-
1 гуркотіти
-
2 гуркотіти
греме́ть; ( сильнее) громыха́ть, ( время от времени) погромы́хивать; ( с раскатами) грохота́ть -
3 гуркотіння
сcrash(ing); rolling; ramble, rambling ( віддалене) -
4 гуркотіння
громыха́нье; гро́хот, грохота́нье -
5 думбур эт-
гуркотіти О, К. -
6 кӱтӱрдэ-
гуркотіти О. -
7 гуркотати
= гуркотітиto thunder, to boom, to roll, to roar, to rattle, to rumble -
8 грохотанье
гуркоті́ння, гуркота́ння, грю́кання; гу́ркання, усилит., грюкани́на; тарахкоті́ння, тарахкотня́; ( грохот с раскатами) гук, -у -
9 turkotać
гуркотіти, грюкати -
10 думбурда-
гуркотіти, торохтіти, гриміти О, К; башым думбурдай голова в мене стугонить К. -
11 дырылда-
гуркотіти, грюкати, рокотати О. -
12 ғурулда-
гуркотіти, гуркати, бурчати О, К. -
13 rumble
1. n1) грюкання; гуркотіння, гуркіт; гул2) ремствування, нарікання, невдоволення3) погана чутка5) амер., авт. відкидне сидіння (тж rumble seat)6) амер. сварка, скандал7) бійка між бандами підлітків8) розм. спіймання на місці злочину9) обшук (в пошуках наркотиків)2. v1) грюкати, гуркотіти, гриміти2) їхати у труському грюкотливому екіпажі3) бурчати4) говорити голосно5) бачити наскрізь; усе розуміти* * *I n1) гуркіт, гримання, грюкання, гуркотіння; гул2) ремство, скарги; невдоволення; недобрі чутки4) = rumble seat5) aмep.; cл. сварка, скандал; бійка між бандами підлітків6) cл. піймання на місці злочину; обшук (особл. у пошуках наркотиків)II v1) гриміти, гуркотіти, грюкати3) гурчати4) говорити голосно (rumble out, rumble forth)5) тex. очищати в галтувальному барабаніIII vбачити наскрізь, розуміти -
14 греметь
грянуть1) (о громе) гриміти, гримотіти, гримотати, гримнути, гуркотіти, вигрімляти. Начинать греметь - загрімляти, нагримати. [Вже грім нагрима]. Перестать греметь - відгриміти;2) (о стрельбе) гримати. [Гармата гримала];3) (посудой, чем-либо металлическим) бряжчати; громічати;4) (об экипаже) торохтіти, гуркотіти;5) (о барабане) торохкота[і]ти.* * *1) гримі́ти; (о громе диал.) вигри́мувати, вигримля́ти; (громыхать, грохотать) гуркоті́ти, гуркота́ти, гурча́ти; (о громе, выстрелах) гука́ти; ( о повозке) торохті́ти; ( о звуках бубна) бубни́ти; ( сильно звенеть) бряжча́ти, бря́зкати, усилит., брязкоті́ти2) (перен.: славиться) луна́ти, гримі́ти -
15 bang
1. n1) сильний удар2) вибух; постріл; бах, бац3) pl рад. тріскіт4) розм. стрімкість, навальність, натиск; енергія5) розм. задоволення, насолода; приємне збудження; введення наркотика6) pl чубок7) гашиш2. adv розм.1) саме, просто, прямо2) раптом, несподівано3) дуже, здорово4) гучно, шумноbang to rights — розм. на місці злочину
3. vto bang oneself against smth. — ударитися об щось; наткнутися на щось
3) гуркотіти, гриміти4) розм. бити, лупцювати, дубасити5) розм. перевершувати6) розм. вводити собі наркотики; бути наркоманом7) підстригати волосся чубчиком* * *I n1) сильний удар2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!3) стрімкість; напір; енергія4) пoлiгp. знак оклику5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносиниII adv1) саме, прямо, точно2) раптом, раптово3) емоц.- посил. здорово, дуже4) голосно, галасливо5)bang off — cл. негайно, відразу
III nbang to rights — cл. на місці злочину
1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)3) гуркотіти, грюкати4) бити, лупцювати, дубасити5) cл. побивати, перевершувати6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом7) трахнутиIV n; pl V v2) коротко підстригати хвіст коня або собаці -
16 brattle
1. nгуркіт; рокіт2. vгриміти, гуркотіти; рокотати* * *I [`brʒtl] nшотл. гуркіт; рокітII [`brʒtl] vшотл. гуркотіти; гриміти; рокотати -
17 clatter
1. n1) стукіт; дзенькіт (посуду)2) гуркіт, брязкіт3) тупіт; стугоніння4) базікання; гомін; торохтіння2. v1) стукати; гриміти2) гуркотіти; гупати; грюкати3) базікати, торохтіти* * *I n1) стукіт, дзенькіт ( посуду)2) гуркіт, брязкіт; невиразний шум; гамір3) тупіт; дріб підборів4) базікання, торохтіння; дiaл. лихослів'я, пліткиII v1) стукати, грюкати2) гуркотіти, гримотіти4) базікати, торохтіти; дiaл. чесати язиком, розносити плітки, лихословити -
18 grumble
1. n1) бурчання; нарікання; ремствування2) pl поганий настрій3) гуркіт грому; грюкіт2. v1) бурчати; скаржитися; нарікати (на — about, at, over)2) гриміти, гуркотіти* * *I n1) бурчання, ремствування; скарга; pl поганий настрій2) розкоти грому; гуркітII v1) бурчати, скаржитися2) гуркотіти, гриміти -
19 mutter
1. n1) бурмотання2) бурчання3) далекий гуркіт (грому)2. v1) мимрити, бубоніти2) говорити нечітко й тихо3) бурчати (на когось — against, at)4) глухо гуркотіти* * *I = muttering II v1) бурмотати, мимрити; говорити тихо, невиразно; говорити по секрету2) (against, at) бурчати, гиркати -
20 rattle
1. n1) тріск; гуркіт; деренчання; перестукування2) галаслива балаканина, тріскотня; метушня3) невгамовний балакун, торохтій; цокотун, цокотуха; базікало4) дитяче брязкальце5) калатало (нічного сторожа)6) кільця на хвості гримучої змії7) хрип, хрипіння; передсмертний хрип9) амер., розм. ставленняalarm rattle — мор. клаксон для подачі сигналу тривоги
2. v1) тріскотіти, торохтіти; гуркотіти, гриміти; деренчати; гучно стукати; брязкати2) рухатися з гуркотом3) мчати, гнати (тж rattle along)4) трясти5) говорити без угаву, базікати, торохтіти (звич. rattle on, rattle away, rattle along)6) відбарабанити, відтарабанити (урок, промову) (звич. rattle away, rattle along, rattle on)7) квапливо робити щось8) розм. бентежити; хвилювати, турбувати; лякати, страхатиdon't get rattled! — не хвилюйтеся!, спокійно!
9) хрипіти (про вмираючого)10) шпетити; давати прочуханаrattle along (off, on) — відтарабанити; говорити без угаву
rattle away — відкотити, відкинути з гуркотом
rattle down — а) з гуркотом звалитися; б) з гуркотом скинути
rattle through — підштовхувати, прискорювати, квапливо робити
* * *I [`rʒtl] n1) тріск; гуркіт; деренчання; перестук; тріскотня, балаканина; метушня2) брязкальце ( дитяче); тріскачка (сторожа, уболівальника); брязкальце ( гримучої змії); торохтій, базіка ( про людину); пустомеля3) хрип, хрипіння; передсмертний хрип; ( the rattles) круп ( хвороба)4) aмep.; cл. ставлення, поводження5) гipн. грохот; барабанний млинII ['rʒtl] v1) тріщати; гуркотіти, грюкати; гриміти (посудом, ключами); деренчати; бриньчати, бряжчати; голосно стукати2) рухатися з гуркотом ( rattle along); мчати, нестися ( rattle along); трясти3) базікати, торохтіти, говорити без угаву (rattle on, rattle away, rattle along)4) схвилювати, збентежити; вивести з себе; злякати, залякати; приголомшити5) хрипіти ( про вмираючого)6) миcл. підняти (звіра, птаха); сполохати; переслідувати, гнати ( лисицю)
См. также в других словарях:
гуркотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гуркотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гуркотій — я/, ч. Той, хто постійно гуркотить; неспокійна людина … Український тлумачний словник
гуркотіти — див. гуркотати … Український тлумачний словник
гуркотіти — [гуркоут’і/тие] коучу/, коти/ш, котиемо/, котиете/; нак. коти/, коут і/т … Орфоепічний словник української мови
гуркотіння — див. гуркотання … Український тлумачний словник
гуркотання — гуркоті/ння, я, с. Дія за знач. гуркотати, гуркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
вигримляти — я/є і вигри/мувати, ує, недок., розм. Раз у раз гриміти, гуркотіти … Український тлумачний словник
відгуркотіти — очу/, оти/ш, док. Перестати, закінчити гуркотіти … Український тлумачний словник
грумотіти — очу/, оти/ш, недок., заст. Гуркотіти, гуркотати … Український тлумачний словник
гуркотати — очу/, о/чеш і гуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Підсил. до гуркати. 2) Видавати переливчасті звуки (про голубів, горлиць); воркувати … Український тлумачний словник