годження

Налажение

1) лагодження и лагодіння, полагодження и полагодіння, налагоджування, налагодження и налагодіння, ладнання, наладнання, направляння, направлення;

2) налагоджування, лагодження (лагодіння), налагодження (налагодіння), злагоджування, злагодження, наладновування, ладнання, наладн(ув)ання, нарих[ш]товування, рих[ш]тування, нарих[ш]тування; впорядковування, впорядкування;

3) настроювання, настроєння;

4) навчання, навчення. Срв. Налаживать 1 - 4.

* * *

1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;

2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];

3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);

4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;

5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.

* * *

1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння

2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

4) ( о документе) напра́влення

1) см. Надстрой 1, неоконч.;

2) набудовування, намуровування;

3) нароблювання, накоювання (фіґлів, збитків, шкоди, капостів), наброювання;

4) настроювання, наладжування, ладження, налагоджування, виладновування, вилагоджування, направляння;

5) - а) настроювання, наладжування, направляння; б) намовляння, підмовляння, направляння, нараювання, наструнчування, настренчування, під'юджування, підтроюджування, наущання, нацьковування, підцьковування; в) настроювання, настру[е]нчування, підбурювання. Срв. Настраивать.

* * *

1) настро́ювання

2) нала́годження, настро́ювання

3) настро́ювання; підбу́рювання; підмовля́ння, намовля́ння

1) ( действие) устаткува́ння, обладна́ння, устатко́вування, обла́днування; обла́годження

2) (о механизмах, приборах) устатко́вання, обла́днання, обла́да

1) ( действие) нала́годження, налагоджування

2) ( результат) нала́года, нала́годженість, -ності

1) см. Переделывание. Попасть в -ку - вбратися (влізти) в клопітне діло, в тарапату вскочити. Вот попал в -ку - оце вскочив! от де в тарапату вскочив!

2) (предмет) перері[о]бка. [Старий наш літопис дійшов до нас у пізнішій переробці (Єфр.)].

* * *

1) ( действие) переро́блення, переробля́ння, переро́блювання; (о переустройстве чего-л.) перемайстро́вування, перела́годження, переладна́ння

2) (переделанная вещь, произведение) переро́бка

3) ( затруднительное положение) хале́па и ха́лепа; кло́піт, -поту, ( сильнее) біда́; диал. тарапа́та

переделание перероблювання, перероблення, перемайстровування, перемайстрування и т. д. см. Переделывать.

* * *

переправляння, перероблювання, перемайстровування; перелагодження. См. Переправлять 2.

* * *

перелагоджування, сов. перелагодження, (белья) перелатування, сов. перелатання. Отдать что в -ку - віддати що перелагодити, полагодити, (о бельё) віддати що перелатати, полатати.

* * *

1) застру́гування, підстру́гування, заго́стрення, заго́стрювання

2) застру́гування (підстру́гування, заго́стрення, заго́стрювання) [за́ново, на́ново, іна́кше]

виріб (-робу). Занимаюсь мелкими -ми из дерева - роблю дрібні вироби з дерева.

* * *

1) ( изготовление) ви́готовлення, ви́готування, виготовля́ння; ( производство) виробни́цтво

2) ( мелкая работа) дрі́бна робо́та; ( починка) ла́годження

3) ( изделие) ви́ріб, -робу

1) ла́годільний

2) ( ремонтный) ремо́нтний

1) ( действие) споряджа́ння, споря́дження; виряджа́ння, ви́рядження; лаштува́ння, налашто́вування, налаштува́ння, ладна́ння, наладна́ння, ла́годження; наряджа́ння; заряджа́ння

2) (собир.: совокупность предметов) споря́дження

1) ула́годжування, ула́днування, зала́годжування

2) ла́годження, зала́годжування; ладна́ння

1) ( действие) улаштува́ння, улашто́вування; упорядкува́ння, упорядко́вування; нала́годження, нала́годжування; обладна́ння

2) (устройство, конструкция) будо́ва

3) (общественный порядок; строй) у́стрій, -рою, лад, -у и -у

1) ( действие) улаштува́ння, улашто́вування; упорядкува́ння, упоря́дження, упорядко́вування, упоряджа́ння; нала́годження, нала́годжування; опоря́дження, опоря́джування, опорядкува́ння; обладна́ння, обла́днування; справля́ння

2) (строение, конструкция) будо́ва

3) (общественный порядок; строй) у́стрій, -рою, лад, -у и -у

4) ( механическое приспособление) при́стрій, -рою

1) ( действие) ла́годження, ладна́ння; лата́ння, підла́тування; застру́гування, підстру́гування

2) ( приспособление для очинки) маши́нка для застру́гування (для пі́дстругування) олівці́в