-
1 гуманизация
гуманіза́ція -
2 гуманизм
гуманізм (р. -зму).* * *гуманізм, -у -
3 гуманист
гуманіст.* * *гумані́ст -
4 гуманитарный
гуманітарний.* * *гуманіта́рний -
5 гуманизм
-
6 гуманист
-
7 гуманистический
-
8 гуманитарий
-
9 гуманитарный
-
10 гуманизм
гуман||и́змм ὁ οὐμανισμός, ὁ ἀνθρωπισμός. -
11 гуманист
гуман||и́стм ὁ οὐμανιστής, ὁ ἀνθρωπιστής. -
12 гуманистический
гуман||исти́ческийприл οὐμανιστικός, ἀνθρωπιστικός. -
13 гуманизм
гуман||и́змhumanismo;\гуманизми́ст humanisto.* * *м.humanismo m, humanitarismo m* * *ngener. humanismo, humanitarismo -
14 гуманистический
гуманісти́чний -
15 гуманистка
гумані́стка -
16 гуманитаризация
гуманітариза́ція -
17 гуманитарка
гуманіта́рка -
18 гуманитарщик
гуманіта́рник -
19 гуманистка
-
20 гуманитаризация
- 1
- 2
См. также в других словарях:
гуманізм — [гуман’і/зм] му, м. (на) м і … Орфоепічний словник української мови
гуманіст — [гуман’і/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў … Орфоепічний словник української мови
гуманізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гуманіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гуманіст — а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму … Український тлумачний словник
гуманізація — [гуман іза/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
гуманізований — [гуман ізо/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
гуманітарний — [гуман іта/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
гуманізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гуманізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гуманізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови