-
1 гучний
( із сильним резонансом) hollow, resonant, booming; (про сміх, веселощі) noisy, ringing, loud, sonorous; boisterous -
2 гучний
( про судовий процес) celebrated -
3 гучний
гро́мкий; ( с ясным звучанием) зво́нкий, зву́чный; ( с сильным резонансом) гу́лкий; (резкий и сильный - о голосе, крике) зы́чный; (сопровождающийся шумом прям., перен.) шу́мный -
4 гучний
hucznyjприкм.hałaśliwy, huczny -
5 гучний
ხმაურიანი -
6 гучний
галосныголасныгучнызычнытлумны -
7 гучний
şamatalı; küçlü -
8 гучний скандал
( із тяжкими наслідками) serious scandal -
9 гучний судовий процес
high-profile trial, cause celebre, celebrated trialУкраїнсько-англійський юридичний словник > гучний судовий процес
-
10 голосний
-
11 громовий
thunderous; tonytrual; ( гучний - про голос) stentorian -
12 звучний
sonorous, resonant, resounding; ( гучний) loud -
13 крик
чshout, cry; ( заклик) call; ( оклик) hollo; ( гучний) outcry, clamour, vociferation; ( галаслива суперечка) brawl; ( пронизливий) scream, shriek, yell, screech; ( осла) bray; ( сови) hoot, screech; ( чайки) squawk
См. также в других словарях:
гучний — а/, е/. 1) Який дзвінко лунає, якого далеко чути; дзвінкий, голосний. || Який утворює або здатний утворювати голосні, дзвінкі звуки. 2) Те саме, що бучний. 3) Який став широко відомим; який набув великого розголосу. 4) перен. Пишномовний,… … Український тлумачний словник
гучний — (який дзвінко лунає, якого далеко чути), дзвінкий, голосний, лункий, голосистий … Словник синонімів української мови
гучний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гучний — на, не, Рс. Бучний, голосний, шумний. Мій кум зрбоив гучне весіля … Словник лемківскої говірки
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
гаркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Кричати різко і уривчасто. || на кого. Погрожувати окриком. 2) Видавати гучний уривчастий звук. || по чому. З силою стукати, видаючи гучний уривчастий звук … Український тлумачний словник
рев — у, ч. 1) Гучний, протяжливий крик тварини, тварин; ревіння. || Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. || перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. 2) розм. Голосний плач … Український тлумачний словник
ревіння — я, с. 1) Гучний, протяжливий крик тварини, тварин. || Несамовитий крик, гвалт, лемент людини, людей. || перен. Звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварини, тварин; сильний шум, гуркіт. 2) рідко. Дуже голосний плач, ридання … Український тлумачний словник
ревіти — і ревти/, ву/, ве/ш; мин. ч. реві/в, реві/ла, ло і рів, ревла/, ло/; недок. 1) Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т.… … Український тлумачний словник
реготати — очу/, о/чеш і рідко реготі/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен. Створювати розкотистий… … Український тлумачний словник
басило — а, ч. і с., розм. Дуже гучний, сильний бас … Український тлумачний словник