-
61 slum
I [slem] n; plнетрі; глухий, брудний завулокII [slem] vвідвідувати нетрі (з благодійною метою або з цікавості; to go slumming); през. ходити в гості до осіб, що стоять нижче за суспільним станом; відвідувати дешеві шинки ( з цікавості); жити на обмежені кошти, ледве перебиватисяIII [slem] n -
62 stand up
phr v1) (to) витримувати; встояти3) (to) сміливо зустрічати ( що-небудь), протистояти ( чому-небудь)4) cл. (to) виконувати ( обіцянки)5) не прийти на побачення, у гості; розчарувати (того, хто запросив) -
63 team
I [tiːm] n1) ( спортивн команда)football [National, reserve] team — футбольна [збірна, запасна] команда
second team — другий /запасний/ склад
visiting team — гості, команда-гість
first [second] devision team — команда класу А [Б]
team's line-up /make-up/, team composition /personnel/ — склад команди
team scoring — = team placing
team member, member of a team — гравець команди
3) бригада; артіль ( робітників)team spirit — дух товариства, колективізм; група
inspection team — інспекційна група /бригада/
team flight — aв. груповий політ
4) вiйcьк. команда; екіпаж5) упряжка, запряганняteam driver — возій; погонич; дiaл., aмep. упряжка з екіпажем, виїзд
6) дiaл. низка, ланцюжок (журавлів, утік)7) "ціла артіль"; = що твій артіль ( про дуже здатну або енергійну людину)8) дiaл. виводок (поросяти, каченяти)9) юp.; icт. юрисдикція поміщика над його кріпакамиII [tiːm] v1) об'єднатися; працювати спільно, об'єднувати сили (- up)teamed in pairs — запряжені цугом; вести упряжку; бути погоничем або візником
3) перевозити на конях, собаках -
64 unbidden
[ˌen'bidn]a1) непрошений, незванний2) добровільнийto do smth unbidden — зробити що-н. зі своєї ініціативи; недовільний
-
65 visitor
n.1) відвідувач, гість; offіcіal visitor особа, яка прибула з офіційним візитом; we have visitors у нас гості; visitors to a museum відвідувачі музею; а visitor from Mars прибулець з Марса2) приїжджий, тимчасовий житель (курорту, готелю); приїжджаючий; турист, екскурсант; summer visitors дачники; курортники; visitors to a hotel ті, хто проживає в готелі; to take іn visitors здавати кімнати приїжджим /відпочиваючим/3) інспектор, ревізор; контролер; обслідувач -
66 waxwork
n2) воскова фігура; муляж3) pl паноптикум; галерея воскових фігур4) pl; cл. поважні гості на політичному обіді -
67 бедность
убозтво, убогість, бідність, нестатки, недостатки, біднота, мізерія, злидні. Впасть в бедность - дійти до вбозтва. Б. одолела - злидні обсіли. Довести до -ти -зубожити, збіднити, звести з хазяйства. Доведенный до -сти - зубожений.* * *бі́дність, -ності; мізе́рність; убо́гість, -гості, убо́зтво, злиде́нність, нужде́нність -
68 брат
брат, (мн.) брати, браття, братове; (ласк.) братік, братічок, братонько, братечко, братко, братуньо, братусь, братусик, братуха, братило; (соб.) братва. [Сьогодні в мене гості, братва приїхала - всі троє (Крим.)]; (двоюродный, троюродный) двоюрідний, брат у перших; троюрідний, брат у других. [Він мені доводиться брат у перших: наші батьки були рідні брати]. (Соб.) братья и сёстры двоюр. - братителі; (б. крёстный) хрещений; (названный, крестовый) побратим, побратимець (р. -мця). -тья сводные - зведенюки, зведенята, зведені брати. Брат по отцу, но не по матери - мачушенко. Брат (ближний, товарищ, собрат по званию, ремеслу, занятиям) - брат. [У ляхів - пани, на Москві - реб'ята, а в нас брати. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати]. Братья милые - брати любі, браття любе. [Ой щасливі, браття любе, ви такую мавши долю]. Брат (член братства) - братчик; наш брат (солдат, пахарь и т. п.) - наш братчик (салдат, хлібороб і т. и.). [Було там багато нашого братчика].* * *1) брат2) (член братства, монах) бра́тчик, брат -
69 влага
волога, вільга, (влажность) вогкість (р. -кости), вільготь (ж. р.) (р. -оти). [В повітрі багато вологи, вогкости].* * *воло́га, вільго́та; ( сырость) воло́гість, -гості, во́гкість, -кості -
70 влажность
вогкість (р. -кости), вільгість (р. -гости), вільготь (ж. р.) (р. -оти). [Нічна вогкість. Лісова вогкість].* * *воло́гість, -гості, ві́льгість; ( сырость) во́гкість, -кості -
71 возлегать
-лежать, возлечь лежати на чому, сов. полягти. [І полягли на ложах гості (Шевч.)].* * *тж. возлеж`ать; несов.; сов. - возл`ечьлежа́ти, лягти́ -
72 гостеприимно
гостинно, гост(е)ливо, гостелюбно, гостелюбиво.* * *нареч.гости́нно -
73 гостеприимный
гостинний, гостелюбний, гостелюбивий, гост(е)ливий; щирий; учтивий (хлебосольный). [Прийшла благаючи під гостелюбний захист (Грінч.)]. Г-мный хозяин - гостинний господар, щирий хазяїн.* * *гости́нний -
74 гостианум
с.-х.гостіа́нум, -у -
75 гостить
гостювати, гостити, бути в гостині. [Наїхали гості гостювати (Чуб.)]. Гостящий, гостивший (гоститель, -тильщик) - гостювальник, гість (р. гостя). Любящий г-ить - гостьовитий, (иронич.) - добрий до хати.* * *гостюва́ти -
76 гость
гість (р. гостя), ум. - госте[о]нько, гостик. [Прийде твій миленький, - буде в тебе гість (Мет.)]. Гости - гостина, гості. [Завітала до хати пізно гостина (Васильч.)]. В гости - у гостину, ум. в гостиночку, у гостя. В гостях - у гостині, в гостях. Из гостей - з гостини. Будь гостем, будь дорогим гостем - розгостися (от розгоститися). [Рідна хата, чим має, приймає. Розгостися, батьку (Грінч.)]. Пойти посидеть в гости - піти на посиденьки до кого (в гостину), піти на бесіду, загостити, пригостити до кого, завітати до кого. Компания г- ей - бесіда. Засидеться в -ях - загостювати. Приём -ей - гостина, вітання. Сидеть, посидеть в -ях - гуляти, погуляти (в гостині). [Погуляйте ще трохи в нас]. Принимать обязательных гостей (священника и т. д.) - відбувати гостей (пан-отця).* * *гість, род. п. го́стя; гостюва́льникв го́сти пойти́ (пое́хать) — у го́сті (у гости́ну) піти́ (пої́хати)
в гостя́х быть — у гостя́х (у гости́ні) бу́ти, гостюва́ти
-
77 гостья
гостя, гістя, (ласк.) гостійка, гостянка.* * *го́стя; диал. гости́на, гі́стя -
78 дарить
даривать кому что дарувати кому що, -ся кому чим, обдаровувати, -ся. [У нас така установка, що родина, як їде в гості - дарується (Федьк.)].* * *дарува́ти -
79 длиннота
1) довгість (р. -гости);2) (растянутость) довгота, розволіклість, розтяглість (р. -лости), розтяг (р. -гу).* * *1) ( значительная длина) довгота́, до́вгість, -гості2)длинно́ты — (мн.: растянутость) розтя́гнутість, -тості, розтя́гненість, -ності, довго́ти, -го́т
-
80 длиннохвостый
довгохвостий, хвостатий, хвостань. -тое существо - довгохвостя (ж. р.). [У гості до довгохвості (= до чортяки) (Ном.)].* * *довгохво́стий; хвоста́тий
См. также в других словарях:
гостёк — гостёк … Словарь употребления буквы Ё
ГОСТ — В Викитеке есть тексты по теме ГОСТ … Википедия
ГОСТ 6.10.5-87 — 8 с. (2) Унифицированные системы документации. Требования к построению формуляра образца Взамен: ГОСТ 6.11.2 75; ГОСТ 6.12.2 75; ГОСТ 6.13.2 75; ГОСТ 6.19.2 75; ГОСТ 6.14.2 75; ГОСТ 6.16.2 75; ГОСТ 6.20.2 75; ГОСТ 6.21.2 78; ГОСТ 6.24.2 84; ГОСТ… … Указатель национальных стандартов 2013
ГОСТ 7.67 — «Коды названий стран» государственный стандарт Российской Федерации (ГОСТ) и ряда других стран, который устанавливает буквенные и цифровые обозначения названий стран в кодированной форме, единые для различных систем обработки информации, ее… … Википедия
ГОСТ — см. Стандарты (ГОСТ) углей. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978. ГОСТ … Геологическая энциклопедия
ГОСТ 4.59-79 — 18 с. (4) Система показателей качества продукции. Средства измерений ионизирующих излучений. Номенклатура показателей Взамен: ГОСТ 4.2 67; ГОСТ 4.9 68; ГОСТ 4.10 68; ГОСТ 4.16 69 Изменение №1/ИУС 9 1982 Изменение №2/ИУС 5 1987 Изменение №3/ИУС 9… … Указатель национальных стандартов 2013
ГОСТ 4.59-79 — СПКП. Средства измерений ионизирующих излучений. Номенклатура показателей. Взамен ГОСТ 4.2 67, ГОСТ 4.9 68, ГОСТ 4.10 68, ГОСТ 4.16 69 [br] НД чинний: від 1982 01 01 Зміни: (1 IX 82); (2 V 87); (3 IX 90) Технічний комітет: ТК 99 Мова: Ru Метод… … Покажчик національних стандартів
ГОСТ — а; м. Государственный общероссийский стандарт комплекс норм и правил (по отношению к объектам стандартизации). Госты на товары. Изделие не соответствует госту. Соблюдение требований госта. * * * ГОСТ (Государственный стандарт), одна из основных… … Энциклопедический словарь
ГОСТ Р 12.4.02 — ГОСТ Р 12.4.026 2001 государственный стандарт, устанавливающий cистемe стандартов безопасности труда, применяемую в Российской Федерации и некоторых других странах, входивших ранее в СССР. Полное название: ГОСТ Р 12.4.026 2001 Система стандартов… … Википедия
ГОСТ 44-93 — (ИСО 3655 86) 24 с. (4) Станки токарно карусельные. Основные параметры и размеры. Нормы точности и жесткости Взамен: ГОСТ 44 85; ГОСТ 600 80; ГОСТ 21609 82 раздел 25.080.10 … Указатель национальных стандартов 2013
ГОСТ 44-93 — (ИСО 3655 86) Станки токарно карусельные. Основные параметры и размеры. Нормы точности и жесткости. Взамен ГОСТ 44 85, ГОСТ 600 80, ГОСТ 21609 82 [br] НД чинний: від 1997 01 01 Зміни: Технічний комітет: Мова: Ru Метод прийняття: Кількість… … Покажчик національних стандартів