дая

1) (жидкий, неплотный, нежёсткий) нетвердий. [Це дерево нетверде (Київщ.)];

2) (непрочный) нетвердий, (о снежном насте, льде и т. п.) недержкий; (неустойчивый) нестійкий, несталий, (колеблющийся) хиткий, хисткий, хитливий, хибкий; (неуверенный, ненадёжный) непевний, (неуверенный в себе) невпевнений. -дый курс - нетвердий (несталий) курс. -дая память - нетверда (недобра, недержка, слабка) пам'ять. -дая походка - нетверда (хитка, хибка, непевна) хода. -дыми шагами - хиткими кроками, непевним кроком, нетвердою ходою. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.)]. -дая почва - нетвердий (недержкий) ґ[г]рунт. -дый духом - хи(с)ткий (хибкий, хитливий) духом. [Я духом хиткий (Вороний)]. -дый нравом - хи(с)ткий (хибкий, хитливий) на вдачу. -дый в своих ответах - невпевнений (хи(с)ткий, хибкий, хитливий) у своїх відповідях.

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

бородань, бородач.

* * *

1) борода́нь, -ня́, борода́ч, -а, борода́й, -дая

2) зоол. борода́ч

3) бот. борода́ч

красень (-сня и -сеня), красунь (-ня), вродливець (-вця), хорошун (-на), хорошень (-шеня), вродник, (реже) красюк (-ка), гарнюк, вродай (-дая), миловид (-да), ласк. красунчик, вродливчик, хорошунчик, красючок (-чка). [Тяжко поранений лежить красень Київ (Н. Рада). Був це ставний красунь (Леонт.). Переробивсь на молодця укладливого, хитрого вродливця (Крим.). Мусить вродник в кого-небудь попитатися поради (Щогол.). Вбери пень, буде хорошень (Номис). Він негарний, а брати-хорошуни (Крим.). І безбатченко, і наймит, за те красюк (Кон.). Гарнюк такий, що не списати, ані змалювати (М. Вовч.). Уродаю то й у свитині пригоже (Номис)]. -вец писаный - мальований красень, писаний вродливець.

* * *

лін(т)юх (-ха), лін(т)юга, ледар (-ря), ледай (-дая), ледащо (ср. р.), ув. ледака, ум. ледайко, соб. ледач (-чи), ледар (-ри), ледарство, ледень (-ни), (вульг.) ліногуз (-за); (баклушник) байдич, (пров.) байдала; (бездельник) нероб (-ба), нероба (общ. р.); (лежебока) лежень (-жня). [Отак дрижить лінюх-школяр, не вивчивши урока (Крим.). Ну й лінтюга, - усе-б лежав! (Харківщ.). Я й у житті буду трутнем суспільности, - я лінюга (Крим.). В його усі люди то нечесні, то шкодливі, то ледарі (Н.-Лев.). Що за ледащо мій Охрім! (Квітка). Сказано, - ледай: і досі скотині не подавано (Полтавщ.). Ледач, а не діти (Липовеч.). Давно я потоптав-би сю ледар (Куліш). У городі позбиралася сама ледень, - робить не робить, а хліба давай (Чигиринщ.)]. Праздновать святого -тяя - справляти лежня.

* * *

пастух. Помощник -ха - підпасач, підпасич, підпасок (-ска). Старший над -хами, чаще старший -тух овец - ватаг, отаман, личман, отагас, (гал.) бац. -тух овец - вівчар, чабан, гайдар (-ря), гайдай, (-дая), ватажник, югас; (младший -тух при чабане и личмане) тре(й)тяк. -тух баранов - баранник. -тух ягнят - ягнятник, янчар, (у гуцулов) ягничник. -тух коз - коза[я]р. -тух телят - телятник. -тух крупного рогатого скота - скотар (-ря), чередник, чередар (-ря), чердаш, (у черноморцев) товарчий, (коров, телят и пр.) коров'яр, корівник, (волов) волопас, воловик, (угор.) воловар, (гал.) волар, воляр. -тух лошадей - стадник, стадар, табунник, табунщик, коняр (-ра), конар. -тух свиней - свинопас, свинар (- ря). -тух гусей - гусятник, гусяр, гусій, дробинник. -тух ночной - ночліжанин, ночліжник, поночліжник. Без -ха (быть или обходиться) - самопас, самопаски, самопасом, самопасно, пустопаш, на-безбаш (безбач, безбеш). [Череда ходить самопас].

* * *

покладати. Работать, рук не -дая - робити, рук не по[с]кладаючи.

* * *