гурток

lat. hurtoc

* * *

кружок

* * *

кружок

1) гру́ппа, кружо́к

2) (организация лиц, объединившихся для совместных занятий) кружо́к

3) ( небольшое количество) гру́ппа, гру́ппка

кружок

წრე

грамада

гурт

кацёлка

кружок

tögerek

ВІДЕНСЬКИЙ ГУРТОК - група філософів, математиків та інших вчених, яка була створена у 1925 р. за ініціативою Шліка і під його керівництвом проіснувала у Відні до кін. 30-х рр.; започаткувала основні принципи логічного позитивізму. В. г. перебував під інтелектуальним впливом "ранньої" філософії Вітгенштайна (періоду "Логіко-філософського трактату"). Філософська позиція В. г. була антиметафізичною і "науковою", що виявлялось у відстоюванні і пропаганді "принципу верифікації": значенням пропозиції є метод її верифікації. У 1929 р. В. г. публікує свій маніфест "Наукова концепція світу. Віденський гурток", який присвячує Шліку. Основні тези маніфесту: 1) заперечення метафізики як такої, що позбавлена сенсу; 2) заперечення філософії як основоположної або універсальної науки, що існує поруч або стоїть над різними галузями єдиної емпіричної науки; 3) обґрунтування тавтологічного характеру істинних пропозицій логіки і математики. До В. г., крім Шліка (лідера і засновника), Карнапа (найбільш відомого представника) і Нейрата (найбільш радикального члена), належали філософи Бергман, Фейгль, Крафт, Наткін, Радакович, Вайсман, математики Гьодель, Хан, Менгер, Хан-Нейрат (друга дружина Отто Нейрата і сестра Ганса Хана) і фізик Франк. Десять осіб зазначені як симпатики, серед яких найбільш відомими були Рейхецбах і Греллінг у Берліні, Кайла у Фінляндії, Рамсей в Англії. Ейнштейна, Рассела і Вітгенштайна згадують у маніфесті окремо як "визначних представників наукової концепції світу" (див. аналітична філософія, логічний позитивізм).

* * *

1) кружок, -жка муж.

2) (группа, организация) гурток, -тка муж.

гурток

коло

круг

кружок

гурток

кацёлка

гурток

коло

круг

кружок

1. n

1) круг, коло; кільце

2) група; гурток, коло (знайомих тощо)

3) сфера, галузь

4) цикл; круговорот

5) pl громадські кола

6) обідок

7) театр. ярус

8) арена цирку

9) логічне коло; порочне коло (тж vicious circle)

10) спорт. круг для метання

2. v

1) рухатися по колу; обертатися; кружляти; крутитися, вертітися

2) оточувати

3) передавати (переходити) по колу

4) циркулювати

* * *

1) l. коло; круг; кільце, оточення

2) сфера, область; коло ( інтересів)

3) коло ( людей); група; гурток; pl кола (правлячі, ділові)

4) круговорот, цикл

5) ободок; світне коло ( навколо Місяця)

6) = circlet II

7) миcт. ярус; арена цирку

8) icт. округ

9) acтp. орбіта; коло, сфера ( про шляхи небесних світил); диск ( Місяця)

10) логічне коло; порочне коло (тж. vicious circle) 1l. мaт. коло; круг

11) cпeц. кругова траєкторія; cпeц. кільцева транспортна розв'язка

12) cпopт. круг для метання; оборот ( гімнастика); поворот ( кінний спорт); pl махи на коні ( гімнастика)

13) гeoгp., acтp. коло; паралель; гeoд. лімб, бусоль

14) apxeoл. кромлех

1) рухатися по колу; обертатися, вертітися; кружляти, крутитися

2) оточувати

3) передавати або переходити по колу

4) Циркулювати

1) гурток; коло осіб із спільними інтересами

2) збори гуртка (товариства, об'єднання)

* * *

1. n

1) інститут; науково-дослідна установа, науково-дослідний заклад

2) асоціація, товариство (наукове, релігійне тощо); гурток

3) (професійна) вечірня школа

4) амер. короткотермінові курси

5) pl юр. основи права, інституції

2. v

1) установлювати; засновувати; запроваджувати

2) починати (слідство, розслідування)

3) церк. призначати (на посаду — in, into, to); наділяти владою

4) юр. призначати (когось) спадкоємцем

5) навчати, наставляти

* * *

1) інститут ( науково-дослідна установа або навчальний заклад); асоціація, товариство (наукове, релігійне); гурток; вечірня школа, професійна; aмep. короткострокові курси; серія лекцій ( для підвищення кваліфікації)

2) інститут

1) встановлювати, вводити; засновувати; починати, порушувати ( справу)

2) цepк. (in, into, to) призначати ( священика)

3) юp. призначати спадкоємцем

ПРОСВІТНИЦТВО В УКРАЇНІ - ідеї П. в У. набувають поширення з кін. XVIII ст. Спираючись на ідеологію раннього Просвітництва, відображену в творчості професорів КМА, укр. філософи звертаються до вирішення проблем сутності людини, її пізнавальних здатностей, розуміння людського щастя й обґрунтування шляхів, що ведуть до його досягнення. У гносеологів-просвітників визначальну роль відіграє сенсуалізм. У соціальній проблематиці переважає інтерес до питань походження людського суспільства, нерівності між людьми, до держави, власності, релігії з позицій теорії "природного права" і "суспільної угоди". З цих позицій аналізується також місце і роль науки та філософії в житті суспільства. Зусиллями окремих гуртків (гурток Паліцина в с. Полівка на Харківщині, гурток Пассека в Кременчуці та ін.) та філософів (Ковельський, Лодій та ін.) проводиться значна робота з перекладів та популяризації творів видатних представників франц. та нім. Просвітництва. Певна специфіка поширення просвітницьких ідей в Україні полягає у виразній орієнтації на здобутки нім. Просвітництва С. уть онтологічних та гносеологічних ідей укр. речників просвітницької філософії не можна зрозуміти, не враховуючи значного впливу на них філософії Вольфа. Вольфіанська філософія, як типовий виплід нім. Просвітництва, особливо у викладі учня Вольфа Баумейстера, з друг. пол. XVIII ст. стає ледь не офіційним посібником з філософії в Україні. В 1790 р. Лодій здійснює переклад "Моральної філософії" Баумейстера, започаткувавши розробку укр. філософської термінології. В кін. XVIII ст. це була єдина філософська книга, видана мовою, близькою до місцевої укр. Лодій - один із перших, хто познайомив укр. громадськість із філософією Канта, яка була своєрідним підсумком європейської просвітницької традиції. Ідеї засновника нім. класичної філософії поширюють в Харкові Якоб, Шад, в Закарпатті - Довгович. Перший у Російській імперії переклад Канта було здійснено Рубаном, що видав у 1803 р. в м. Миколаєві "Кантово основание для метафизики нравов" Н. авіть у творчості філософів, що спиралися на ідеї франц. просвітників, яскраво виявлена тенденція до синтезу цих ідей з філософією нім. Просвітництва (Козельський). Переважання ідей Просвітництва в філософській думці України кін. XVIII - поч. XIX ст. не було абсолютним. Поле їхнього впливу обмежувала в цей час філософія, що тяжіла до традиції Романтизму.