-
41 esurient
-
42 famine fever
мед.голодний тиф, висипний тиф; поворотний тиф -
43 famished
aголодний, зголоднілий -
44 foodless
-
45 hollow
I n1) порожнеча, пустота, порожнина2) заглиблення, западина; виїмка; яма; вибоїна3) низина; лощина, балка4) дупло; печера; pl; гipн. старі покинуті виробки5) пoeт. глухий час ночі, середина зимиII a1) пустий; порожній, пустотілий2) впалий, запалий3) увігнутий; вдавлений4) голодний; худий6) пустий, порожній, несерйозний; нещирий, показнийIII advповністю, цілком, до кінця (aмep. all-)IV v1) видовбувати; робити ( у чому-небудь) порожнину, яму, заглиблення; викопувати2) робити впалим, увігнутим; вигинати, згинати; ставати пустим, порожнім; ставати впалим, увігнутим -
46 hunger-march
-
47 hungered
a; іст.голодний, заморений, виснажений -
48 hungerly
a; іст.голодний; виснажений -
49 hungrily
advяк голодний, жадібно, з жадібністю -
50 limophoitas
мед. -
51 peckish
-
52 ravenous
a2) ненажерливий; жадібний; ненаситний3) ( for) жадібний ( до чого-небудь); жадаючий, прагнучий ( чого-небудь)4) хижий; грабіжницький -
53 sharp-set
-
54 too
I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
55 toy
I n1) іграшка (дитяч; toy shop магазин іграшок; toy box коробка для іграшок; що-н., що нагадує іграшку; the tag was a toy beside the ship it guided буксир здавався іграшковим поряд з судном, яке він тягнув)2) забава, розвагаto make a toy of smth — бавитися /захоплюватися/ чим-н.; безпорадна людина
he was a mere toy in her hands — він був іграшкою в її руках; людина, з якою можна не вважатися; нікчемність, слабак; коханка; жінка для забав
3) що-н. маленьке, лялькове, мініатюрне4) cл. годинник5) дiaл. косинка, хустка для голови6) дрібничка; дрібниця; pl нісенітниця, дурниця; небилиця, вигадка, плід фантазії; дрібниця, ( милий) дрібничка (про літературний або музичний твір, картину, мову)7) icт. флірт, приємне проведення часу; граII a1) іграшковий, ляльковийtoy soldier — олов'яний солдатик; солдат недіючої армії
toy theatre — ляльковий театр, театр маріонеток
2) кімнатний; призначений для розвагtoy dog — кімнатна собачка [див.; тж. 1]
3) мініатюрнийtoy stove — маленька /мініатюрна/ піч; маленький; несправжній; що-н., що нагадує. велике
III vtoy Napoleon — (жалюгідн подібність Наполеона, маленький Наполеон)
( with)he toyed with a pencil — він вертів в руках олівець; грати, балуватися
don't toy with the matches — не балуйся з сірниками; несерйозно робити що-н.
2) грати, дуріти, бавитися; несерйозно відноситися3) фліртувати -
56 алчущий
1) голодний;2) прагнущий.* * *яки́й (що) пра́гне (жада́є), прагнущий -
57 голодноватый
голоднуватий, голодненький, трохи голодний.* * *голоднува́тий; голодне́нький -
58 дым
1) дим (р. -му) (мн. ч. - дими и димове (Л. Укр.), ум. димок, димонько), курево, курява. [Чи не пожар, де? бо он курево яке! Бачу, над клунею чорна-чорна курява: догадавсь - підпалили (Звин.)]. Обратиться в дым, рассеяться, исчезнуть, как дым - здиміти, здимнити, димом здиміти [Пропав, як здимів. Десь іздимів з хати (Рудан.). Димом здимів пан голодний (Рудан.)], піти димом, здимчитися. [Після його смерти все його добро і здимчилось]. Подойти дымом - придиміти, підійти димом. Подошедший дымом - придимлений. [Каша придиміла или придимлена (пахнет дымом). Жито димом підійшло, як пожежа була (Г. Барв.)]. Дым коромыслом - гармидер, буча. Клубы дыма - клуби диму, (густые) бовдури (Фр.). Дым клубами - дим кужелем, дим клубочеться. Дым столбом - дим стовпом. Дым валит - дим бухає, шугає, (провинц.) нутрить. [А дим з вікна так і нутрить];2) хата, двір (р. двору), (стар.) дим. [Здерли по двацять грошей з дима]. Земляной дым, бот. - см. Дымянка.* * *дим, -ув \дым — у дим; (шум, гам) гарми́дер, -у, бу́ча, веремі́я, ша́рварок, -рку
-
59 истощалый
-щавший схудлий, охлялий, змарнілий, (голодный) голодний, зголоджений, (истощённый) виснажений, виниділий, (зап.) нужденний; срвн. ещё Истощённый (под Истощать).* * *сху́длий; охля́лий; змарні́лий, ви́снажений -
60 ка
част.1) (при повел. накл.) но, лиш, лишень, бо, ке (мн. кете), ну, (гал.) ко. [Дивіть-но на його! (Крим.). Біжи-лиш швидше в Карфагену! (Котл.). Кете-лиш (дайте-ка) кресало! (Шевч.). Геть-лишень до ката (Номис). Розкажіть-бо що-небудь (Крим.). Марусю! ходи-ке сюди (Квітка). Ходи-ко, дай-ко! (Верхр.)]. Ну-ка - а ну лиш, а ну-бо! На-ка - на лиш (лишень, бо). Нате-ка! - нате-но (-бо, -лиш);2) (при замене условного придаточного через повелит. накл.) но, лиш. [Спробуй-но зачепити - будеш битий (Ніков.). Не пий лиш нічого - будеш здоровий]; (при замене повел. накл. через условное придат.) б. [Голодний, - дала б там чого їсти (дай-ка чего покушать) (Херсонщ.)];3) (при дат. пад. местоимений: мне-ка и т. п.) бо, лишень. [Мені-бо налий. Тобі-бо вже ніколи];4) (при наречиях) о. Вона-ка! (вот где) - онде-о. Здеся-ка - осьде-о, (диал.) гесде-о;5) (в вопросит. предл.) бо. [Де-бо він ходить? Сюди-бо не прийдуть?].* * *част.-но; (при повел.) лише́, лиш, лише́нь; ( для выражения решимости) бо ( при полнозначных словах пишется через дефис)пойди́те-ка — піді́ть-но, піді́ть лише́нь
поди́-ка сюда́ — йди́-но (ходи́-но) сюди́
См. также в других словарях:
голодний — а, е. 1) Який відчуває голод (у 1 знач.). || Який виражає голод. || у знач. ім. голо/дний, ного, ч. Той, хто відчуває голод, постійно голодує. 2) Який настає від голоду; викликаний голодом. 3) Бідний на хліб та інші продукти харчування;… … Український тлумачний словник
голодний — 1) (який відчуває голод), неситий, зголоднілий; негодований, ненагодований (якого не погодували); безхлібний (який не має хліба) 2) див. неврожайний … Словник синонімів української мови
голодний — прикметник … Орфографічний словник української мови
голодніший — а, е. Вищ. ст. від голодний; більш голодний … Український тлумачний словник
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Перес Мартинес, Лукас — Лукас … Википедия
голодно — Присл. до голодний 1). || у знач. присудк. сл.Про відчуття голоду … Український тлумачний словник
зголоднілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зголодніти. 2) у знач. прикм. Голодний … Український тлумачний словник