддя, бе́злад, -у2) ( кушанье из муки) за́тірка
См. также в других словарях:
угіддя — (вгі/ддя), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). •• Мисли/вські угі/ддя ділянка… … Український тлумачний словник
повіддя — 1 іменник середнього роду повід повіддя 2 іменник середнього роду повідь … Орфографічний словник української мови
вгіддя — вгла/дити, вгле/діти див. угіддя, угладити і т. д … Український тлумачний словник
маловіддя — малово/ддя, я, с. 1) Нестача, низький рівень води в річці, озері тощо. 2) Нестача води, вологи в певній місцевості. 3) мед. Мала кількість навколоплідних вод … Український тлумачний словник
повіддя — I пово/ддя, я, с. Те саме, що повід I. II див. повідь I … Український тлумачний словник
повновіддя — повново/ддя, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. || перен. Велика кількість кого , чого небудь … Український тлумачний словник
поріддя — я, с. 1) Рід, порода. || Покоління. 2) перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків; відріддя. || з означ. Уживається як лайливий вислів. 3) с. г. Різновид якої небудь породи тварин … Український тлумачний словник
чистовіддя — чистово/ддя, я, с., розм. Чисте місце на річці, ставку і т. ін … Український тлумачний словник
вгіддя — [ўг і/д :а] = угіддя д :а, р. мн. ўг ід … Орфоепічний словник української мови
угіддя — [ўг і/д :а] = вгіддя д :а, р. мн. ўг ід … Орфоепічний словник української мови
несільськогосподарські угіддя — Господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськіми будівлями і дворами, тимчасової консервації, тощо. Ці угіддя часто є джерелом насіння бур янів … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ