-
1 дворянство
(соб. и звание) дворянство, панство, шляхетство; шляхетчина. [За гроші покупив собі панство. Та слухали, як шляхетство навісне гукає (Шевч.)].* * *дворя́нство -
2 თავადაზნაურობა
дворянство -
3 adel
дворянство, знать -
4 nobility
n1) благородство, шляхетність; великодушність; велич2) дворянство, вельможне панство, знать, аристократія* * *n1) шляхетність, благородство; великодушність; велич -
5 nobility
n1. (вище) дворянство, знать, аристократія; (the nobility) іст. дворянський стан- nobility and gentry вище та нижче/ дрібнопомісне дворянство- patent of nobility дворянська грамота -
6 gentry
(дрібне) дворянство, нетитуловане дворянство -
7 county
n1) графство (адміністративна одиниця у Великій Британії)2) округ (у США)3) маєток графа4) граф5) (the county) дрібномаєтне дворянствоcounty borough — місто, виділене в самостійну адміністративну одиницю
county council — муніципальна рада; рада графства
county seat — амер. головне місто округу
* * *[`kaunti]n1) графство ( адміністративна одиниця у Великій Британії); округ ( адміністративний підрозділ штату в США)2) ( the county) жителі графства ( у Великій Британії) або округу ( у США); місцева знать; поміщики, дворянство3) icт. маєток графа; володіння графа, графство -
8 gentlefolk
n plпанство, дворянство, знать, благородний стан* * *= gentlefolks; n; (pl)викор. з дiєcл. у мн. дворянство, шляхетний стан, знать -
9 gentry
n1) джентрі, дрібномаєтне дворянство2) знев. певна група людейthe silk-stocking gentry — багаті люди; багачі
* * *n1) джентрі, нетитуловане дрібнопомісне дворянство2) през. (певна) група людей -
10 noblesse
n фр.1) дворянство; аристократія2) благородство; аристократичність* * *n1) дворянство (особл. іноземне); аристократія2) шляхетність; аристократичність -
11 nobility
n1) шляхетність, благородство; великодушність; велич -
12 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
13 стани суспільні
СТАНИ СУСПІЛЬНІ - традиційні, відносно замкнуті соціальні групи доіндустріального суспільства, що різнилися такими спадковими ознаками: юридично фіксованим статусом, правами, обов'язками та моральними нормами. В соціальній структурі доіндустріального суспільства С.с. пов'язані з класовим поділом, але їх чисельність переважає, як правило, чисельність класів внаслідок розмаїття форм і засобів позаекономічного примусу. Формування С.с. - тривалий процес, перебіг якого варіювався в різних суспільствах і пов'язаний з формуваням та закріпленням у праві майнової нерівності й соціальних функцій. Порівняно з кастами - як своєрідною вихідною становою формою, де принцип спадковості абсолютний, у С.с. цей принцип не є єдиним: належність до певного С.с. може купуватися, даруватися верховною владою тощо. В Європі класичним зразком станової організації є Франція - од XIV ст. до Великої французької революції з поділом на ієрархізовані С.с.: духовенство, дворянство і третій стан. Кожен С.с. надсилав своїх представників в органи станового представництва - генеральні штати; мав свої чітко окреслені права, привілеї та обов'язки. У слов'ян становий поділ досить чіткий вияв отримав у Росії, де формування С.с. тривало од серед. XVII ст. - початку об'єднання руських земель в єдину державу, від розмаїтого й дрібного станового поділу до поступового зміцнення стану дворянства і одночасного збільшення неповноцінності інших С.с. Од часів Маніфесту про вільність дворянства (1762) й Жалуваної грамоти дворянству (1785) в Росії встановився становий поділ на дворянство, духовенство, селянство, купецтво і міщанство, що проіснував до Лютневої революції 1917 р. В Азії поділ на С.с. отримав розмаїті форми - від жорсткої кастової системи в Індії до майже повної відсутності станових ознак у Бірмі. З переходом до індустріального суспільства в міру того, як ієрархія спадкових, з особистісними моментами залежностей поступається місцем юридичній рівності всіх перед законом, поділ на С.с. руйнується, зберігаючись лише в залишковій формі.І. Войченко -
14 ennoble
-
15 ennobled person
особа, якій дароване дворянство -
16 landed gentry
-
17 baron
n ч. ім'яБарон, Берон* * *n1) барон2) icт. ( the barons) лорди, пери; вище феодальне дворянство; знать3) магнат, туз, вельможа4) aмep.; вiйcьк. командуючий армією5) юp. суддя (суду казначейства; тж. Baron of the Exchequer)6) товстий філей (тж. baron of beef) -
18 ennoble
v1) облагороджувати2) робити дворянином; надавати дворянського титулу3) прославляти* * *v2) робити дворянином, дарувати дворянство -
19 gentlefolks
-
20 second estate
іст.другий стан, дворянство
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ДВОРЯНСТВО — ДВОРЯНСТВО, одно из высших сословий общества (наряду с духовенством ), обладавшее закреплёнными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния Д. собственность на землю. В России возникло в 12… … Русская история
ДВОРЯНСТВО — одно из высших сословий феодального общества (наряду с духовенством), обладавшее закрепленными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния дворянства собственность на землю. В Зап. Европе… … Большой Энциклопедический словарь
Дворянство — одно из высших сословий феодального общества (наряду с духовенством), обладавшее закрепленными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния дворянства собственность на землю. В Зап. Европе… … Политология. Словарь.
Дворянство — одно из высших сословий феодального общества (наряду с духовенством), обладавшее закреплёнными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния дворянства собственность на землю. В Западной Европе … Исторический словарь
ДВОРЯНСТВО — ДВОРЯНСТВО, дворянства, мн. нет, ср. Высшее привилегированное сословие (существовавшее в России до революции и состоявшее из помещиков, их потомства и выслужившихся чиновников). || собир. Дворяне какой нибудь местности (дорев. и загр.). Тверское… … Толковый словарь Ушакова
дворянство — аристократия, элита, высшие слои общества; шляхта, сословие, джентри, шляхетство Словарь русских синонимов. дворянство сущ., кол во синонимов: 6 • амиста (1) • … Словарь синонимов
ДВОРЯНСТВО — одно из высших сословий феодального общества (наряду с духовенством), обладавшее закрепленными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния Д. собственность на землю. В России зародилось в XII … Юридический словарь
ДВОРЯНСТВО — ДВОРЯНСТВО, а, ср. В феодальном и капиталистическом обществе: привилегированный господствующий класс (из помещиков и выслужившихся чиновников). | прил. дворянский, ая, ое. Д. титул. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Дворянство — ■ Презирать его и завидовать ему … Лексикон прописных истин
ДВОРЯНСТВО — одно из высших сословий феодального общества (наряду с духовенством), обладавшее закрепленными в законе и передаваемыми по наследству привилегиями. Основа экономического и политического влияния Д. собственность на землю. В Западной Европе Д.… … Юридическая энциклопедия
Дворянство — Запрос «Дворянка» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Дворянство привилегированное сословие, возникшее в феодальном обществе. Понятие частично воспроизводится в буржуазном обществе. В широком смысле 1 м дворянством именуют… … Википедия