грубої

грубо

- grossly indecent act

1. n

1) сільський мешканець, селянин

2) невихована, груба людина; селюк; нечема

3) архт. рустика

4) грубо обтесаний камінь, руст

2. adj

1) сільський, селянський

2) простий, незіпсований

3) невихований, простакуватий

4) грубий; незграбний; неотесаний

5) грубо зроблений; грубо обтесаний

* * *

1) сільський житель, селянин; през. селюк

2) apxiт. рустик(а); грубо отесанный камінь

1) сільський

2) простий, незіпсований; невихований; примітивний ( про людину)

3) грубий; незграбний; неотесаний

4) грубо оброблений; грубо отесаний

1. n

1) штукатурка

2) пластир

3) амер., розм. масло

4) амер., розм. паперовий долар; банкнот

5) канад., розм. заставна

2. v

1) штукатурити

2) замазувати

3) мазати, намазувати, покривати шаром (чогось)

4) забруднити

5) наклеювати

6) грубо лестити

7) накладати пластир

8) заспокоювати, вгамовувати біль

9) компенсувати

10) грубо розфарбовувати

11) тверднути; тужавіти

12) заставляти майно

13) військ., розм. обстрілювати

14) гіпсувати

3. int

бух!

* * *

1) бyд. штукатурка ( для внутрішніх робіт); замазка; шпаклівка

2) = plaster of Paris

3) пластир

4) cл. масло

5) cл. банкнота, папірець в один долар

6) дiaл. заставна

7) cл. шпик, хвіст

8) cл. повістка; ордер на арешт

1) бyд. (plaster over, plaster up) штукатурити; зашпаровувати; замазувати

2) мазати, намазувати; покривати шаром ( чого-небудь); бруднити; наклеювати; грубо лестити (plaster over, plaster up)

3) накладати пластир; полегшувати, заспокоювати біль

4) компенсувати

5) (грубо, неоковирно) прикрашати

6) застигати, тверднути, як гіпс

7) дiaл. закласти майно ( будинок)

8) вiйcьк.; жapг. обстрілювати

9) гіпсувати ( вино), додавати гіпс ( у вино)

10) c-г. гіпсувати ґрунт

11) cл.; cл. жорстоко бити, карати; руйнувати, спустошувати

1) грубо, зухвало; образливо

2) примітивно

3) сильно; різко; раптово

4) приблизно, орієнтовно

* * *

1) образливо, зухвало, грубо, брутально

2) примітивно, незграбно, неоковирно

3) сильно; різко, раптово, несподівано

4) приблизно, грубо

1. n

1) патли; скуйовджене волосся

2) бійка, боротьба

2. v

1) куйовдити, кошлати (волосся)

2) тягти грубо (силоміць)

3) поводитися грубо (з жінкою)

4) кидатися, метатися; метушитися

* * *

1) патли; скуйовджене волосся; шевелюра; шапка, маса волосся

2) дiaл. бійка, боротьба

1) скуйовджувати, наїжачувати ( волосся); приводити в безлад (одяг, білизну)

2) тягнути грубо, з силою; звертатися грубо ( до жінки)

3) кидатися, бросатися

1. n

1) буд. лопаточка, кельма

2) садовий совок; лопатка

2. v

1) буд. накладати (розгладжувати) кельмою

2) накладати густо (товстим шаром)

3) перен. грубо лестити; надмірно вихваляти

* * *

1) стр. лопатка; кельма

2) садовий совок, совочок; лопатка

••

1) стр. накладати або розгладжувати кельмою

2) накладати густо, товстим шаром

1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);

2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].

* * *

см. замолкать

1) дуже грубо, прегрубо, як-найгрубіше. Грубо -бо - грубо-прегрубо;

2) (вчерне) грубо, начорно. Первая тёска камня -бо - перше грубе обтісування каменю.

1) грубо, вульгарно

2) надзвичайно

3) оптом, гуртом

* * *

1) грубо, вульгарно

2) надзвичайно, глибоко

3) оптом, гуртом

1. n

1) нерівна місцевість

2) нерівне поле (гольф)

3) розм. крутий берег з кущами

4) щось грубе на вигляд

5) щось шорстке (негладке)

6) важкий період у житті

7) незавершеність, незакінченість

8) грубіян, хуліган; бешкетник

9) шип (підкови)

2. adj

1) нерівний; шорсткий, шершавий

2) труднопрохідний (про місцевість тощо)

3) грубий

4) необроблений, неочищений

5) невідшліфований

6) неструганий

7) неоштукатурений

8) грубозернистий

9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий

10) чорновий

11) приблизний, орієнтовний

12) неотесаний, грубий, неввічливий

13) розм. непристойний

14) галасливий

15) бурхливий, розбурханий (про море)

16) різкий, поривчастий (про вітер)

17) суворий (про клімат)

18) неприємний, різкий (про клімат)

19) терпкий (про вино)

20) сильний, різкий, грубий

21) тяжкий, важкий

22) гіркий

23) позбавлений комфорту; суворий (про життя)

24) фон. що вимовляється з придихом (про звук)

3. adv

1) грубо, брутально

2) нерівно; шорстко

3) невідшліфовано

4) неочищено; необроблено

5) приблизно, орієнтовно

6) непристойно

7) галасливо

8) різко; поривчасто

9) суворо

10) неприємно

11) гірко

4. v

1) робити шорстким, грубим

2) ставати шорстким; грубішати

3) допускати грубість

4) кошлати, куйовдити (волосся)

5) хвилювати, брижити

6) хвилюватися, вкриватися брижами (про море)

7) підковувати на шипи

8) об'їжджати (коня)

* * *

1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)

2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне

3) важкий період у житті

4) необробленість, незакінченість, незавершеність

5) необрушений рис

6) хуліган, бешкетник

7) шип ( підкови)

1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)

2) грубий

3) необроблений; неопрацьований; неочищений

4) кошлатий

5) чорновий

6) приблизний

7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)

8) cл. непристойний

9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить

10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)

11) який ріже слух, неприємний

12) терпкий ( про вино)

13) сильний, різкий; грубий

14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)

15) важкий, гіркий

16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)

17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)

1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти

2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)

3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)

4) хвилювати; брижити, вкривати брижами ( про море); хвилюватися, вирувати, бушувати ( про море)

5) підковувати на шипи

6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня)

1) грубо; недбало

2) неввічливо, нечемно, неґречно

3) нерівно

4) бурхливо, різко

5) приблизно, орієнтовно

* * *

1) грубо; недбало

2) неввічливо; брутально

3) приблизно

1) сільський житель, селянин; през. селюк

2) apxiт. рустик(а); грубо отесанный камінь

1) сільський

2) простий, незіпсований; невихований; примітивний ( про людину)

3) грубий; незграбний; неотесаний

4) грубо оброблений; грубо отесаний

I. 1) (о постели) ліжковий;

2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.

II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.

* * *

1) ( неверный) непра́вильний; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний

2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний

нагрузить

1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];

2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -

1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];

2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -

1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);

2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);

3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - нагруз`ить

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

1. n

1) (збройний) напад, атака; штурм, приступ

2) наладки; різкий виступ (проти — upon)

3) насильство; зґвалтування

4) юр. образа словами і погроза фізичним насильством

5) військ. висадка десанту з боєм

6) штурм (висоти альпіністами); 1 v

1) нападати, атакувати; штурмувати; іти на приступ

2) діяти різко (грубо)

3) різко виступати; критикувати, піддавати нападкам; накидатися (з погрозами тощо)

4) насилувати; ґвалтувати

5) юр. погрожувати фізичним насильством

* * *

1) ( збройний) напад, атака; штурм, приступ

2) різкі виступи (проти кого-небудь, чого-небудь); образа

3) юp. словесна образа е погроза дією; eвф. зґвалтування

4) штурм ( альпінізм); напад, атака ( фехтування)

1) нападати, атакувати; штурмувати, іти на приступ; діяти різко, грубо, неприємно ( на що-небудь)

2) різко виступати ( проти чого-небудь); критикувати, піддавати нападкам; ображати

3) юp. загрожувати фізичним насильством; eвф. зґвалтувати