-
1 грот-мачта
мор. -
2 мачта
1) щогла, ум. щоглиця. [Високі щогли на кораблях (Н.-Лев.). Парус, як птах, на щоглицю звився (Дніпр. Ч.)]. Бизань-, грот-, фок -та - бізань-щогла, ґрот-щогла, фок- щогла. [Пам'ятні нам з дитинства і милі нашому серцю фок-ґрот-бізань-щогли (Кінець Неволі)]. Ставить, поставить -ту - ставити, поставити, зводити, звести щоглу;2) (шест, столб) щогла. [Зводили щогли по високих могилах (ЗОЮР. I)]. -та семафорная - семафорна щогла.* * *що́гла; ( столб) стовп, -а, стовб, -а
См. также в других словарях:
грот-щогла — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
грот-щогла — и, ж. Друга від носа щогла морського парусного судна; щогла, наступна за фок щоглою … Український тлумачний словник
