Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гриё

  • 101 загрызться

    ( начать грызться) поча́ти гри́зтися (заїда́тися, загриза́тися, ги́ркатися, гари́катися)

    Русско-украинский словарь > загрызться

  • 102 закричать

    закричати, загукати, загаласувати, (завопить) залементувати, зарепетувати.
    * * *
    1) закрича́ти, однокр. кри́кнути и усилит. крикону́ти; зіпну́ти и усилит. зіпону́ти и зіпо́нути; ( завопить) завола́ти, залементува́ти; ( заорать) зарепетува́ти, загорла́ти, загорла́нити; ( пронзительно) завереща́ти; ( сердито на кого) загри́мати, однокр. гри́мнути; ( о птицах - жалобно) заквили́ти; (о лебедях, гусях) заяча́ти; ( о чайке) закиги́кати; ( о перепеле) запідпадьо́мкати, запідпідьо́мкати; (о коростеле диал.) зади́ркати, задирча́ти
    2) ( подзывая) загука́ти

    Русско-украинский словарь > закричать

  • 103 заорать

    1) см. Запахать;
    2) (завопить) зарепетувати, загорлати, зикнути, зіпонути, зіпнути, зажеліпати. [Слухать! - зикнув з усієї сили старшина (Грінч.). Чого треба? - зіпнула сердито на всю порожню хату (Васильч.)].
    * * *
    зарепетува́ти, загорла́ти, загорла́нити, однокр. зіпну́ти и усилит. зіпону́ти и зіпо́нути; заґвалтува́ти; (сердито на кого-л.) закрича́ти, загри́мати, однокр. кри́кнути и усилит. крикону́ти, гри́мнути, диал. желі́пну́ти

    Русско-украинский словарь > заорать

  • 104 запиливать

    несов.; сов. - запил`ить
    1) стол. запи́лювати, запиля́ти
    2) (сов.: начать пилить) запиля́ти; перен. поча́ти гри́зти (ї́сти)

    Русско-украинский словарь > запиливать

  • 105 запретный

    запрещённый воспрещаемый) заборонений, заказаний, заказний, не вільний. [Мила! хочеш дати щастя заборонене мені? (Крим.). Вхід був не вільний]. -ные, запретительные леса - заборонені, заказані ліси. -ные, запретительные игры - заборонені, заказані ігри. -ный плод сладок - чого не вільно, те й кортить (Приказка); заказана грушка - солодша (Приказка).
    * * *
    заборо́нений

    \запретныйый плод — заборо́нений плід

    Русско-украинский словарь > запретный

  • 106 звучный

    гучний, голосний, гомінкий, гри[і]мкий; (отражающ. эхо) лункий; (звонкий) дзвінкий. Становиться -чнее - гучніти, голоснішати.
    * * *
    зву́чний; ( звонкий) дзвінки́й, дзвеня́чий; (громкий, гулкий) голосни́й, гучни́й, лунки́й

    Русско-украинский словарь > звучный

  • 107 изъедать

    изъесть (о ржавчине) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (о червях) точити, проточити, поточити, сточити; (о моли) їсти, поїсти; (о болезни, разрушающей ткани) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (свищами) порити, понорити, знорити. Изъеденный - з'їдений, проїдений; проточений, поточений, сточений; поїдений, (свищами) понорений, знорений. Плод -ный червями - червивий, хробачний плід, червотока.
    * * *
    несов.; сов. - изъ`есть
    1) з'їда́ти, з'ї́сти (з'їм, з'їси́) и мног. поз'їда́ти, ї́сти, пої́сти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти и мног. попроїда́ти; ( истачивать) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати, сов. поточи́ти
    2) ( искусывать) куса́ти, покуса́ти, гри́зти, -зу, -зеш, погри́зти; з'їда́ти, з'ї́сти

    Русско-украинский словарь > изъедать

  • 108 карта

    1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;
    2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;
    3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.
    * * *
    1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па
    2) ( игральная) ка́рта

    ка́рты — мн. ка́рти, род. п. карт

    Русско-украинский словарь > карта

  • 109 карточный

    1) (из карточек состоящий) картковий, картяний. -ный домик - карткова (картяна) будівля, (перен.) солом'яна хатка. -ный каталог - картковий каталог;
    2) (относящ. к игре в карты) картівний, картярський. -ный долг - картярський борг. -ная зала - картярська заля. -ная игра - гра в карти, картярська (картяна) гра. -ный игрок - картяр (- ра), картівник, картник, картограй (-рая). -ный мастер - см. Карточник. -ный стол - стол до карт (до гри), картярський стіл. -ная фабрика - картівня. -ные фокусы - фокуси на картах, картові фокуси (штучки).
    * * *
    1) картко́вий и карткови́й
    2) карт. картя́рський

    Русско-украинский словарь > карточный

  • 110 кила

    1) мед. - гила, ґила, кила;
    2) (на дереве) ґуля, морґуля.
    * * *
    1) мед. диал. кила́, гила́
    2) бот. ґуля, кила; (гры́жа), (гри́жа)

    Русско-украинский словарь > кила

  • 111 крик

    (громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.
    * * *
    I
    1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння
    2) гук, -у, гука́ння
    II
    ( водоток) крик, -у

    Русско-украинский словарь > крик

  • 112 кричание

    Крик (действие) кричання, (очень громкое) галасування, (вульг.) горлання, желіпання, зіпання, репетування, (пронзительное) верещання, верескотіння, лящання, (благим матом) кричання несамовите, що-духу, (вопль) лементування, зойкання, йойкотіння, (зовя кого) гукання, погукування на кого, (сердясь на кого) гримання на кого, (зовя на помощь) кричання пробі, на ґвалт; см. Крик.
    * * *
    1) крича́ння; зі́пання; вола́ння, лементува́ння, репетува́ння, горла́ння; вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння
    2) гука́ння

    Русско-украинский словарь > кричание

  • 113 кусать

    куснуть кусати, куснути, (сильно) кусонути; (о собаке ещё) рвати, рватися; срв. Кусаться; (о насекомых ещё) тяти, тнути, їсти, жалити, (редко) джиґати, джиґнути, (ещё реже) джеґалити, (однокр., сильно) джиґонути кого; срвн. Жалить. [Скажений собака і хазяїна кусає (Приказка). Ви, комарики мої, ой, за що, про що ви кусаєте мене? (Пісня)]. Собака собаки не рве (Номис). Муха тне (Свидн.). Блощиці тнуть (Тесл.). Комарі так джеґалять - аж-аж-аж! (Конотіпщ.)]. Комары невыносимо -сают - комарі нестерпно кусають (тнуть, жалять, їдять). Кусанный - кусаний.
    * * *
    несов.; сов. - кусн`уть и кусан`уть
    куса́ти, кусну́ти

    куса́ть [себе́] ло́кти — перен. куса́ти (гри́зти) [собі́] лі́кті

    Русско-украинский словарь > кусать

  • 114 мучить

    мучивать
    1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);
    2) докучати, настирливо домагатися.
    * * *
    му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти

    Русско-украинский словарь > мучить

  • 115 мучиться

    1) (стр. з.) мучитися, катуватися, мордуватися; бути мученим, катованим, мордованим;
    2) (возвр. з.) мучитися, (страдать) страждати, терпіти, (казниться) каратися, (гибнуть) копати, гибіти, (терзаться) катуватися, мордуватися, гризтися, пектися; (томиться) нудитися, томитися; (изнуряться) виснажуватися, знесилюватися. [Я вже не живу, а тільки мучуся (Н.-Лев.). Я ще твоєю мукою страждаю (Самійл.). Я каралась весь вік в чужій хаті (Шевч.). Як конаю я в неволі, як я нуджу світом (Шевч.). Немає брата, ні сестри, щоб незаплакані ходили, не катувалися в тюрмі (Шевч.). Будуть вони до віку мучитися, до суду мордуватися (Мирн.). Переїхали цуценя, - як воно бідне мордується! (Крим.). Пеклася-ж я, пеклася, - жаль на його, та жаль і його (Тесл.)]. Не следует -ться из- за пустяков - не варто (нема чого) мучитися (катуватися, гризтися) через дрібниці (дурниці). -ться жаждой, неведением, ожиданием - томитися (мучитися) спрагою, незнанням, чеканням. -ться мрачными, печальными мыслями - катуватися (гризтися) понурими, сумними думками;
    2) (биться над чем-л.) мучитися, морочитися, битися, мордуватися над чим, коло чого, на чому. [Довго билася вона на цьому слові з Романом (Васильч.)]. Я долго -лся над разрешением этой задачи - я довго морочився (мордувався), щоб вирішити (розв'язати) це завдання. Мучен(н)ый - мучений, катований, мордований, морений, томлений.
    * * *
    му́читися; катува́тися, мордува́тися; гри́зтися

    Русско-украинский словарь > мучиться

  • 116 негр

    негр, (стар. и зап.) мурин. [Товсті, як у негрів, губи (Н.-Лев.). Як мурин білим, так дурень розумним ніколи не буде (Приказка)].
    * * *

    \негр ры — мн. не́гри, -рів

    Русско-украинский словарь > негр

  • 117 ноготь

    ніготь (р. нігтя), (зап., собств. коготь) пагність (-ностя); (у животных) пазур (-ра). [Правда на ніготь, а прибавиться на лікоть (Номис). Тонкі нігті в манікюрі (Сосюра). У мене пагність заломився (Брацл.)]. Грязные -ти - брудні (чорні) нігті. Под -тями траур (шутл.) - під нігтями чорна жалоба, нігті в чорну жалобу вбрані. Щётка для -тей - щітка (щіточка) до нігтів, нігтівка. С младых -тей (шутл.) - з жовтого дзюба, з пуп'яночку, з зеленочку, змалку, з малого малку, змалечку, з-замолоду, змолоду. Нос с локоть, а ума с -готь - виріс (високий) до неба, а дурний як (не) треба; борода виросла, розуму не винесла; під носом густо, над носом пусто (Приказки). -ти грызть (острить) на кого - гострити кігті (зуби) на кого. Обрезывать (стричь, остригать), обрезать (остричь) -ти - обтинати (стригти, обстригати), обтяти (обстригти), (о мног.) пообтинати (пообстригати, постригти) нігті. Прибирать (прижимать), прибрать (прижать) что к -тю - гарбати до себе що, загарбувати, загарбати (собі) що. Прижимать, прижать кого к -тю - прибирати, прибрати кого до рук, приборкувати, приборкати кого, (образно) в шори брати, взяти (убрати) кого. На -тях беляки (-ти цветут) у кого - нігті цвітуть у кого. [У кого нігті цвітуть, той має щастя (Етн. Збірн. V)]. По -тю (-тям) и зверя знать (ex ungue leonem) - знати лева по пазурах; по пазурах (з пазурів) звіра знати; видно пана по халяві (Приказка).
    * * *
    ні́готь, -гтя

    грызть (куса́ть) \ноготь гти — перен. гри́зти (куса́ти) ні́гті (па́льці, пу́чки́, кулаки́, лі́кті)

    до ко́нчиков (до конца́) \ноготь гте́й — до кі́нчиків ні́гтів

    \ноготь гтя чьего́ не сто́ит — ні́гтя [з мізи́нця] (мізи́нця) чийо́го не ва́ртий (не варт)

    прижа́ть к \ноготь гтю кого́, подобра́ть под \ноготьть кого́ — перен. прибра́ти до рук кого́, узя́ти в шо́ри кого́, підібра́ти під ні́готь кого́; прибо́ркати кого́

    с (от) молоды́х (млады́х) \ноготь гте́й — змо́лоду, зма́лку, від (з) пелюшо́к, з ні́гтя; з жо́втого дзьо́ба

    с \ноготьть — з напе́рсток, з ма́кове зе́рно, як ні́готь

    Русско-украинский словарь > ноготь

  • 118 огрызок

    недогризок (-зка).
    * * *
    недо́гризок, -зка, ви́гризок, о́гри́зок

    Русско-украинский словарь > огрызок

  • 119 окрик

    понукание) гримання, окрик. Окрики (на скот) - гойкання.
    * * *
    о́крик, -у; по́крик, -у; ( оклик) о́клик, -у

    о́крики — мн. о́крики, -ків; по́крики, о́клики; гука́ння, -ка́нь; (прикрикивание на кого-л.) гри́мання, -мань

    Русско-украинский словарь > окрик

  • 120 оранье

    репетува́ння, горла́ння; крича́ння, гри́мання

    Русско-украинский словарь > оранье

Страницы

См. также в других словарях:

  • Гри — Гри, Мара Мара Гри Мария Владимировна Якубович (Гринберг) Дата рождения: 1894 год(1894) Дата смерти: 1975 год(1975) …   Википедия

  • ГРИ — генератор распределитель импульсов Источник: http://vks.belpak.by/library/ats/kvant/diction.htm ГРИ Геолого разведочный институт геол., образование и наука ГРИ Государственный радиевый институт образование и наука …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ГРИ — (гарантия риска инвестиций) гарантия риска капиталовложений, направленных за рубеж. Гарантируется, как правило, государством в случае капиталовложений в общественно государственный сектор другой страны. Словарь финансовых терминов …   Финансовый словарь

  • гри-блё — gris bleu. Серо голубой. Круглые столики в бархате, в нежных гри блё; здесь хрустальные блюдца с петифурами. Белый Между двух револ. 111 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • гри —      Vin Gris. Французское название для розовых вин * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») …   Кулинарный словарь

  • гри — I. ГРИ I gris m. Серая масть, лошадь серой масти. Ганшина. Лошадь. 1927. Потапов Жаргон. Ср. Серко. II. ГРИ II gris adj. Серый цвет. Шведу, барону Боргстрому .. только бронзовый тон бороды нарушал комбинацию блан нуар гри ; весь нуар , гри штаны; …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Гри —    см. Гарантия риска инвестиций (Гри) …   Терминологический словарь библиотекаря по социально-экономической тематике

  • Гри-гри — Гри гри: Гри гри (устройство) приспособление для организации страховки и скоростного спуска. Гри гри (талисман) талисман …   Википедия

  • гри-бискр — Белый гри бистр? Вдруг все пойдет так, что покажется: некий декоратор стал подмалевывать события жизни, чтобы они окрасились здесь гри перль, там гри бискр. Белый Между двух револ. 432. Какая то .. прошла с кавалером в визитке гри бискр.., ей… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • гри-гри — сущ., кол во синонимов: 2 • приспособление (101) • талисман (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • гри-ан-пусьер — gris en poussière. Бацилла душевная туберкулеза летает невидимо там, где сидят двадцать Сен и утонченно переливаются из гри де перль в свое гри ан пусьер , глядь средь них двадцать первый сидит персонаж писателя Федора Сологуба, его недотыкомка… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»