горшки

1) (дерево и т.п.) planter vt; empoter vt ( в горшки)

2) ( усадить) faire asseoir qn; offrir une place ( предложить место); placer vt ( поместить); embarquer vt ( на пароход)

3) ( в тюрьму) mettre vt en prison, emprisonner vt; coffrer vt ( fam)

••

* * *

1) gener. asseoir (qn) sur son séant

2) colloq. coller (на экзамене), cravater, cueillir

3) argo. emboiter, encrister, foutre en taule (в тюрьму, за решётку), mettre en taule (в тюрьму, за решётку), enfourailler

1) ( растения) planter vt; empoter vt ( в горшки)

2) (просить сесть, помогать сесть) faire asseoir vt

3) ( помещать) mettre vt

* * *

gener. enfermer (в тюрьму, в сумасшедший дом), replacer, embarquer, mettre, nicher, placer, remettre, asseoir, planter (растения)

••

* * *

gener. cuocersi, abbruciarsi, bruciarsi, scottarsi, ustionarsi

1)

2)

3)

4)

5)

- бог знает

••

-ница ганчар (р. -ря), ганчариха, ганчарка, а специальнее - білий ганчар (г. выделывающий горшки без глазури), посудник или полив'яник (г. глазирующий посуду), мисочник, мискар (р. -ря) (г. выделывающий миски).

* * *

(только мн.) крупи (р. круп и -пів). [Крупи гречані, ячні, перлові, вівсяні]. -па манная (пшеничная) манна (-ни). -па смоленская - гречана манна. -па снежная - крупи (иед. крупа). [Почався був дощ, та на крупи перевівся (Харківщ.)]. Шапка в рубль, а щи без круп - голе й босе, а голова в вінку (Номис); чоботи скриплять, а горшки без сала киплять (Номис).

* * *

1) крупи́, род. п. круп и крупі́в, крупа́

2) метеор. крупа́

лепливать

1) (вылеплять) ліпити (-плю, -пиш), виліплювати що. [Не святі горшки ліплять (Номис)]. Ласточка -пит гнездо - ластівка ліпить гніздо. Он -пит статую из глины - він ліпить (виліплює) статую з глини;

2) (слепливать) ліпити, зліплювати, (только из теста: преимущ. о пирогах: загибать) бгати, (диал.) тулити що. [Баба вареники ліпить (Н.- Лев.). Бгати пироги (Г. Барв.). Тулила пироги (Борзенщ.)];

3) (прилеплять) ліпити, приліплювати; (налеплять) наліплювати;

4) (влеплять) ліпити, вліплювати. Стрелки так и - пят в щит - стрільці так і садять (ліплять, гатять) у щит;

5) (о снеге) ліпити, ліпачити. [Сніг так і ліпачить (Брацлавщ.)].

* * *

нахлобучить насувати и насовувати, насунути, (о шапке ещё, диал.) нахлучувати, нахлучити, наплюскувати, наплюснути, (о мног.) понасувати и понасовувати що на що. [Насунув шапку на самі очі (Сл. Ум.). На чуб нахлучив каплаух (Біл.-Нос.). Наплюснув шапку на голову (Квітка)]. -ть горшки на плетень - настромлювати, настромити, (о мног.) понастромлювати горщики на пліт. -чить брови - насунути (насупити) брови, насупитися. Нахлобученный - насунутий и насунений, нахлучений, наплюснутий, понасовуваний; настромлений, понастромлюваний; насуплений. [Низько на очі насунутий капелюх (Васильч.)]. -ться - насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и насуненим, понасовуваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - нахлоб`учить

1) насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти и понасовувати

2) (давать нахлобучку кому-л.) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́на (прочуха́нки, на́гінки, на́труски), да́ти (дам, даси́) прочуха́на (прочуха́нки, на́гінки, на́труски)

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

обжечь

1) о(б)пікати, о(б)пекти кого, що [Обпік руку праскою], упікати, упекти [Не впечи руки коло жару], обпалювати, обпаляти, обпалити що; (волосы, шерсть, свинью и т. д.) обсмалювати, обсмалити; (кипятком и т. п.) о(б)шпарювати, о(б)шпарити. [Геть обшпарив руку];

2) (кирпич, горшки, угли, руду и т. п.) випалювати, випалити. Обожжённый -

1) обпечений, обпалений, обсмалений, о(б)шпарений;

2) випалений.

* * *

несов.; сов. - обж`ечь

1) обпа́лювати, обпали́ти и пообпа́лювати, опа́лювати и опаля́ти, опали́ти; (сжигать поверхность чего-л.) спа́лювати, спали́ти и попали́ти; (преим. волосы, шерсть, щетину) обсма́лювати, обсмали́ти и пообсма́лювати

2) ( причинять ожог) обпіка́ти, обпекти́ и пообпіка́ти, опіка́ти, опекти́ и поопіка́ти и попекти́, несов. упекти́; (несов.: перен.) ужа́лити; ( кипятком) обпа́рювати, обпа́рити и пообпа́рювати, обшпа́рювати, обшпа́рити, опа́рювати, опа́рити, ошпа́рювати, ошпа́рити и пошпа́рити

3) техн. випа́лювати, ви́палити и повипа́лювати

ожечь обпікати, обпекти, обпалювати, обпалити, (волоса, шерсть) обсмалювати, обсмалити, (обварить) ошпарювати, ошпарити. -ать кирпич, горшки - випалювати, випалити цеглу, горщики.

* * *

несов.; сов. - ож`ечь

1) см. обжигать

2) (перен.: бить, хлестать) пері́щити, опері́щити и упері́щити, жа́рити, ужа́рити, шква́рити, ушква́рити, несов. опереза́ти

-ся, переложить, -ся перекладати, -ся, перекласти, -ся, переложити, -ся, (о мног.) поперекладати, -ся, стр. з. бути перекладеним, переложеним. [Перекласти (переложити) з мішка в мішок. Поперекладай (переложи) горшки соломою]; муз. - переводити, -ся, перевести. [Перевести п'єсу з одного ладу на другий, з одного тону на другий]. -ложить в стихи - перекласти віршем, перевіршувати що. -лагать с немецкого на украинский - перекладати з німецької мови на українську (мову), українською (мовою). Срв. Переводить. Переложенный - перекладений, переложений, перевіршований, (муз.) переведений.

* * *

несов.; сов. - перелож`ить

полопати(ся), потріскати(ся). [Полопали(сь) усі струни. Потріскали(сь) горшки з (від) жару]. Срв. Перетрескаться.

* * *

побиться

1) побиватися, бути побитим, вибитим;

2) (разбиться) побитися, потовктися, потрощитися. В дороге -бились все горшки - дорогою всі горщики побилися (потовклися). Яблоки, лимоны -бились в перевозке - яблука, цитрини побилися (потовклися) в дорозі;

3) с кем - побитися. -ться об заклад - заставитися на застав, заложитися, закластися з ким на що;

4) (в корчах, в припадке некоторое время) побитися, потіпатися, потріпатися, потріпотатися (деякий час);

5) (о сердце, пульсе) побитися, покалатати, поколотитися, потіпатися, покидатися, потьохкати. Срв. Биться.

* * *

попсувати, понівечити, понехтувати, пошпетити що; срв. Портить, Испортить. [Град увесь хліб попсував (Звин.). Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі потрапиться, усе понехтує (Грінч.). Усяке садиво понівечило градом (Куліш)]. -тить кого - зурочити кого. Попорченный - попсований, понівечений, понехтуваний, пошпетений; зурочений. [У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали говрахи].

* * *

1) попсува́ти, зіпсува́ти; (о вещах, растениях) ушко́дити; ( испортить) поні́вечити, зні́вечити; ( нравственно) розпаску́дити, порозпаску́джувати

2) ( колдовством) зуро́чити, навро́чити

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *

-ся (перебить, -ся) перебити, -ся, перетовкти, -ся, побити, -ся, потовкти, -ся. [Горшки в дорозі побилися (потовклися)].

- горшок для растений

- глиняный горшок с выпуклыми боками и коротким узким горлом

- чугунный горшок

* * *

(для варки пищи) гаршчок, род. гаршка муж.

(для молока) збан, род. збана муж., гладыш, -ша муж.

(для цветов) вазон, -на муж.

1) (Бог) ( творец и высшее духовное начало) God

2) (языческое божество; тж. идол, кумир, неоспоримый авторитет) god; deity

3) (в пр.; талант, эксперт, мастер) genius (of); wizard (at); whiz (at) разг.

••