-
1 губний
-
2 губний
губно́й -
3 губний
hubnyjприкм. -
4 wargowy
губний -
5 губной
губний.* * *губни́й -
6 labial
1. n1) фон. губний звук (тж labial sound)2) зоол. лабіальна пластинка2. adj1) фон. губний, лабіальний2) анат. губний* * *I n1) гpaм. губний звук2) зooл. лабіальна пластинкаII aгубний (aнaт.); гpaм. губний, лабіальний -
7 bilabial
adj фон.білабіальний, губно-губний (про звук)* * *I nфон. губно-губний звукII aфон. білабіальний, губно-губний -
8 labial
-
9 dentilabial
-
10 lip
1. n1) губа2) розм. зухвалі балачки; зухвалість; нахабство3) край (рани, кратера); виступ4) pl вінця (посудини)5) тех. козирок (ковша екскаватора)6) поріг (греблі)7) різальне лезоto hang on smb.'s lips — уважно слухати когось
to keep (to carry) a stiff upper lip — зберігати цілковите самовладання, не втрачати мужності; виявляти наполегливість
2. adj1) губний; що стосується губlip rashes — мед. висип на губах
2) нещирий, тільки на словах3. v1) торкатися губами2) поет. цілувати3) легко торкатися, плескатися, хлюпатися (про хвилі)4) мимрити, вимовляти тільки губами5) тех. відбортовувати* * *I [lip] n1) губа2) край (посудини, отвору, рани); виступ; тex. козирок ( ковша екскаватора)3) гiдp. поріг ( греблі)4) ріжуча кромка ( крайка)5) мyз. амбушюр6) зухвалість, нахабність, грубощіII [lip] aгубний; який стосується, відноситься до губIII [lip] vlip rashes — мeд. висип /лишай/ на губах; нещирий; лише на словах
1) торкатися губами; пoeт. цілувати; злегка торкатися, хлюпати ( об берег)2) бурмотати, вимовляти лише губами ( без голосу)3) тex. відбортовувати -
11 bilabial
I nфон. губно-губний звукII aфон. білабіальний, губно-губний -
12 звук
ч1) sound; муз. toneзвук пострілу — report of a shot, sound of a shot
шиплячий звук (шипіння) — fizzle; ( при смаженні на вогні) sizzle
2) лінгв.трубний звук — blare, blaring sound
шиплячий звук грам. — hiss, hush, sibilant
-
13 buccolabial
мед. -
14 labio-
-
15 oral
1. n1) розм. усний екзамен2) фон. шумна приголосна3) бот. стулка4) зоол. ротова пластинка2. adj1) усний; словесний2) анат. ротовий, оральний3) мед. стоматичний4) фон. шумний* * *I n1) усний іспит2) бoт. стулка3) зooл. ротова пластинкаII a1) усний; словеснийoral evidence — усні показання свідків; усні докази
2) "губний" ( для навчання глухонімих)3) aнaт. ротовий; оральный; оральний, для внутрішнього вживання4) гpaм. шумний -
16 fever-sore
n мед.губний лишай -
17 buccolabial
мед. -
18 dentilabial
a; грам. -
19 labio-
-
20 lip
I [lip] n1) губа2) край (посудини, отвору, рани); виступ; тex. козирок ( ковша екскаватора)3) гiдp. поріг ( греблі)4) ріжуча кромка ( крайка)5) мyз. амбушюр6) зухвалість, нахабність, грубощіII [lip] aгубний; який стосується, відноситься до губIII [lip] vlip rashes — мeд. висип /лишай/ на губах; нещирий; лише на словах
1) торкатися губами; пoeт. цілувати; злегка торкатися, хлюпати ( об берег)2) бурмотати, вимовляти лише губами ( без голосу)3) тex. відбортовувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
губний — I а/, е/. 1) Прикм. до губи I 1). Губні м язи. || Який виконується губами, діє за допомогою губ. || Признач. для губ. 2) лінгв. Який утворюється з активною участю губ (див. губа I 1)) (про звуки). II а/, е/. Прикм. до губа III … Український тлумачний словник
губний — лінґв. (про звук який утворюється з активною участю губ); лабіа[я]льний (про приголосний); огублений, лабіа[я]лізований, округлений (про голосний) … Словник синонімів української мови
губний — 1 прикметник від: губа частина обличчя губний 2 прикметник від: губа округа в Московській Русі іст … Орфографічний словник української мови
губно-губний — а/, е/, лінгв. Який утворюється неповним зближенням нижньої губи з верхньою або їх змиканням; білабіальний … Український тлумачний словник
носо-губний — а/, е/: •• Но/со губна/ борозна/ шкірна складка, яка відділяє верхню губу від щоки … Український тлумачний словник
губно-губний — прикметник … Орфографічний словник української мови
носо-губний — прикметник носо губний прикметник … Орфографічний словник української мови
білабіальний — а, е: •• Білабіа/льний звук лінгв. приголосний звук, що утворюється зближенням або зімкненням обох губ; губно губний звук … Український тлумачний словник
гармонія — I ї, ж. 1) муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. || Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції. 2) Злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3) Поєднання, злагодженість … Український тлумачний словник
лабіальний — а, е, лінгв. Те саме, що губний I 2). Такий, що стосується губ, належить губам. Лабіальні приголосні … Український тлумачний словник
огублений — а, е, лінгв. Те саме, що губний I 2) … Український тлумачний словник