-
1 даватися
= датися1) pass. to be given2) ( бути легким для засвоєння) to be ( to come) easyне легко даватися комусь (не засвоюватися) — not come easy ( naturally) to smb.
3)не даватися комусь (ухилятися) — to dodge, to evade
даватися взнаки — to make oneself ( itself) felt
4) to let oneself, to allow oneself (бути пійманим, обдуреним) -
2 даватися
Iдава́ться, да́тьсяII(только соверш.: стать предметом постоянного пристрастного внимания) да́тьсяIII несоверш.дава́ться; подава́ться; предоставля́ться; доставля́ться; преподава́ться; снабжа́ться; отпуска́ться; присва́иваться -
3 даватися
dawatysjaдієсл. -
4 дати
-
5 датися
-
6 диво
сwonder, marvel, prodigyдиву даватися — to be amazed with wonder, to wonder, to marvel
на диво — marvellously, splendidly
-
7 датися
см. даватися -
8 оцінка
ОЦІНКА - одне з основних (поряд з нормою та цінністю) понять аксіології (теорії цінностей) та логіки оцінок (формальної аксіології), яке відображає ціннісний аспект взаємодії дійсності та людини. О. може даватися за різними ознаками, проте найчастіше - добре/погано Ї. ї слід відрізняти від кваліфікації, в яку входять, окрім власне О., параметричні розрізнення типу "великий/малий". В О. завжди присутні суб'єкт О. (особа, соціум), з точки зору якого дається О., об'єкт О. (предмет, подія, стан справ), до якого відноситься О., а також оціночний предикат (оціночне відношення), що характеризується специфічними ознаками відношення суб'єкта до об'єкта О. (емотивність, емоціональність, раціональність). Структуру О. можна зобразити як універсальну модальну рамку, яка накладається на висловлювання і не співпадає з його логіко-семантичною і синтаксичною побудовою. Висловлювання з О. містить дескриптивну і недескриптивну (модальну) частини. Перша описує стан справ, друга висловлює щось з цього приводу. В О. завжди взаємодіють суб'єктивний і об'єктивний (дескриптивний, ознаковий) фактори, внаслідок чого встановлюється ціннісне відношення між суб'єктом і об'єктом О. Опозиція суб'єкт - об'єкт в оціночній структурі не тотожна протиставленню суб'єктивності та об'єктивності в семантиці. Суб'єкт спирається і на своє відношення до об'єкта 0., і на стереотипні уявлення про нього, і на шкалу 0., на якій розташовані його ознаки; в свою чергу, в об'єкті О. поєднуються суб'єктивні і об'єктивні ознаки. Оціночний та дескриптивний компоненти при цьому часто неподільні. Важливою частиною структури О. є її шкала, яка відбиває, з одного боку, відношення суб'єкта до об'єкта, а з іншого - властивості об'єкта. Вона неперервна, неоднорідна, має зони зростання, невизначеності (навіть відсутності) ознаки і норми. Суб'єкт дає О. на основі наявних з його ціннісної картини світу шкали та стереотипів, виконуючи операції порівняння. Емотивістські концепції виходять із того, що емоційний аспект О. є первинним, раціональний - вторинним, а сама О. не може бути верифікована ані як істинна, ані як хибна Н. атуралістські концепції оціночні значення прямо приписують об'єктам О. Зокрема, інтуїціоністи вважають оціночні властивості об'єктивною реальністю і намагаються логічно вивести їх із дескриптивних властивостей. Найчастіше смисл О. імплікативно пов'язаний з дескриптивним. В О. суттєва істинність встановлюється не відносно об'єктивного світу, а відносно концептуального світу учасників акту комунікації. Вона додає до пропозиціонального змісту висловлювання елемент, пов'язаний з прагматикою комунікації, відображає злиття семантики (власного значення мовних одиниць) і прагматики (умов реалізації комунікації), передбачає співіснування ціннісної і предметної картин світу.О. Кравченко
См. также в других словарях:
даватися — даю/ся, дає/шся; мин. ч. дава/вся, дава/лася, лося; наказ. сп. дава/йся; недок., да/тися, да/мся, даси/ся, да/сться; дамо/ся, дасте/ся, даду/ться; мин. ч. да/вся, дала/ся, дало/ся; наказ. сп. да/йся; док. 1) звичайно із запереч., розм. Дозволяти… … Український тлумачний словник
даватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
датися — див. даватися … Український тлумачний словник
забирати — а/ю, а/єш, недок., забра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех.Брати що небудь собі, із собою. || Схопивши, охопивши рукою (руками або яким небудь знаряддям), брати щось. || Витягати, висмоктувати з чого небудь. 2) перех. Вести, везти кого небудь із… … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник
подаватися — аю/ся, ає/шся, недок., пода/тися, да/мся, даси/ся, да/сться, док. 1) Відправлятися, вирушати куди небудь, ідучи, їдучи, відлітаючи і т. ін. 2) Приступати до якої небудь служби, діяльності; вступати кудись, ставати ким небудь. || Збиратися,… … Український тлумачний словник
бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… … Словник синонімів української мови
звертатися — звернутися (спрямовувати свої слова, свою мову до кого н.), о(б)зиватися, о(бі)зватися, окликатися, окликнутися, у[в]даватися, у[в]датися, апелювати … Словник синонімів української мови
хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… … Словник синонімів української мови
щастити — безос. (кому ітися на щастя, на успіх кому н.), таланити, у[в]даватися, у[в]датися, фортунити, і[й]тися, щаститися … Словник синонімів української мови
