двоповерховий

См. также в других словарях:

• двоповерховий — а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Двоповерховий котедж …   Український тлумачний словник

• двоповерховий — [дво/повеирхо/вией] м. (на) вому / в ім, мн. в і …   Орфоепічний словник української мови

• двоповерховий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• двоповерхий — а, е. Те саме, що двоповерховий …   Український тлумачний словник

• двоповерховість — вості, ж. Абстр. ім. до двоповерховий …   Український тлумачний словник

• енгадинський будинок — Тип селянського житлового будинку, що сформувався в середньовічній Швейцарії. Двоповерховий, внизу розташовувався зулер і господарські приміщення, вгорі житлові кімнати і комори. Кам яні стіни прикрашались декоративними розписами (порівн.… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• касеріо — (ісп.) Житловий будинок басків, що з середніх віків проживали на північному сході Іспанії та південному заході Франції. Прямокутний в плані, він двоповерховий з двосхилим пологим дахом, арковим в їздом на торцевому фасаді, над яким влаштовувався… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• овин — (ст.слов.) Будівля для просушування снопів перед молотінням. Характерна для російського народного будівництва, мала місце на теренах Лівобережного Полісся в Україні. Відрізняють: овин верховий двоповерховий зруб без ями у нижньої частини …   Архітектура і монументальне мистецтво

• південно-італійський будинок — Тип селянського житлового будинку, що сформувався в епоху Середньовіччя. Двоповерховий і подібно італійському будинку теж чітко поділяється по вертикалі на дві частини (житлову й господарську), але менший за розмірами (порівн. альпійський будинок …   Архітектура і монументальне мистецтво

• франконська садиба — Тип селянського житлового будинку, що сформувався у середньовічних Австрії та Німеччині. В Австрії, розташовуючись на вузькій ділянці, торцем до вулиці, житлові господарські споруди часто витягувались в одну лінію і від сусідньої садиби… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• будинок — (будівля, призначена для житла / для розміщення певних установ), дім, житло, помешкання, оселя; особняк (добре впорядкований будинок міського типу); котедж (житловий особняк, зазв. двоповерховий); вілла (заміський комфортабельний будинок); хороми …   Словник синонімів української мови