Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гірчити

  • 1 знесірчити

    техн.; физ. обессе́ривать

    Українсько-російський політехнічний словник > знесірчити

  • 2 розвірчити

    техн. разбура́вливать

    Українсько-російський політехнічний словник > розвірчити

  • 3 оттопыривать

    оттопырить від[на]сто(в)бурчувати, від[на]сто(в)бурчити, відтобурчувати, відтобурчити, відставляти, відставити, віддувати, віддути, випинати, випнути, вип'ясти, відтопірчувати, відтопірчити, (о мног.) повід[на]сто(в)бурчувати, повідставляти. [Голуб крило відстобурчив. Окунь одтобурчить пірця, то щука й не візьме. Вовк одставив свій хвіст (Рудч.)]; (губу) копилити, від[за]копилювати, від[за]копилити, (о мног.) повід[за]копилювати; (уши) відгинати, відігнути, (о мног.) повідгинати (вуха). [З повідгинаними вухами]. Оттопыренный - від[на]сто(в)бурчений, відтобурчений, відтопірчений; (о губах) відкопилений, закопилений; (об ушах) одлеглий, повідгинаний.
    * * *
    несов.; сов. - оттоп`ырить
    відстовбу́рчувати, відстовбу́рчити и повідстовбу́рчувати, настовбу́рчувати, настовбу́рчити и понастовбу́рчувати, відстобу́рчувати, відстобу́рчити, настобу́рчувати, настобу́рчити и понастобу́рчувати; ( отставлять) відставля́ти, відста́вити; ( выпячивать) випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти и повипина́ти, віддува́ти и віддима́ти, відду́ти; ( губы) копи́лити и відкопи́лювати, відкопи́лити

    Русско-украинский словарь > оттопыривать

  • 4 распушиться

    1) розпуши́тися
    2) (распустить свои перья, шерсть) настовбу́рчитися, настовбу́рчити [своє] пі́р'я, настовбу́рчити [свою́] ше́рсть, настобу́рчитися, настобу́рчити [своє́] пі́р'я, настобу́рчити [свою́] ше́рсть

    Русско-украинский словарь > распушиться

  • 5 встопорщить

    настовбурчити, (о ткани) згарбати.
    * * *
    настовбу́рчити, настобу́рчити, мног. понастовбу́рчити; ( ощетинить) наїжа́чити, наї́жити

    Русско-украинский словарь > встопорщить

  • 6 скрючивать

    несов.; сов. - скр`ючить
    1) ( корчить) ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чую, -чуєш; ( искривлять) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш); ( сгибать крюком) карлю́чити, скарлю́чити и мног. покарлю́чити; (сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити, мног. диал. поку́лити
    2) ( сцеплять крюками) техн. скрю́чувати, -чую, -чуєш, скрю́чити

    Русско-украинский словарь > скрючивать

  • 7 стягивать

    несов.; сов. - стян`уть
    1) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати

    \стягивать вать войска́ — стя́гувати ві́йська

    \стягивать вать ло́дку с ме́ли — стя́гувати чо́вен з мілини́

    \стягивать вать сноп перевя́слом — стя́гувати сніп пере́ве́слом

    2) ( сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити и мног. посудо́мити; ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити
    3) (сов.: украсть) потягну́ти, потягти́, стягти́, стягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити, поти́рнти
    4) (сов.: получить с кого-либо) злупи́ти, -плю́, -пиш, зідра́ти (здеру́, здере́ш), зде́рти

    Русско-украинский словарь > стягивать

  • 8 горчить

    1) (делать горьким) гірчити;
    2) (отзываться горьким) горенити. [Борщ горенить]; (о масле) бути трохи їлким.
    * * *

    Русско-украинский словарь > горчить

  • 9 искорёживать

    несов.; сов. - искорёжить
    1) крути́ти (кручу́, кру́тиш), покрути́ти; ( корчить) ко́рчити, поко́рчити; ( кривить) криви́ти, покриви́ти
    2) (перен.: портить, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити

    Русско-украинский словарь > искорёживать

  • 10 корчить

    скорчить
    1) (что) корчити, скорчити, (загибать, фамил.) коцюбити, скоцюбити, кандзюбити, скандзюбити, (о мн.) покорчити, покоцюбити, покандзюбити що. [Хлопці сиділи, постолики корчили (Грінч. III)];
    2) (безлично: сводить судорогой) корчити, скорчити, судомити, зсудомити, судити, зсудити, розсудити, коцюрбити, скоцюрбити, кандзюбити, скандзюбити, конозити, сконозити, (о мн.) покорчити, посудомити, покоцюрбити, покандзюбити, поконозити кого. [Відьму щоб корчило і ломило (Чуб. I). Щоб тобі ноги посудомило (Прилуцьк. п.). А бодай тебе розсудило (Звин.). Судорга судить руку (Борзенщ.)]. -чит его (в припадке) - його б'є, корчить (в нападі хвороби);
    3) (кого что из себя) удавати, удати, корчити, скорчити, строїти, ламати з себе кого, що. [Удає з себе пана (Сл. Ум.)]. -чить дитя - вдавати дитину, дитинитися. -чить старика - вдавати старого, старувати. -чить рожи - викривлятися, кривитися, викривитися, міни виробляти. -чить казанскую сироту - прибіднятися старця співати; біднитися - мов з татарської неволі втік. Скорченный - скорчений, скоцюблений, скандзюблений.
    * * *
    1) безл. ко́рчити, судо́мити, скру́чувати

    \корчить грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, виробля́ти міни

    2) ( прикидываться) ко́рчити; удава́ти, стро́їти

    Русско-украинский словарь > корчить

  • 11 напыживать

    напыжить
    1) (шерсть, перья) настовбурчувати, настовбурчити, напутрювати, напутрити, (о мног.) понастовбурчувати, понапутрювати що;
    2) -жить лошадь - напіжити (нахльостати, нах(а)лястати) коня. Напыженный -
    1) настовбурчений, напутрений, понастовбурчуваний, понапутрюваний;
    2) напіжений, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -
    1) (стр. з.) настовбурчуватися, бути настовбурчуваним, настовбурченим, понастовбурчуваним и т. п.;
    2) (натопыриваться) настовбурчуватися, настовбурчитися, наїжуватися, наїжитися, напужуватися, напужитися, надиматися, надутися, (спесиво) напиндючуватися, пиндючитися, напиндючитися, набундючуватися, бундючитися, набундючитися, (о мног.) понастовбурчуватися и т. п.; срв. Надуваться 4. [Шаравари напужилися (Квітка). Їхав напиндючившись (Свидниц.)];
    3) (натужиться) напинатися, напнутися и нап'ястися. [Нап'явсь, за гілечку смикнув (Котл.)]; (вдоволь, сов.) настовбурчити, -ся, напутрити, -ся, попостовбурчити, -ся (досхочу) и т. п.; срв. Пыжить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напыжить
    1) (шерсть, перья) настовбурчувати, -чує, настовбу́рчити и мног. понастовбу́рчувати, настобу́рчувати, настобу́рчити и мног. понастобу́рчувати; наї́жувати, -жує, наї́жити
    2) (придавать важный вид) набундю́чувати, набундю́чити, напиндю́чувати, напиндю́чити

    Русско-украинский словарь > напыживать

  • 12 нахохливать

    нахохлить настовбурчувати, настовбурчити, настовпужувати, настовпужити, наїжувати, наїжити, напутрювати, напутрити, (о мног.) понастовбурчувати, понастовпужувати, понаїжувати, понапутрювати що; срв. Наёживать. Нахохленный - настовбурчений, настовпужений, наїжений, напутрений, понастовбурчуваний и т. п. -ться - настовбурчуватися, настовбурчитися, понастовбурчуватися; бути настовбурчуваним, настовбурченим, понастовбурчуваним и т. п.; срв. Наёживаться и Надуваться 4. [Квочка, надувшись і настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила курчат (Коцюб.). Индичка настовбурчилась (Хорольщ.). Як напутривсь! дивіть! волосся догори! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нах`охлить
    настовбу́рчувати, -чує, настовбу́рчити и мног. понастовбу́рчувати, настобу́рчувати, настобу́рчити и мног. понасто́бурчувати; ( ощетинивать) наї́жувати, -жує, наї́жити, наїжа́чувати, -чує, наїжа́чити

    Русско-украинский словарь > нахохливать

  • 13 нахохливаться

    несов.; сов. - нах`охлиться
    1) настовбу́рчувати (-чує) пі́р'я, настовбу́рчити пі́р'я и мног. понастовбу́рчувати пір'я, настовбу́рчуватися, -чується, настовбу́рчитися и мног. понастовбу́рчуватися, настобу́рчувати пі́р'я, настобу́рчити пі́р'я и мног. понастобу́рчувати пі́р'я, настобу́рчуватися, настобу́рчитися и мног. понастобу́рчуватися; ( ощетиниваться) наї́жуватися, -жується, наї́житися, наїжа́чуватися, -чується, наїжа́читися
    2) перен. наї́жуватися, наї́житися, настовбу́рчуватися, настовбу́рчитися и мног. понастовбу́рчуватися, настобу́рчуватися, настобу́рчитися и мног. понастобу́рчуватися

    Русско-украинский словарь > нахохливаться

  • 14 перекорёживать

    несов.; сов. - перекорёжить
    1) ( ломать) трощи́ти, потрощи́ти и перетрощи́ти; ( коробить) жоло́бити, пожоло́бити и пережоло́бити
    2) ( сводить судорогами) ко́рчити, переко́рчити, судо́мити, посудо́мити, скру́чувати, скрути́ти

    Русско-украинский словарь > перекорёживать

  • 15 поводить

    повести или повесть
    1) кого, куда - поводити, повести кого, куди, (силой) провадити, попровадити кого куди. [Коли-б мене молодий хоч по хаті поводив. Повела його за руку до хати];
    2) повести (повесть) дело - повести справу. [Він так повів справи, що кооператив загинув (збанкрутував)]; (начать) почати, розпочати. -сти борьбу - почати (зчинити, сточити) боротьбу з ким, з чим;
    3) повести себя - повестися, повести себе, (хорошо) пошануватися, застаткувати. [Перше все по корчмах вештався, а як оженився, так і застаткував];
    4) чем - поводити, повести, рушати, рушити чим. Срв. Двигать. [Очима поводять. Повела рукою у той бік. Пальцями повела себе по виду (по лицу) (Г. Барв.)];
    5) повести к чему (привести) - привести, призвести до чого. Это ни к чему не приведёт - з цього нічого не буде (не вийде);
    6) поводить кого (задерживать) - поповодити, поволоводити. [І поволоводили мене позичальники, поки гроші повертали];
    7) безл. поводить, повело - (коробить) пачити, спачити, жолобити, зжолобити, (о мн.) попачити, пожолобити; (корчить) корчити, скорчити, покорчити. [Дошку спачило. Дошки попачило. Мені руку скорчило (повело)]. Срв. Поваживать, Поводить.
    * * *
    I несов.; сов. - повест`и
    1) пово́дити, повести́

    \поводитьть глаза́ми — пово́дити очи́ма (оча́ми)

    2) (сводить, передёргивать) безл. ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, зсудо́мити, зво́дити, звести́
    II
    ( водить некоторое время) поводи́ти; (долго, много) поповоди́ти; ( канителя) поволоводити

    Русско-украинский словарь > поводить

  • 16 распушить

    1) розпуши́ти, мног. порозпу́шувати, -шую, -шуєш
    2) (распустить, встопорщить - перья, шерсть) настовбу́рчити, настобу́рчити; мног. понастовбу́рчувати, -чую, -чуєш, понастобу́рчувати
    3) ( кого - разбранить) ви́лаяти, обла́яти, ви́лаяти на всі за́ставки (кого); ( разнести) рознести́, -несу́, -несе́ш (кого); ( отчитать) ви́читати (кому)

    Русско-украинский словарь > распушить

  • 17 распыжиться

    настовбу́рчитися, настобу́рчитися, наї́житися; ( распушить перья) настовбу́рчити (настобу́рчити) пі́р'я, наї́жити пі́р'я

    Русско-украинский словарь > распыжиться

  • 18 растопорщить

    настовбу́рчити и настобу́рчити, наї́жити; ( растопырить) розчепі́рити

    Русско-украинский словарь > растопорщить

  • 19 сводить

    I несов.; сов. - свест`и
    1) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш); ( о судороге) ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, -мить, зсудо́мити

    глаз не \сводитьть с кого́ — оче́й не зво́дити з ко́го (не відво́дити від ко́го)

    свело́ ру́ку — ско́рчило (зсудо́мило, звело́) ру́ку

    \сводить сти́ с горы́ — звести́ з гори́

    \сводить сти́ с престо́ла — ски́нути з тро́ну

    \сводить сти́ с пьедеста́ла — перен. зсади́ти (зня́ти) з п'єдеста́лу

    \сводить сти́ счёты с кем — см. счёт 4)

    \сводитьть перемы́чку — строит. зво́дити (змика́ти) переми́чку

    \сводитьть су́дорогой — зво́дити су́дорогою (ко́рчем), судо́мити

    \сводитьть с ума́ кого́ — см. ум

    2) (заводить, завязывать - знакомство, дружбу) заво́дити, заве́сти

    \сводить ти́ знако́мство с кем — заве́сти знайо́мство з ким

    3) (изменять тему разговора, мысли) перево́дити, переве́сти, зво́дити, зве́сти
    4) ( пятно) виво́дити, ви́вести

    \сводитьть пя́тна — виво́дити пля́ми

    5) (несов.: уничтожать лес) вини́щувати, -щую, -щуєш, ни́щити, зни́щувати
    6) ( рисунок - на кальку) перебива́ти, переби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, перево́дити, переве́сти
    7) ( отбирать) відбира́ти, відібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( забирать) забира́ти, забра́ти; ( похищать) кра́сти (кра́ду, кра́деш), укра́сти, викрада́ти, ви́красти, -краду, -крадеш; ( обычно из конюшни) виво́дити, ви́вести
    8) (сов.: отвести) відве́сти
    II сов.
    повести́, -веду́, -веде́ш

    \сводитьть сы́на в теа́тр — повести́ си́на до теа́тру

    Русско-украинский словарь > сводить

  • 20 скорёжить

    1) ( изогнуть) скрути́ти (скручу́, скру́тиш) и мног. покрути́ти; ( искривить) покриви́ти, -кривлю́, -кри́виш; ( покоробить) зжоло́бити, -блю, -биш, пожоло́бити
    2) (свести судорогой, скорчить) ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чує, скрути́ти и мног. покрути́ти, зсудо́мити, -мить

    Русско-украинский словарь > скорёжить

Страницы

См. также в других словарях:

  • розтепірчити — дієслово доконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • гірчити — чу/, чи/ш, недок. 1) перех. Насичувати гіркотою. 2) тільки 3 ос., неперех. Мати гіркуватий смак, віддавати гірким. || безос …   Український тлумачний словник

  • згірчити — чу/, чи/ш, док., перех. Зробити гірким на смак …   Український тлумачний словник

  • знесірчити — чу, чиш, док., знесі/рчувати, ую, уєш, недок. Видалити сірку з розплавленого металу (чавуну, сталі) додаванням спеціальних речовин …   Український тлумачний словник

  • мірчити — чу, чиш, недок., зах. Брати частину зерна за помел …   Український тлумачний словник

  • нагірчити — чу/, чи/ш, док., перех., розм. Зробити гірким …   Український тлумачний словник

  • перегірчити — чу/, чи/ш, док., перех., розм. Зробити дуже, занадто гірким …   Український тлумачний словник

  • погірчити — чу/, чи/ш, док., перех. Додати гірчиці …   Український тлумачний словник

  • розтепірчити — див. розтепірчувати …   Український тлумачний словник

  • гірчити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • згірчити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»