-
1 гумор
ч1) humourтонкий гумор — lambent humour, light vein of humour
чорний гумор — grim/black humour
почуття гумору — sense of humour, funny bone, risibles
2) ( настрій) mood, frame of mind -
2 гумор
Makarov: humor -
3 гумор
-
4 гумор
-
5 гумор
humorч. -
6 гумор
-
7 гумор
настрій -
8 гумор
იუმორი -
9 гумор
гумар -
10 гумор
настрій -
11 гумор
-
12 იუმორი
гумор -
13 humor
гумор -
14 humor
-
15 гумар
гуморнастрій -
16 гумар
гуморнастрій -
17 настроение
1) (действие) - см. Настройка 1, оконч.;2) настрій (-рою), (очень редко) направа, (расположение духа) гумор (-ру), дух (-ху). [Цей настрій нарешті й запанував над Лаговським (Крим.). Ходили чутки про страйк і вливали якийсь новий настрій в темну задурену масу (Черкас.). У рожевім настрої (Франко). Сутичка вийшла в настроях родини (Виннич.). Євреї, поярмаркувавши, очевидячки ще були в ярмарковій направі: розказували усі заразом (Н.-Лев.). Почала розуміти часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дражливість (Франко). Уже дух і так був на мене (-ние против меня) гіркий (Борзенщ.)]. Дурное (плохое) -ние - поганий настрій. -ние биржи - настрій на біржі. Повышательное -ние, -ние на повышение - ростучий настрій (на біржі), тенденція збільшувати. Повышенное -ние - піднесений настрій. Сдержанное -ние - стриманий настрій. Хорошее -ние - гарний (добрий) настрій, добрий гумор. Быть в плохом, хорошем -нии - бути в гарному (в доброму) настрої, бути в доброму гуморі (дусі), бути в поганому настрої (не в доброму гуморі). [Ви в доброму гуморі, як і завжди (Виннич.)]. Быть в -нии делать что - бути в настрої (мати настрій) робити що. [Я саме в настрою з ким-небудь говорить (Самійл.)]. Быть не в -нии - бути не в доброму настрої (гуморі, дусі), (не в духе) бути не в гуморі. [Володимир встав другого дня не в гуморі (Крим.)]. Быть не в -нии делать что - не мати настрою робити що. -ние умов - настрій (людських) дум.* * *на́стрій, -роюбыть не в \настроение нии — ( не в духе) бу́ти не в [дброму] на́строї (не в гу́морі)
\настроение ние ду́ха — на́стрій
челове́к \настроение ния — люди́на на́строю
-
18 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
19 drollery
-
20 humorism
n1) гумор2) мед., іст. доктрина про основні «соки» людського тіла* * *I = humoralism; n; мед. II n1) гумор2) icт.; мeд. доктрина про основні "соки" людського тіла
См. также в других словарях:
ГУМОР — (итал. umore, англ. humor, от лат. humor влага). Расположение, настроение духа; название это произошло оттого, что древние врачи находили, что расположение духа зависит от степени смешения твердых элементов тела с жидкими. Словарь иностранных… … Словарь иностранных слов русского языка
ГУМОР — лат. переиначено англичанами в юмор, и в этом виде принято у нас, ·в·знач. остроумия, веселого, забавного и острого выражения, добродушной колкости, насмешки, шутливой остроты. У всякого народа свой юмор. | то же слово, с франц. расположение,… … Толковый словарь Даля
гумор — humeur. См. Юмер … Исторический словарь галлицизмов русского языка
гумор — Гумор: настрій [II,IV] психічний стан, настрій, (не в гуморі: у поганому настрої); [1] … Толковый украинский словарь
гумор — у, ч. 1) Доброзичливо глузливе ставлення до чого небудь, спрямоване на викриття вад. 2) Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого небудь у комічному вигляді, а також твір літератури або мистецтва, що… … Український тлумачний словник
гумор — [гу/мор] ру, м. (на) р і … Орфоепічний словник української мови
гумор — мурог … Краткий словарь анаграмм
гумор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гумор — [گمار] асоси замони ҳозира аз гуморидан ва гумоштан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
гуморальный — гумор альный … Русский орфографический словарь
Кабельные и спутниковые телеканалы Украины — Тонис является первым украинским каналом, который тестировал своё вещание на спутнике. С 16 декабря 1994 года детище «Тониса» «Международный славянский канал», вёл спутниковое вещание с 06:30 до 10:30 и с 20:30 до 02:30 по местному времени… … Википедия
