-
1 кормилица
1) годувальниця, годівниця. [Ще жадібний соків землі-матусі, великої годувальниці (Ніков.). Корова - наша годівниця (Звин.)];2) (мамка) матка, годівниця. [Ганна Кеннеді, мамка шотландської королеви (Грінч.)]. Быть -цей - бути мамкою (за мамку); мамкувати, мамчити;3) (благодетельница) кормителька, добродійка, ум. добродієчка. -ца наша! - добродієчко наша!* * *1) годувальниця -
2 питательница
годівниця, годувальниця.* * *годува́льниця
См. также в других словарях:
годувальниця — і, ж. 1) Жінка, яка годує груддю дитину. || рідко. Про тварин ссавців, які годують малят своїм молоком. 2) Жін. до годувальник … Український тлумачний словник
годувальниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
жінка-годувальниця — жі/нки годува/льниці, ж. 1) Молодиця, яка материнським молоком віигодовує своє або чуже немовля. 2) Жінка, яка своєю працею і заробітками утримує сім ю і є єдиною годувальницею у родині … Український тлумачний словник
жінка-годувальниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
дойка — и, ж., зах. Мамка, годувальниця … Український тлумачний словник
мамка — и, ж. 1) розм. Те саме, що мама. 2) заст. Нянька, годувальниця (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
плекатарка — и, ж., зах. Годувальниця … Український тлумачний словник
плекачка — и, ж., зах. Мамка, годувальниця, нянька … Український тлумачний словник
годівниця — 1 іменник жіночого роду пристрій годівниця 2 іменник жіночого роду, істота годувальниця … Орфографічний словник української мови
