Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

голос+за

  • 21 большинство

    більшість (р. -шости), більшина. Значительное -ство - значна, переважна більшість. Подавляющее -ство - переважна (гнітюча) більшість. -ство голосов - більшість, (перевага) голосів. По -ству голосов - більшістю (перевагою) голосів. В -стве случаев (большею частью) - здебільшого, здебільша.
    * * *
    бі́льшість, -шості, бі́льша части́на

    Русско-украинский словарь > большинство

  • 22 вой

    виття, завивання; (жалобный) квиління, скигління; (вопль) голосіння.
    * * *
    ви́ття, завива́ння; ( жалобный) кви́ління, ски́глення, ски́гління; ( плач) голосі́ння

    Русско-украинский словарь > вой

  • 23 вопль

    зойк, голосіння, лемент, репет, лементування, репетування, (однократный) викрик.
    * * *
    зойк, -у, крик, -у, ле́мент, -у; ре́пет, -у

    вопли — мн. зо́йки, -ків; собир. крик, ле́мент, лементува́ння, вола́ння; ( плач) голосі́ння, голосьба́; репетува́ння

    Русско-украинский словарь > вопль

  • 24 выводить

    I. вывести
    1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];
    2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];
    3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];
    4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;
    5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];
    6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;
    7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;
    8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;
    9) в. из себя - дратувати, роздратувати;
    10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.
    II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].
    * * *
    I в`ыводить II вывод`ить
    несов.; сов. - в`ывести
    виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > выводить

  • 25 высказываться

    высказаться висловлюватися, висловитися, забирати (забрати) голос. [Кожен хтів забрати голос у цій справі (Крим.)]. -аться о чём - обзиватися, обізватися про що. -аться в чью пользу, против кого - озиватися, озватися за кого (и за ким), проти кого, заперечувати, заперечити що.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысказаться
    1) висло́влюватися, ви́словитися
    2) страд. несов. висло́влюватися; вимовля́тися, вика́зуватися

    Русско-украинский словарь > высказываться

  • 26 гласный

    1) гласний, прилюдний, привселюдний;
    2) грам. - самоголосний, голосний. -ая буква - голосівка;
    3) гласний. [Земський гласний].
    * * *
    I
    (доступный, открытый) гла́сний; ( публичный) прилю́дний, привселю́дний
    II лингв.
    1) прил. голосни́й
    2) в знач. сущ. голосни́й, -о́го, голосі́вка
    III в знач. сущ.
    гла́сний, -ого

    Русско-украинский словарь > гласный

  • 27 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 28 громкий

    голосний, гучний, гомінкий. [Гучний (гомінкий) голос]; славний, уславлений. Становиться, стать громче - голоснішати, поголоснішати. Громко - голосно, уголос, на- голос, гучно, гримно, бучно. [Почитай мені вголос. Гримно постукав у вікно. Заводь, Явдохо, - ти громній співаєш. Гілки гучно й коротко хряскають]. Громко кричать - криком кричати, к-ом крикнути. Громко приказывать - гукати, гукнути. Громко (зычно) говорящий - гримкий. [Гримкий чоловік]. Громче - голосніш, дужче. [Кажіть дужче - не чую].
    * * *
    голосни́й, гучни́й

    \громкий проце́сс — гучни́й (голосни́й) проце́с; проце́с, яки́й (що) набра́в (набу́в) широ́кого (вели́кого) ро́зголосу

    Русско-украинский словарь > громкий

  • 29 единогласно

    одноголосно, в один голос, одностайно. [Загальні збори вибрали його в один голос (Павлик). Ми, соціялісти, відкинули одностайно нові кредити (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    одноголо́сно; односта́йно

    Русско-украинский словарь > единогласно

  • 30 завывание

    завивання, голосіння, квиління, проквиляння, скигління. [Вовче завивання. Дощ та вітрів голосіння (Грінч.)]. -ние бури - завивання бурі.
    * * *
    завива́ння; ( о протяжных звуках) за́води, -дів, за́від, -воду; ( жалобное) ски́глення, ски́гління

    \завывание ние соба́к — завива́ння (за́води) соба́к, соба́чі за́води

    Русско-украинский словарь > завывание

  • 31 заглушать

    заглушить глушити, заглушати и заглушувати, заглушити, приглушати и приглушувати, приглушити, пригашати, пригасити, забивати, забити що. [Кропива глушить сад. Лемент заглушує його (Л. Укр.). П'яні гості приглушували голоси тверезих (Куліш). Бур'ян забиває городину]. -шать (подавлять) чувство - придушувати, придушити, гамувати, загамувати, притлумлювати, притлумити, присипляти, приспати почуття. -шать боль - гамувати біль. -шать голос собственных мук - приглушувати голос власних мук. Заглушённый - заглушений, приглушений; придушений, приспаний. [Приглушені ноти. Придушене (приспане) почуття].
    * * *
    несов.; сов. - заглуш`ить
    1) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти, ( превосходить по силе) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш; ( делать менее слышным) сти́шувати и стиша́ти, сти́шити, притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти
    2) (перен.: превозмогать в себе какое-л. чувство) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати, затамо́вувати и тамува́ти, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти; притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти
    3) ( мешать росту) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти
    4) (гасить, тушить) гаси́ти (гашу́, га́сиш), загаси́ти и погаси́ти

    Русско-украинский словарь > заглушать

  • 32 загреметь

    1) загриміти загримотіти, загуркати, загуркотіти. [Загримотів засув, сінешні двері одчинилися (Крим.). Щось страшно загуркотіло попід вікнами];
    2) (раздаться) (голосно) залунати, розітнутися. Голос его -мел на всю залу - голос його залунав на цілу залю.
    * * *
    загримі́ти; ( загрохотать) загуркоті́ти, загуркота́ти, загурча́ти; (о громе, выстрелах) гу́кнути, усилит. гукону́ти; ( сильно зазвенеть) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти; ( раздаться) залуна́ти; (упасть, шлепнуться) ге́пнути, ге́пнутися, брязнути, бря́знутися, бебе́хнутися

    Русско-украинский словарь > загреметь

  • 33 задыхаться

    задохнуться
    1) задихатися, задихнутися, душитися, задушитися, удушуватися, удушитися, (запыхаться от скорого бега, напряжения) засапуватися, засапатися. -ться вследствие недостатка воздуха, от дыма - задихатися (задихнутися, задушитися) без повітря, в диму. Такой смрад, что -нуться можно - такий сморід, що й задушитися можна. -ться от гнева, от смеха - душитися (удушуватися), удушитися з гніву, з(о) сміху. -нуться от жары (о жирных животных) - зажохнутися. Рыба -хается - риба придихається, душиться;
    2) (о воде, жидкости: застаиваться) придихатися, прид[т]хнутися, засмерджуватися, засмердітися. Задыхающийся голос - задиханий голос.
    * * *
    несов.; сов. - задохн`уться
    1) ( с трудом дышать) задиха́тися, зади́хатися
    2) ( от недостатка воздуха) задиха́тися, задихну́тися и мног. позадиха́тися

    Русско-украинский словарь > задыхаться

  • 34 замечательный

    (примечательный) позначний, визначний, помітний, уваги вартий, прикметний чим, у чім, з чого, знаменитий, (знаменательный) знаменний, (удивительный) дивний. [Позначна річ, що ніхто йому не захтів одповідати. Він ще не виявив себе чимсь визначним (Єфр.). Він з дивною впертістю вертався до цієї ідеї (Корол.). Ось скатерть шльонськая нешпетна… найбільше в тім вона прикметна - на стіл як тільки постели… то всякі вродяться потрави (Котл.)]. Быть -ным чем - визначатися чим. -ное явление - диво, дивне з'явище, дивовижа. -ный певец, голос - знаменитий співак, голос.
    * * *
    1) чудо́вий; ( необыкновенный) надзвича́йний, незвича́йний; ( знаменитый) знамени́тий; ( выдающийся) визначни́й, видатни́й; ( удивительный) ди́вний, дивови́жний; ( славный) сла́вний; ( очень хороший) добря́чий
    2) ( заслуживающий внимания) ва́ртий ува́ги; ( знаменательный) знаме́нний

    Русско-украинский словарь > замечательный

  • 35 заявлять

    заявить кому
    1) (сообщать) заявляти, заявити кому, завідомляти, завідомити кого, освідчувати, освідчити кому, ознаймувати, ознаймити кого, (предлагать) загадувати, загадати кому. [Моя любая дитино, заявляю тобі свою волю (Стор.). По закону 1781 р. пани повинні були пристати на викуп, як тільки про це їм селяни загадають (Доман.). В «Крашанці» Куліш ознаймує; що всі українські історичні джерела брехливі (Грінч.)];
    2) (проявлять) виявляти, виявити, проявляти, проявити. -ть себя чем - заявлятися, заявитися чим, визначатися, визначитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признаватися, признатися до чого. -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) - показуватися, показатися кому, зголошуватися, зголоситися у (до) кого, подавати, подати свій голос, об'являтися, об'явитися, оповіщатися, оповіститися ким (через кого), чим, озиватися, озватися. [Хто хоче працювати в комісії, має зголоситися у (до) секретаря. Досі зголосилося нових членів дев'ятеро. Коли-б не Галичина, то (українство) фізичної не мало-б змоги подавати свій голос, як окрема нація (Єфр.). Піп нічим не об'являвсь, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.). Дає почин тій індивідуалістичній поезії, що останніми часами починає у нас озиватись (Єфр.)];
    3) (документ) засвідчувати, засвідчати, засвідчити. Заявленный - заявлений, завідомлений, освідчений; виявлений, проявлений; зголошений; засвідчений. Проживает с незаявленными документами - мешкає з незасвідченими документами. Незаявленный жилец - незаявлений (незголошений) пожилець.
    * * *
    несов.; сов. - заяв`ить
    1) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш
    2) ( показывать) пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти

    Русско-украинский словарь > заявлять

  • 36 звонкий

    дзвінкий, (звенящий) дзвенячий, дзвенючий, тремкий, ляскучий, (гулкий) голосний, гомінкий, гучний. -кий голос - дзвінкий голос. -кий колокольчик - гомінкий дзвоник. -кая монета - тверда, бита, брязкуча монета, (по)брязкач, биті гроші. [Будуть побрязкачі - будуть і послухачі (Приказка)]. На вес -кой монеты (саркастич.) - за брязкачі. -кий, грам. - дзвінкий. [Дзвінкі звуки].
    * * *
    дзвінки́й, дзвеня́чий; (громкий, гулкий) голосни́й, гучни́й; ( с сильным резонансом) лунки́й

    \звонкий ий согла́сный — лингв. дзвінки́й при́голосний

    Русско-украинский словарь > звонкий

  • 37 иерихонский

    єрихонський. -кая труба - єрихонська труба, сурма. Голос у него - труба -кая - голос у його - сурма єрихонська.
    * * *
    єрихо́нський

    \иерихонскийая труба́ — шутл. єрихо́нська труба́ (сурма́)

    Русско-украинский словарь > иерихонский

  • 38 козлиный

    козлячий, козлиний, цапиний, цапинячий, цаплячий; (козлов) цапів (-пова, -пове). [Козляча борода (Сл. Ум.). Пропав ні за цапову душу (Номис)]. -ный голос - козлячий (цапиний, цапинячий) голос (-су). -ный дух - цапиний дух (-ху), цапина. [Воняє цапиною (Сл. Гр.)].
    * * *
    цапи́ний, козли́ний

    Русско-украинский словарь > козлиный

  • 39 кровь

    1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;
    2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;
    3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.
    * * *
    кров, -і; диал. крі́вля; (преим. от удара в драке) ю́шка, мазка́; руда́, -ди́; (порода, происхождение животных) плід, род. п. плоду

    Русско-украинский словарь > кровь

  • 40 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГОЛОС — ГОЛОС, голоса, мн. голоса, муж. 1. Звучание голосовых связок, крик, речь, пение. Вдали послышался голос. Кричать громким голосом. Полным голосом. Во весь голос. Надорвать голос. || Свойственные отдельному человеку или животному особенности,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОЛОС — муж. глас церк. звук, звон, тягучий шум разного рода; звук или зык из гортани человека или животного. Какой голосища у него, не чета нашему голосишке (голоску, голосочку, голосенку). Есть голос и у нема, да речей нет. | Напев, последовательность… …   Толковый словарь Даля

  • голос — Глас, визг, гик, звук, крик. (Голоса: альт, баритон, бас, дискант, сопрано, тенор, фистула. Блеяние, визжание, вой, жужжание, карканье, кваканье, клекот, кудахтанье, лай, мурлыканье, мычание, писк, пение, рев, ржание, рыканье (рычание),… …   Словарь синонимов

  • ГОЛОС — ГОЛОС, всеобщее понятие, объединяющее звуки, исходящие из гортани человека, независимо от того, предназначаются ли они для выражения мысли и чувства или же являются в результате неосознанных рефлекторных мышечных движений. В развитии Г. должно… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ГОЛОС — ГОЛОС, а ( у), мн. а, ов, муж. 1. Совокупность звуков, возникающих в результате колебания голосовых связок. Громкий, тихий г. Певческий г. Г. потерять, лишиться голоса (1) охрипнуть; 2) лишиться певческого голоса). В г. кричать (очень громко;… …   Толковый словарь Ожегова

  • голос — ГОЛОС, а, м. (или голос из за бугра), ГОЛОСА, ов, мн. Западная радиостанция. См. также вражий голос …   Словарь русского арго

  • ГОЛОС — ГОЛОС, в человеческом организме звук возникает благодаря тому, что воздух из легких проходит через голосовые связки, заставляя их вибрировать. Связки два клинообразных тяжа, образованных волокнистой эластичной тканью и прикрепленных к хрящам… …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Голос — «ГОЛОС» см. Журналы русские. Литературная энциклопедия. В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского. 1929 1939 …   Литературная энциклопедия

  • голос — беззвучно пронзительный (Городецкий); беззвучный (Арцыбашев, Мельник Печерский); визгливый (Серафимович, Сергеев Ценский); вкрадчивый (Ленский, Григорович); властный (Тихонов); волшебный (Надсон); гармоничный (Каренин); гибкий (Башкин, Северцев… …   Словарь эпитетов

  • голос — В гештальте придается большое значение работе с голосом: то, что говорится, настолько же важно, как и то, как говорится. Бесцветный или прерывающийся голос иногда выдает душевное состояние, отличное от того, которое клиент в данный момент… …   Большая психологическая энциклопедия

  • ГОЛОС — ГОЛОС, совокупность разнообразных по высоте, силе и тембру звуков, издаваемых человеком и животными с помощью эластичных голосовых связок. У большинства позвоночных основным источником звука служит верхняя гортань с парными голосовыми связками, а …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»