Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

давати

  • 121 обед

    обід (-ду). Званый обед - проханий обід. Прощальный обед - відхідний обід. Торжественный обед - бенькет (-ту). Поминальный обед - хавтур(а), гарячий обід. Давать обед - справляти, ставити обід. Подавать обед - давати обідати. До -да - до обід(у). После - да, по -де - по обіді, по обід, після обід, по обідах. Время перед -дом - підобідання, передобідня година. Во время -да - під час обіду. Срв. В обеденное время (Обеденный). В самый обед - саме в обід. Просить, звать на обед - запрошувати, запрохати на обід. Пригласить к -ду - запрохати, покликати до обіду, до столу. Обед из двух, из трёх блюд - обід на дві, на три страви[і], обід із двох, із трьох страв.
    * * *
    обі́д, -у

    Русско-украинский словарь > обед

  • 122 обеспечение

    (действие, предмет, слово) забезпечення, убезпечення, забезпека, запевнення, застереження; (залог) зарука, застава, убезпека. Срв. Гарантия. Давать всевозможные -ния - давати усякі-можливі забезпечення, запевнення. Представить что-л. в -ние - покласти (дати) що-небудь у (на) забезпечення.
    * * *
    1) ( действие) забезпе́чення, убезпе́чення, забезпе́чування, убезпе́чування; забезпе́ка
    2) (материальные ценности, деньги; гарантия) забезпе́чення

    Русско-украинский словарь > обеспечение

  • 123 обет

    см. Обещание 1 и 2. Давать, дать обет - давати (дати) обітницю, обіцянку, зарік (- року), зарікатися, заректися, обрікатися, обректися (обітом), помінитися (сов.), закладатися, закластися. Давший обет - см. Обетник.
    * * *
    обі́тниця, обі́т, -у

    Русско-украинский словарь > обет

  • 124 облегчать

    облегчить кого что
    1) полегч[кш]увати и полегч[кш]ати, полегч[кш]ити, облегч[кш]увати, облегч[кш]ати, облегч[кш]ити, у[з]легчувати, у[з]легчати, у[з]легчити кого, що, кому що, відволожувати, відволожити; (льготить) пільгувати, попільжити; (утешать) розважати, розважити; (убавлять вес) полегчувати, полегчати, полегчити від ваги. Облегчать, -чить сердце, совесть - давати (дати) полегкість серцеві, сумлінню, розважати, розважити серце (сум). Время -чает печаль - час полегчує сум. -чить подати - полегчити податки. -чить вступл. в партию - полегчити вступ до партії. Болезнь моя несколько -чилась - мені трохи полегчало, попустило;
    2) (о животных: холостить) легчити, злегчити. См. Валошить. Облегчённый - полегчений, об[з]легчений, розважений. Облегчаемый - по[об]легчуваний.
    * * *
    несов.; сов. - облегч`ить
    1) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти, обле́гшувати, обле́гшити
    2) техн. поле́гшувати, поле́гшити, обле́гшувати, обле́гшити

    Русско-украинский словарь > облегчать

  • 125 облегчение

    полегч[кш]ення, полегчіння, улекшення, полегкість (-ости), (на кого) полекша, пільга, ульга. -ние совести - полегкість сумлінню. Почувствовать -ние от болезни - стати легше, полегшати, попустити кому. [Йому полегшало, попустило]. -ние обстоятельств - вольгота, пільга. -ние мороза - одлига. -ние налогов - зменшення податків. Давать, дать -ние - давати, дати полегкість, пільгу кому. Получать, -чить -ние - дізнавати, дізнати полегкости, пільги.
    * * *
    1) ( действие) поле́гшення, обле́гшення, поле́гшування, обле́гшування
    2) ( чувство успокоения) поле́гшення, поле́гкість, -кості; диал. пі́льга
    3) (льгота, послабление в чём-л.) поле́гкість, поле́гша, поле́гшення; по́пуст, -у

    Русско-украинский словарь > облегчение

  • 126 обминать

    I. обминуть и обминовать обминати, обминути кого, що.
    II. обмять (вокруг) обминати, обім'яти; (всё) м'яти, зім'яти; (снег, землю и т. д.) утоптувати, утоптати; (траву) толочити, витолочити; (конопли) тіпати, потіпати. -нать, обмять бока - латати, по[об]латати боки, давати, дати наминачки кому. -нать, об(о)мять лошадь, -дей - проїжджувати, проїздити, проїхати коня, коні (коней). Обмятый - обім'ятий, зім'ятий, утоптаний, потіпаний.
    * * *
    несов.; сов. - обм`ять
    обмина́ти, обім'я́ти; ( утаптывать) уто́птувати, утопта́ти

    Русско-украинский словарь > обминать

  • 127 обнаруживать

    обнаружить
    1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);
    2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -
    1) відкриваний;
    2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -
    1) відкритий, знайдений;
    2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.
    * * *
    несов.; сов. - обнар`ужить
    виявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити

    Русско-украинский словарь > обнаруживать

  • 128 обновляться

    обновиться о(б)новлятися, о(б)новитися, поновлятися, поновитися, приновлятися, приновитися, новитися. [Діла добрих обновляться, діла злих загинуть (Шевч.). Як усякому свою одежу давати, так вона-ж не новиться].
    * * *
    несов.; сов. - обнов`иться
    обновля́тися и обно́влюватися, обнови́тися, оновля́тися и оно́влюватися, онови́тися; поновля́тися и поно́влюватися, понови́тися

    Русско-украинский словарь > обновляться

Страницы

См. также в других словарях:

  • давати — ДАВАТИ, арх. – Давать. – Ясак не будите давати никоторого, шибко худо будет, бойе (2. 17). Сл.РЯ XI XVII 4. 164: давати (885 г.) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • давати — ДАВА|ТИ (59), Ю, ѤТЬ гл. 1. Давать в руки, вручать: дѣте(м) ножа не даваи. Пч к. XIV, 33. 2. Отдавать, передавать: не могѹть завѣщаваті ни даровъ давати. (δωρεῖσθαι) КР 1284, 325в; А мнѣ, кнѩз<ю> Ивану, что дал кнѩз<ь> вел<и>кии …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… …   Український тлумачний словник

  • давати застрик — Рс. Давати укол (мед.) …   Словник лемківскої говірки

  • давати — [дава/тие] дайу/, дайе/ш, дайеимо/, дайеите/ …   Орфоепічний словник української мови

  • давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… …   Словник синонімів української мови

  • давати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • давати причастя — Те саме, що причащати …   Словник церковно-обрядової термінології

  • давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати …   Словник церковно-обрядової термінології

  • давати дару — прилучати, залучати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Стела Давати — [1] Стела Давати  это найденная в Душетском муниципалитете, в селе Давати, Грузия, каменный барельеф. На барельефе изображение двух архангелов  Михаила и Гавриила, которые держат посередине пергамент с изображением древнего грузинского… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»